Україна чи угруповання «ЛДНР»: як будуть голосувати на окупованій частині Донбасу?

Проросійські бойовики голосують на незаконному референдумі у Слов'янську. 11 травня 2014 рік

Термін «Антитерористична операція» офіційно змінили на «Операцію об'єднаних сил». Утім, на ситуацію на передовій це ніяк не вплинуло. Відправною точкою її формування став так званий «референдум». Через 4 роки «Донбас.Реалії» запитали у жителів Донецька: що буде, якщо невдовзі відбудеться справжнє голосування? Донбас.Реалії розбиралися, які настрої у людей на непідконтрольних територіях і скільки тих, хто хоче повернення української влади.

11 травня 2014 року – поворотний день в планах Кремля з дестабілізації ситуації на Донбасі. І хоча президент Росії Володимир Путін тоді публічно закликав відкласти «референдум», непублічно команди «стоп», очевидно, не надходило.

Маніпуляція була закладена у самому питанні: «Чи підтримуєте ви незалежність «республік»?», вважає президент громадської організації «Альянс за громадянські права» Світлана Закревська. Чотири роки тому її громадська організація в Донецьку проводила на виході з дільниць опитування на кшталт екзит-полу.

«Бюлетень» для голосування під час незаконного референдуму на Донбасі, 2014 рік

«Ніхто нам не відповів, що вони голосували за незалежність так званої «ДНР». Більшість відповіло: «ми голосували за те, щоб приєднали Донецьку область до Росії», частина людей сказала, що хоче «автономію, федерацію», – розповідає Світлана.

Ми там фактично залишили 70 відсотків населення, яке вже тоді не хотіло цього
Володимир Паніотто

За даними Київського міжнародного інституту соціології, у травні 2014 року вихід з України підтримали тільки 30% жителів Донбасу. З них лише 8% виступали за створення незалежної держави.

«Проблема в тому, що ми там фактично залишили 70 відсотків населення, яке вже тоді не хотіло цього», – зауважує генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.

Сергій Тарута

Сергій Тарута у 2014 році був головою Донецької обласної державної адміністрації. Розповідає: пропонував провести законний референдум разом з виборами президента. Мовляв, це знизило б градус у суспільстві на Донбасі, яке у той час у своїй більшості, каже він, не сприймало події Революції гідності у Києві.

«У будь-якому соціологічному опитуванні важливі питання, і ми могли б цими питаннями правильно маніпулювати. У голови обласної адміністрації, крім економічно-соціальних питань, ніяких повноважень не було на той момент. Всі силовики не піді мною і мене не слухають», – розповідає в ексклюзивному коментарі Донбас.Реалії Сергій Тарута.

Соціологія в окупації

Соціологію 2014 року і цифри 2018-го порівнювати складно. Війна, сотні тисяч переселенців і життя під контролем бойовиків вплинули на настрої суспільства на непідконтрольній Україні частині Донбасу.

За останніми даними Міністерства інформаційної політики, прихильників серед жителів окупованого Донбасу особливого статусу в складі України і незалежності угруповань «ЛНР» і «ДНР» порівну – 43%.

Опитування ж Київського міжнародного інституту соціології кінця грудня 2017 року показало дещо інші цифри:

30% – за автономію в Україні;
25% – за незалежність;
15% – хочуть в Росію;
30% – не визначились.

Володимир Паніотто, директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС)

Наші респонденти наражаються на неприємності. Ми знаємо про різні випадки, коли людей арештовували, катували
Володимир Паніотто

«Наші респонденти наражаються на неприємності. І ми знаємо про різні випадки, коли людей арештовували, катували... Тому ми намагаємося ставити запитання, які є нейтральними. Надійність даних, які отримані на цій території, взагалі є досить сумнівною і зрозуміло, що там похибка більша, ніж в звичайних дослідженнях», – коментує результати соціологічного дослідження директор КМІС Володимир Паніотто.

Що думають донеччани?

Донбас.Реалії провели своє, нерепрезентативне, опитування на вулицях Донецька. Що оберуть жителі окупованого Донецька, якщо завтра знову референдум? Більшість опитаних були однозначні у своїх відповідях:

– За те, що й у 2014 році – це без варіантів.
– За все те саме – за мир, щоб було краще тут, на Донбасі.
– Знову за свободу, за Росію.
– За «республіку», весь час за «республіку».
– Я ще не готова вам відповісти.

Жителька Донецька

«Якщо є якась частина, два, три, п'ять відсотків тих, хто дійсно або воював, або там був у складі всіх цих незаконних формувань, то це ж не все населення. Там люди опинилися в біді. І завдання правильного суспільства – допомогти тим, хто в цій біді. Хто хотів – вже виїхав до Росії, якщо вони там залишилися, то вони вважають себе українцями», – вважає Сергій Тарута.

Після повернення української влади на непідконтрольну частину Донбасу інтеграція жителів окупованої території назад в Україну стане неминучою, вважає політолог Сергій Таран. Але простим цей процес не назвеш, каже він.

«Вони зараз перебувають в інформаційній ізоляції, бо там тільки російські пропагандистські ЗМІ. Там люди не можуть робити ні політичного вибору, не можуть бути повноцінною мірою інтегровані в суспільство, тому повинен пройти такий самий буферний період, як свого часу був після Другої світової війни в Німеччині, коли пройшов процес денацифікації», – зауважує Сергій Таран.

Але це, каже він, лише один з багатьох сценаріїв – конфлікт на Донбасі триває на стадії «ні війни, ні миру».

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ: