«Скажу відверто: нам потрібно вижити». Чат із президентом. Що відповів Зеленський на запитання журналістів?

Чат із Зеленським. За новою традицію президент України Володимир Зеленський відповідав онлайн на запитання українських і закордонних ЗМІ, Наводимо тут розшифровку запитань, які ставили Зеленському журналісти і того, що він їм відповідав.

– Розкажіть трохи більше про італійське обладнання, промислові бойлери, що надійшли зараз в Україну. Як вони можуть допомогти і яким районам?

– Я дякую передусім Джорджі (прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні – ред.), а також я розмовляв із Мерцом (канцлер Німеччини – ред.) і ще з кількома лідерами Європи, щоб нам допомогли.

Перше – це постачання додаткових генерацій, можна так сказати. Ця техніка, яка прийшла від Італії, і яка десь буде генерувати 100–150 МВт, якщо бути прямо дуже точним, то зараз та частина обладнання, що прийшла – 116 МВт.

Де знаходиться ця техніка, казати не буду, бо будуть відповідні прильоти від Росії.

– Пане президенте, чи плануєте ви відвідати Давос? Якщо ні, яким є ваш подальший план щодо «плану процвітання» та документів про гарантії безпеки? Також, за інформацією з джерел, Дональд Трамп надіслав вам запрошення до так званої «Ради миру», аналогічне тому, яке він надіслав Путіну. Якою є ваша реакція на це запрошення? Чи розглядали б ви можливість участі в такому форматі, і якщо ні, то чому?

– Поки що у мене план – як допомогти людям з енергетикою. Я провів відповідні консультації зі штабом енергетичним, також онлайн/офлайн зустрічі. Це найголовніший зараз пріоритет.

Безумовно, я обираю Україну в даному випадку, а не економічний форум.

Але все може змінитися кожну хвилину, тому що для мене дуже важливо і для українців – закінчити цю війну, і план процвітання, і гарантії безпеки – дуже важливі два документи. Я вдячний американо–українським командам за те, що вони працювали разом. Залишається остання миля, щоб завершити ці документи.

Якщо документи будуть готові – буде у нас зустріч і буде поїздка. І якщо будуть пакети енергетичні або навіть зустріч і рішення по додатковим ППО, безумовно, я буду їхати. Але поки що у мене є виклик в Україні. І для мене дуже важливо зараз скоординувати всі служби.

Хоча сигнали з Давосу від команди йдуть, що, наприклад, майже закінчили документ про відновлення України. Подивимося. Поки що я на місці (чат відбувався вранці –ред.).

– Чи отримувала Україна запрошення долучитись до «Ради миру» Трампа? Яке ваше ставлення до такої ініціативи Президента США? Водночас туди нібито запрошують і Росію, і Білорусь. Яка позиція України з цього приводу? Чи може такий орган зайнятися урегулюванням війни Росії проти України?

– Запрошення ми отримали. Дипломати працюють над цим запрошенням. Я

По–перше, чесно кажучи, – Росія наш ворог, Білорусь їхній союзник.

Чесно кажучи, поки що для мене дуже складно уявити, як ми з Росією можемо бути разом в тій чи іншій Раді. Це не стосується цієї «Ради миру».

Просто Росія – це про Раду війни, і Білорусь разом з ними, а саме – режим Лукашенка.

– Чи ви можете підтвердити зустріч із Трампом в Давосі? На якому етапі перемовини про підписання нових пакетів гарантій безпеки? З якими меседжами їдете у Давос на тлі енергетичного терору і шалених комунальних викликів в Україні?

– Поки я чекаю. У мене буде ще один селектор – вечірній.

Хочу перевірити, як виконані завдання щодо посилення опалення і енергетики в кількох наших областях, і тому поки що буду в Києві.

А якщо поїду (в Давос – ред.), я впевнений, що наші команди про це говорять, – то тоді зустріч буде, і вона завжди, зустріч, з якимось результатом.

Безумовно, завжди зустрічі з Америкою повинні закінчуватися конкретикою, конкретними результатами для посилення України або про наближення до закінчення війни. І якщо документи готові – будемо зустрічатися.

– Сьогодні виповнюється рік з дня вступу Президента Трампа на посаду в Сполучених Штатах Америки. Згідно з опитуванням громадської думки, довіра українського народу до Сполучених Штатів значно знизилася. Як Президент Зеленський оцінює посередницьку дипломатію Трампа за останній рік? З огляду на проблеми у Венесуелі, Гренландії, чи вважаєте ви Трампа надійним партнером?

– Як я оцінюю?

Скажу вам відверто: нам потрібно вижити. Ми боремося за свою незалежність, за свою свободу, за своє існування. В цій боротьбі нам потрібна будь-яка допомога.

Ми вдячні Америці за допомогу. А президент Трамп відновив розвідку. Зараз ми… Бачите, сьогодні знову масований удар, у нас є ракети «Петріот». Не все ідеально, але щось приходить.

Ми вдячні за таку допомогу. Ми захищаємо своє небо.

Поки що Америці не вистачило сил зупинити Путіна.

Хоча на цьому дипломатичному шляху, скажу відверто, майже три документи, важливі документи, вони готові. І вони ті, які будуть захищати нас у майбутньому, і ті, які будуть відновлювати життя в Україні. Це важливі документи. Вони якісні.

Що стосується санкційної політики: авжеж, ми хочемо більшого.

Але тим не менш, танкери зупинялися Сполученими Штатами Америки, санкції на енергетику вводилися.

Чи може Америка зробити більше? Може. І ми дуже цього хочемо.

І ми вважаємо, що американці спроможні це зробити, вони силу свою демонстрували не раз.

– У четвер у Парижі можливе проведення саміту G7. Чи буде на ньому присутні ви, пане Зеленський? Чи буде також представлена Росія? І чи був пан Зеленський запрошений стати частиною «Ради миру» Дональда Трампа?

– Щодо «Ради миру», то я вже відповів про свою позицію.

Що стосується «сімки»: ні, Емманюель (Макрон, президент Франції – ред.) мені нічого не говорив поки що.

Чому я говорю поки що?

Зазвичай, коли є якісь зустрічі, великі, дипломатичні, де присутні лідери, і де є тематика України, він завжди мене запрошує, тому що знає – наші принципи спільні в цьому – нічого не вирішується про Україну без України.

– Чи можете ви пояснити яка ситуація з протиповітряною обороною на даний момент, чи є дефіцит ракет, як це впливає на Україну цієї зими?

– Багато питань, шановні журналісти, про ППО.

Дивіться, на мій погляд, цифри, які у нас є, – у нас не стало менше ракет ППО. Стало більше ракет у «русских» під час атак. У нас стало трішки більше систем.

Набагато більше балістики, яку використовує Росія. А вони отримують компоненти від, на жаль, партнерських країн, від приватного сектора. Але, тим не менш, треба знижувати їхні можливості виробляти ці ракети. Але це поки що не відбувається.

Тому нам потрібно більше ракет, більше ППО. Так як балістику вони збільшили, то окрім сьогодні PAC–3, нічого не працює проти балістики. PAC–3, я маю на увазі, ракети для «петріотів».

Що стосується кількості «шахедів»: ось вони в рази збільшили «шахеди», але ми збільшили перехоплювачі і інші мобільні вогневі групи.

Тобто ми знаходимо інструменти, ми поборемо в кінці кінців «шахеди», ми повинні це зробити. Ми повинні. Без цього ніяк не вижити.

Але що стосується балістики: поки що ключ тільки в руках Сполучених Штатів Америки.

І тому дуже важливо, щоб постачання було вчасне, щоб PURL працювала і партнери допомагали нам купувати відповідні ракети. Тобто від їх єдності – Європи і Америки – дуже багато всього залежить в безпеці українців.

