Жителів Костянтинівки Донецької області, які намагаються вийти з міста пішки, війська РФ атакують дронами, а щоб потрапити у відносно безпечну зону та отримати допомогу, людям доводиться долати близько 30 кілометрів, розповідають у гуманітарній місії «Проліска».
Евакуація цивільних транспортом припинилася з Костянтинівки ще наприкінці 2025 року. До того, протягом осені, «Проліска» вивезла понад 1700 жителів, в тому числі сотні поранених та десятки загиблих. Й навіть тоді, коли заїхати на колесах ще було можливо, евакуаційні екіпажі близько 30 разів атакували російські дрони.
Зараз в усій Костянтинівській громаді, за оцінками влади, можуть залишатися близько трьох сотень цивільних.
12 листопада президент РФ Володимир Путін запропонував за прикладом В Олешках з ночі 27 жовтня до 1 листопада тривав «режиму тиші». 30 жовтня з окупованого міста вирушили дві колони: одна прямувала до України, інша – до Росії, кількість евакуйованих у кожній з них – невідома. Того ж дня ці люди прибули на Чернігівщину.
Перша леді США Меланія Трамп, за посередництва якої досягли домовленості про припинення вогню, гуманітарну місію в Олешках назвала успішною, оскільки було забезпечено доставку критичної допомоги до регіону та евакуацію майже 800 осіб (вона не уточнила, яка кількість людей прибула на підконтрольну територію України).
Попри вивезення українських громадян з окупованих Олешків на Херсонщині, за підсумками місії британський телеканал Sky News оприлюднив відео ротації сил РФ та розміщення важкої техніки в Олешках. Про ротацію російських сил в Олешках під прикриттям гуманітарної місії також повідомив український президент Володимир Зеленський.
За даними командування 34-ї окремій бригади морської піхоти, Росія завезла понад тисячу військових на окуповану частину Херсонщини, скориставшись режимом тиші під час гуманітарної місії в Олешках.
Речник Кремля порекомендував звернутися до Міноборони Росії з питань перегрупування військ під час «режиму тиші» в окупованих РФ Олешка, проте заявив, ще це є «звичайною практикою».
Aмериканський Інститут вивчення війни зауважує, що Кремль використовує гуманітарні кризи, створені самою ж Росією, як інструмент впливу, щоб здобути прихильність адміністрації президента США Дональда Трампа.
Аналітики звернули увагу на те, що російський посланець Кирило Дмитрієв порівняв «режим тиші» в Олешках із попередніми зусиллями Меланії Трамп, спрямованими на повернення депортованих до Росії українських дітей, наголосивши на гуманітарному успіху цього перемир’я, «жодним словом не згадавши про те, що саме російське вторгнення й окупація є єдиною причиною гуманітарної кризи в Олешках». на Херсонщині провести так звану «місію» в Костянтинівці. Однак, на відміну від окупованих Олешок, за Костянтинівку просто зараз тривають бої.
Україна вважає, що РФ прагне скористатися гуманітарною ситуацією, щоб полегшити для себе захоплення міста. Крім того, евакуація з цього міста проводилась не один місяць. Тоді як в Олешках люди опинилися заблокованими в окупації за один день, 24 лютого 2022 року.
Керівник гуманітарної місії «Проліска» Євген Каплін розповів в ефірі Радіо Донбас Реалії, що являє собою евакуація з Костянтинівки: рік тому та зараз.
Гуманітарна місія «Проліска» – українська некомерційна організація, яка допомагає цивільному населенню в прифронтових зонах, постраждалим від бойових дій, внутрішньо переміщеним особам та іншим вразливим групам. Зокрема, вивозить людей із небезпечних районів, евакуює маломобільних і літніх осіб, у тому числі спеціалізованими медичними бригадами.
Співробітники гуманітарної місії «Проліска» евакуюють цивільних у Костянтинівці восени 2025 року
– Останній фізичний заїзд з метою евакуації цивільного населення з Костянтинівки ми робили в грудні минулого року. Протягом листопада та жовтня минулого року приблизно 30 разів під час евакуації з Костянтинівки наші екіпажі уражалися дронами російської армії. Кожен заїзд ставав все важчим і важчим.
Листопад і початок грудня минулого року – це вже був період, коли на той час, за орієнтовними підрахунками, в Костянтинівці залишалося п'ять із половиною тисяч цивільного населення.
Ми були останнім гуманітарним оператором, останньою службою, скажімо так, яка заїжджала до міста. На нас передавали заявки органи Національної поліції з повідомленнями, де лежать тіла загиблих людей. Ми допомагали вивозити їх до Краматорська.
