Київ – Олександр Ірванець презентував у Києві нову книгу: видання вибраних творів «Сатирикон ХХІ». Книга є своєрідним підсумком усієї творчості письменника до його ювілею. У січні Ірванцеві виповнилось 50. Київська зустріч – завершальний захід промо-туру книжки, який охопив 10 українських міст.
«Сатирикон ХХІ» містить два романи Олександра Ірванця – «Рівне/Ровно» та «Хвороба Лібенкрафта», його оповідання та вірші. З раніше неопублікованого до книги увійшло оповідання «Play the game» та поема «Білорусь». Деякі поезії у книзі – це переклади.
Це видання сам Ірванець називає підсумком тридцяти років роботи у літературній царині.
«Я не дуже люблю писати, я люблю жити, – зізнається автор. – Тому я написав оце стілечки поки що. Ну, наприклад, Курков, мій ровесник, таких томів п’ять чи десять уже написав, а я – один, бачите. Дереш, молодший за мене удвічі, написав п’ять романів, а я написав два. Я – малописучий».
Десять міст – за місяць
Окрім української столиці, Олександр Ірванець презентував «Сатирикон ХХІ» у рамках розпочатого 24 березня промо-туру в Житомирі, Вінниці, Луцьку, Тернополі, Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Львові та Рівному. За його словами, найтепліше письменника зустрів Луганськ, книжки розкупили ще до початку презентацій.
На думку представника видавництва «Фоліо», що організовувало промо-тур, Наталії Ковальчук, це пов’язано з малим залученням українського Сходу до загального літературного процесу.
«Справді, книжка українською мовою там – рідкісна птаха. Скажімо так, це дефіцитно. А найменше купують там, де книжки українською є досить доступними. Це – Харків, Дніпропетровськ, Львів, тобто досить перебірлива, інтелігентна, досить вибаглива аудиторія», – каже Ковальчук.
З іншого боку, саме у Луганську є на сьогодні єдина захищена дисертація за творчістю «Бу-ба-бу», зауважує Олександр Ірванець. На думку письменника, це певний крок уперед для осмислення сучасної української літератури, адже, як зізнався Ірванець, сам він до вступу в педучилище був щиро переконаний, що всі письменники вимерли.
Це видання сам Ірванець називає підсумком тридцяти років роботи у літературній царині.
«Я не дуже люблю писати, я люблю жити, – зізнається автор. – Тому я написав оце стілечки поки що. Ну, наприклад, Курков, мій ровесник, таких томів п’ять чи десять уже написав, а я – один, бачите. Дереш, молодший за мене удвічі, написав п’ять романів, а я написав два. Я – малописучий».
Десять міст – за місяць
Окрім української столиці, Олександр Ірванець презентував «Сатирикон ХХІ» у рамках розпочатого 24 березня промо-туру в Житомирі, Вінниці, Луцьку, Тернополі, Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Львові та Рівному. За його словами, найтепліше письменника зустрів Луганськ, книжки розкупили ще до початку презентацій.
На думку представника видавництва «Фоліо», що організовувало промо-тур, Наталії Ковальчук, це пов’язано з малим залученням українського Сходу до загального літературного процесу.
«Справді, книжка українською мовою там – рідкісна птаха. Скажімо так, це дефіцитно. А найменше купують там, де книжки українською є досить доступними. Це – Харків, Дніпропетровськ, Львів, тобто досить перебірлива, інтелігентна, досить вибаглива аудиторія», – каже Ковальчук.
З іншого боку, саме у Луганську є на сьогодні єдина захищена дисертація за творчістю «Бу-ба-бу», зауважує Олександр Ірванець. На думку письменника, це певний крок уперед для осмислення сучасної української літератури, адже, як зізнався Ірванець, сам він до вступу в педучилище був щиро переконаний, що всі письменники вимерли.