– Трамп каже європейським лідерам сконцентруватись більше на питанні України, а не Гренландії. Чи стурбований президент тим, що увага Трампа може бути відвернута від України, а все більше переведена на Гренландію?

– Я стурбований будь-яким розфокусом під час повномасштабної війни. Але я не вважаю, що це взаємозамінники.

Тобто у нас повномасштабна війна. І у нас є конкретний агресор. І у нас є конкретні жертви. І тут тільки тиск на Росію і тільки посилення України – інших інструментів, як закінчити війну, більш немає.

Що стосується Гренландії.

Ще раз підкреслюю: ми поважаємо, і я особисто дуже поважаю Данію і поважаємо їх суверенітет, територіальну цілісність. І я дуже-дуже хочу, щоб Америка почула Європу, саме почула у форматі дипломатії.

Я думаю, так все і станеться. І дуже вірю, що не буде якихось великих загроз.

– Щодо останнього обстрілу. Ви сказали, що за кілька днів ми отримали ракети до ППО, які допомогли справитись з атакою. Чи вирішилась загалом проблема з поставками від партнерів? Чи не будуть вони такими точковими? І яка реакція Трампа на терор мирного населення в зимовий період від Росії?

– Про реакцію мені складно зараз сказати. Ми знаємо загальну реакцію, що Америка та Президент Трамп хочуть закінчити цю війну. А щодо останньої атаки ми з ним ще не спілкувалися.

Що стосується останнього обстрілу і щодо того, що це точкове або не точкове вирішення. Я наведу вам один приклад.

Не буду розбирати на деталі, але хочу, щоб ви зрозуміли. Ми отримали відповідні пакети.

Наприклад, сьогоднішня атака росіян коштувала для нас – це тільки вартість ракет – біля 80 мільйонів євро.

Уявіть собі, це вартість цих ракет. І кожного дня ми робимо все, і я роблю все, щоб ми отримували відповідні ракети, відповідний захист для людей.

І чому ми так боремося за те, щоб ця війна закінчилась якомога швидше? Тому що передусім ми втрачаємо людей, але також дуже складно знаходити ці ракети. Дуже складно відвойовувати ці всі гроші на ці ракети. Це дуже дороговартісна російська розкіш – війна. А для нас це великі втрати.

– Нещодавно Головком Збройних Сил заявив, що Росія збирається нарощувати виробництво та використовувати до 1000 дронів у день. Як планується протидіяти такій можливій кількості дронів? Чи планується залучити до цього партнерів, зокрема у рамках Коаліції охочих?

– Передусім, що стосується «Коаліції охочих»: вона буде працювати як гарантер безпеки тільки після закінчення війни, тільки після припинення вогню.

Тому поки летять «шахеди» по нас і війна не закінчилась, розраховувати на їх допомогу ми не зможемо. Тільки в рамках наших двосторонніх партнерських договорів, там, де вони нас посилюють фінансами, в наше вітчизняне виробництво.

Тепер що стосується тисячі дронів на день, – те, що хоче ворог. Ворог хотів це ще минулого року. Не досягли вони такого результату і досягли десь в середньому – кількість у них 200–250 було на добу. Хочуть зараз до тисячі, подивимося.

Я бачу поки що середньо десь 350 – їх можливості. Але, безумовно, ми повинні розраховувати, скажімо так, на найгірший для нас сценарій – це вони можуть застосовувати, наприклад, тисячу.

Значить у нас повинно бути мінімум два перехоплювачі на один «Шахед». Сьогодні ми вже виробляємо десь тисячу на добу, те що ми говорили, перехоплювачів, але цього недостатньо. Тому що перехоплювачі наші вже обігнали кількість наших, скажу вам чесно, операторів.

Тому зараз ми повинні наздогнати цю кількість груп перехоплювачів, відповідних мобільних груп.

В принципі, це завдання знає і Сирський, і це завдання отримав новий очільник Міністерства оборони Федоров.

– Як ви оцінюєте останні події у Раді: непризначення Шмигаля з першого разу та неможливість ухвалювати важливі рішення лише голосами «Слуги народу», середній показник – 170–180 голосів щоразу? Чи досі, на вашу думку, у Раді існує монобільшість чи, можливо, настав час формувати нову коаліцію?

– Дякую за запитання.

Передусім розвалити монобільшість – завжди було великим бажанням різних або фінансових груп, або політичних груп. З самого початку, ще починаючи з існування монобільшості, 5 років назад.

Спочатку це робили фінансові групи, включаючи Коломойського групу.

Всі хотіли впливати на монобільшість, на «Слугу народу», голосувати ті закони, які комусь потрібні. Хотіли розвалити, ходили з різними пропозиціями, але монобільшість зберегла, а хтось не зберіг свою свободу.

Далі були різні бажаючі, але під час повномасштабної війни бажаючих в Україні залишитися стало менше і ці великі політичні та фінансові групи, багато хто з них поїхав за кордон. І навіть зараз з–за кордону спробували під час повномасштабної війни розвалити монобільшість.

Але монобільшість голосувала всі закони, які просив Європейський Союз, Світовий банк, які дуже нам потрібні були для кандидатства на шляху в Європейський Союз – і ми стали кандидатами, і монобільшість на сьогодні працює. Авжеж, є багато питань.

Є, скажу вам відверто, я знаю багато депутатів, які вже хочуть припинити свій депутатський термін або депутатський мандат. Але тим не менш є війна, є виклики війни і є закон. Так що поки що всім потрібно працювати, як би складно не було.

– Чи надішле Україна військових для тренувань в Гренландії, якщо Данія про це попросить? Чи вже попросила? Наприклад, пілотів дронів? І чи вдалось Україні добитись дозволу ЄС купувати американську зброю за гроші ЄС на фоні конфлікту через Гренландію?

– Другу частину питання я, чесно кажучи, не зовсім зрозумів. Якщо йдеться про програму PURL, вона працює, ми купуємо за гроші ЄС зброю, передусім ППО, від Сполучених Штатів Америки.

Що стосується наших військових. Ви знаєте, у нас війна, всі наші військові на фронті. І ви знаєте, сьогодні питання війська – це дефіцитне питання, безумовно, особливо під час повномасштабної війни.

І у нас з Метте дуже хороші відносини, вона до мене з таким питанням не зверталася. Я думаю, тому що всі розуміють, що Україна не в НАТО. Нас не беруть в НАТО, все це зрозуміло.

– Зустріч української та американської делегацій у Флориді фактично пройшла в режимі радіомовчання з американської сторони. Жоден із учасників американської переговорної групи не дав жодного коментаря щодо результатів…

– Це, до речі, правда – коментарів було мало, я з вами погоджуюся. І я казав нашим хлопцям, що треба було комунікувати більше, тому що вся країна чекає, весь світ чекає, що є шанс закінчити війну.

Продовжу ваше запитання: Чи означає це, що переговори зайшли у глухий кут, чи, навпаки, наближається прорив?

Я глухого кута поки що не бачу. Працюють над документами. Як я казав уже, достатньо тривіальна фраза: остання миля – вона найскладніша. Але тим не менше це правда. Маємо те, що ми маємо. Що стосується розмов, то вони постійні, і точно не про глухий кут. От я вже кілька разів спілкувався з Умєровим, і він на зв’язку з Віткоффом, з Кушнером.

І я спілкувався з ним ввечері, сьогодні о 6 ранку – з Умєровим – вночі, вони дзвонили разом з Арахамією. От зараз ми з вами говоримо, надіслав мені СМС–ку Буданов. Щось хоче доповісти, але доповісти поки що не може, бо я спілкуюся з вами. Але потім я його перенаберу. Тому, чесно кажучи, дуже багато енергії в спілкуваннях, але потрібен результат.