Співробітники гуманітарної місії «Проліска» евакуюють тіло загиблого цивільного чоловіка у Костянтинівці восени 2025 року
На нас надходили заявки від міської військової адміністрації, що люди хочуть евакуюватися. До нас надходили прохання вивезти поранених. Загалом за минулу осінь ми вивезли десь 1700 цивільних, з яких декілька сотень – це були поранені, і декілька десятків – це були тіла загиблих цивільних людей, за якими вже не могли заїхати екстрені служби міста, бо вони там уже не працювали з того моменту.
Присутність у місті на момент, коли ми востаннє там перебували, була тільки у військових і тільки у форматі піхоти, бо заїзд будь-якої техніки – цивільної, військової, автомобілів – зразу уражалася дронами, яких у місті на той момент було дуже багато.
Станом на 11 грудня 2025, за повідомленнями Донецької ОВА, у Костянтинівці залишалося 3 990 цивільних, і евакуація тривала. 4 березня 2026 року начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін зазначив, що у Костянтинівці перебуває понад 2 тисячі цивільних, евакуацію яких здійснюють лише військові. Наприкінці липня у Костянтинівській громаді залишалося 867 цивільних жителів, за даними Донецької ОВА, в поодиноких випадках люди виходили з міста пішки.
Дрони полюють на всіх, хто переміщується
– Протягом цього літа й осені, коли ми здійснювали евакуацію до якогось моменту з Олексієво-Дружківки, потім із Дружківки, ми часто зустрічали жителів Костянтинівки, які виходили вже пішки. Наприклад, у липні ми в Дружківці забрали жінку з її 86-річною матір'ю.
Автомобіль гуманітарної місії «Проліска» після удару російським FPV-дроном у Костянтинівці 8 листопада 2025 року
Вона повідомила, що вони дві доби йшли приблизно 15 кілометрів із Костянтинівки пішки. По-перше, дорога замінована, там дуже багато магнітних мін; по-друге, вона під повним контролем російських дронів; по-третє, на узбіччях багато розбитих автівок, наземних роботизованих комплексів і так далі; по-четверте, на дорозі лежать людські рештки.
Дрони полюють за всіма людьми, які переміщуються. Жінка зі своєю матусею - одні з останніх, з ким я спілкувався. Вони повідомили, що їх йшло багато – 5 чи 7, але дійшли двоє. Решта людей загинули під дронами.
Це «дорога життя», вона перебуває під повними вогневими контролем, і там постійні атаки російських дронів відбуваються.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
«Я прийшла до тями, лежачи у калюжі власної крові»: як люди прориваються із Костянтинівки9 травня, наприклад, коли правитель Росії оголосив в односторонньому порядку режим припинення вогню, був випадок, коли місцеві жителі намагалися, користуючись цим режимом припинення вогню, виїхати на двох автомобілях з Костянтинівки.
Один автомобіль підірвався на магнітній міні, в ньому потім вибухнув газовий балон і загинули люди. На жаль, рятувальники навіть не змогли підібратися до цього автомобіля.
Розповідь людей, які вийшли з Костянтинівки у травні:
Другий автомобіль був атакований дроном, теж на ділянці між Костянтинівкою і Дружківкою, і люди отримали дуже сильні опіки тіла й уламкові ураження. Але вони потім пішки вийшли до Краматорська, і далі їм була надана медична допомога. Ми спілкувалися з цими людьми.
Жителька Костянтинівки восени 2025 року
Не всі доходять, якщо людина помирає, її буквально в перші години з'їдають тварини: свині, кабани і собаки, вони накидаються на людей, і буквально через декілька годин від людини вже в кращому разі залишаються тільки кістки. Це нам повідомили люди, яких ми забирали з Дружківки, які пішки виходили з Костянтинівки.
З осені минулого року в Костянтинівці не працюють ані екстрені служби, ані будь-яка інфраструктура, ані медичні заклади, ані продовольчі крамниці – нічого.
До певного часу цивільні, які там проживали, виходили до Дружківки за продуктами і поверталися назад. Але через те, що спочатку Олексієво-Дружківка, а потім сама Дружківка теж були розбомблені і перетворені фактично на зону ураження, зараз і такої можливості теж немає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
10-річна дівчинка на телеканалі «Звезда». Військові РФ стверджують, що вивезли українську дитину, яка місяць жила сама під обстрілами11 листопада начальник відділу департаменту цивільного захисту Донецької обладміністрації Дмитро Петлін повідомив, що у всій Костянтинівській громаді залишається 340 цивільних жителів.
Фактично на сьогодні єдина можливість для людей евакуюватися з Костянтинівки – це вийти пішки до околиць Краматорська, звідки працюють евакуаційні бригади гуманітарних організацій, органів Національної поліції та ДСНС, які їм допоможуть евакуюватися.
Але це дорога на сьогоднішній день вже приблизно у 30 кілометрів, які треба подолати пішки.
Зруйнований обстрілами військ РФ будинок у Костянтинівці восени 2025 року
12 листопада президент Росії Володимир Путін під час зустрічі з американськими посланцями Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером запропонував провести так звану «гуманітарну місію» в Костянтинівці за прикладом окупованих Олешок на Херсонщині. Він стверджував, що російські сили нібито повністю контролюють місто, і запропонував організувати п’ятиденне перемир’я для розмінування підступів та евакуації 400–500 цивільних осіб.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Росія за рік не змогла взяти Костянтинівку. Оборона триває: пояснюємо її значенняУ кожного своя червона лінія: коли вибухне снаряд або коли почнуть їсти бур'ян
– На сьогодні, скоріше за все, мова йде про кілька сотень людей, які там (у Костянтинівці – ред.) залишаються. Ситуація настільки складна не тільки в Костянтинівці, по всій лінії фронту.
Через через значно збільшену кількість дронів, через те, що дрони останнім часом програмуються на штучному інтелекті, атакують просто все, що рухається, всі автівки, які рухаються. І через суму цих факторів, на мою думку, локальні припинення вогню на кшталт того, що ми бачили в Олешках, потрібні.
За даними аналітиків проєкту DeepState, станом на 17 листопада понад дві третини міста знаходяться у сірій зоні, яка позначає територію інфільтрації та проникнення російських військ, де немає впевненого контролю жодної зі сторін. Менше третини Костянтинівки контролюють Сили оборони України. Однак з боку села Іллінівка, що на південному-заходу, російським військам вдалося частково окупувати місто.
Костянтинівка на мапі проєкту Deep State Map станом на 17 листопада 2026 року
16 листопада Генштаб ЗСУ підтвердив активні бойові дії у місті та навколо нього, зазначивши, що там обороняється 36-та окрема бригада морської піхоти, яка знищує живу силу противника, що намагається просочуватися в місто.
Локальні припинення вогню потрібні, як на окупованій території, так і в «кілзоні» на підконтрольній території. Наприклад, як Костянтинівка, Куп'янськ, Лиман, Білозерське і Добропілля. Цей перелік можна продовжувати, у всіх цих населених пунктах ситуація не краща. Це наші громадяни, це гуманно і по-людськи давати їм останню можливість евакуюватися, вийти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Лубінець: модель гуманітарної місії в Олешках «максимально важко» застосувати до Костянтинівки14 листопада під час зустрічі із журналістами президент України Володимир Зеленський пояснив, що Росія намагається використати гуманітарну ініціативу щодо цивільного населення Костянтинівки для встановлення контролю над містом. За його словами, Кремль таким чином може спробувати отримати військову перевагу і домогтися відходу українських військ, оскільки російська армія тривалий час не може захопити місто, про це було доведено американським перемовникам. Україна підготувала свій перелік населених пунктів півдня, де перебувають заблоковані люди.
Люди, які мали гроші, поїхали переважно всі у 2022 році. А хто лишається до останнього? До останнього лишаються літні люди, самотні, маломобільні, немобільні, люди, в яких немає грошей, тобто соціально вразливих груп.
Далеко не всі з них «ждуни», як вигідно комусь думати. Як показує практика Олешок, більшість людей все одно поїхала на підконтрольну Україні сторону.
Житель Костянтинівки, що відмовлявся покинути місто восени 2025 року
Особливо з людьми похилого віку дуже важко вести перемовини, вони не хочуть нічого змінювати. Вони думають, що рано чи пізно це все закінчиться, у них немає грошей, у них немає житла, їм психологічно важко прийняти такий крок. Але настає якась червона лінія для кожного, коли людина йде на цей крок.
У когось червона лінія – це коли поряд вибухне снаряд, у когось – коли керована авіаційна бомба влучить в їхнє житло, у когось – коли мати поховала свого сина, у когось – коли почали бур'яни їсти й амброзію варити, у когось – коли собак почали їсти. Там ситуація дійсно гуманітарно дуже критична.
Але не варто маніпулювати конкретно однією назвою, тому що насправді багато таких прифронтових населених пунктів, де залишається багато людей.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Діти вже кричали, що хочуть їхати». Чому батьки відтягують виїзд із прифронтуМи ще минулої осені, зими казали про те, що там треба режим припинення вогню, щоб люди могли вийти, в тому числі, на нашу сторону. Бо до останнього дня, коли ми заїжджали, попри те, що кожен раз нас атакували дрони, ми вивозили людей.
Як падала авіабомба – наші евакуаційні екіпажі їхали на дим від цієї авіабомби. І там було дві заявки, а забирали 12 людей. Тому якщо людям дати право вибору евакуюватися, я думаю, вони переважно виїдуть звідти.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, Whats App або Imo: +380635710657. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.