– Пане Президенте, якщо з огляду на останні події НАТО зазнає змін чи взагалі припинить існування в нинішньому вигляді, чи готова Україна доєднатися до організації–аналогу, скажімо, на рівні ЄС? Наскільки у Європі зацікавлені в нашій участі в різних європейських оборонних союзах, програмах?

– Я не пам’ятаю – в Давосі або в Мюнхені минулого року, на одному з цих форумів – я саме про це й говорив. Я говорив про спільні, об’єднані Збройні Сили Європи.

Чому? Тому що загроза від Росії, вона зрозуміла. Вони планують до 30–го року мати армію 2–2,5 мільйони.

Тому армія Європи, з урахуванням, безумовно, що в кожній країні залишиться своя суверенна армія, але об’єднані Збройні Сили, які готові реагувати, як мінімум мають бути 3 мільйони. Через виклики.

Я з цією пропозицією звернувся до лідерів як мінімум Європи минулого року. Рік пройшов, скажу відверто, жодного кроку назустріч до цієї ідеї ніхто не зробив. Може, ще будуть зараз через всі ці виклики. Може, лідери Європи трішки задумаються про це.

– Західна преса пише про те, що чинна політика США може стати причиною формування європейськими країнами нового військово–політичного альянсу, який стане своєрідною заміною чи альтернативою НАТО. Чи обговорювали західні лідери такі плани з вами? Яка ваша позиція стосовно таких ідей?

– Це була наша ідея і наші пропозиції. Я тільки що відповідав на це.

Мати Збройні Сили Європи – це не значить, що треба конкурувати з Америкою – ні. Просто Європа, окремий континент, яка має мати свою окрему сильну армію.

Це не значить, що можна руйнувати або треба НАТО. В жодному разі.

Це окремо – Збройні Сили Європи. Україна, безумовно, буде одним із таких фундаментальних внесків в посилення такої армії – може стати, якщо лідери будуть підтримувати таку ідею.

І тут не тільки про армію, яка має складатись, на мою думку, не менше 3 мільйонів людей, а про те, що це ще й обмін технологіями, які дуже важливі. От як ми маємо досвід війни, ми ділимося своїми технологіями з партнерами. Вони нам дають, наприклад, розвідку, Франція дає розвідку і інші країни. А ми даємо наші перехоплювачі – те, що перевірено вже воєнним часом. І ми даємо інші технології, та чи інша зброя – як вона працює.

Чесно, без нашого досвіду під час війни деякі країни навіть не знали б реально, як їх зброя працює. Не вся працює дуже добре, але вони її перероблюють завдяки нашим всім процесам і нашим інженерам. Ми їм дуже допомагаємо. Тому це не тільки армія, це й обмін технологіями.

Це не тільки склад, вибачте, в Україні щодо зброї, а це склади по всій Європі. Це правильна безпекова диференціація і технологій, і складів, і зброї, і ППО, і багато всього.

– Юлія Тимошенко і її соратники активно намагаються провести паралель між нинішнім розслідуванням НАБУ та її арештом за часів Януковича, називаючи це черговою серією політичних репресій. Що б ви відповіли тим, хто намагається прив’язати розслідування щодо лідерки парламентської фракції до потенційних виборів в Україні?

– Чесно кажучи, я б із Януковича не порівнював. Принаймні, я не пам’ятаю там, що був пакетик з «Нової пошти».

А якщо серйозно, то я не бачу, як це пов’язано з виборами в Україні, якщо чесно. Те, що було, напевно, таке бажання, із того, що я побачив у відео, і з деталей слідства, – було бажання, напевно, все–таки щось зробити з монобільшістю.

Це не перший раз, я це вже говорив. Напевно, і не останній. Всі хочуть якимось чином впливати на монобільшість.