Україна готова обговорювати взаємне припинення ударів по критичній інфраструктурі, але очікує від США конкретики щодо гарантій. Попередня спроба 30-денного «енергетичного перемир’я» навесні 2025 року зірвалася із взаємними звинуваченнями сторін.
Тепер ставки для Києва вищі: українські удари по російських НПЗ уже скорочують виробництво пального та експорт Росії.
- Що саме має потрапити під заборону в рамках «енергетичного перемир’я»:
- Хто контролюватиме його дотримання?
- І якими мають бути наслідки у разі порушення домовленостей?
14 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія домовилися не атакувати енергетичні об’єкти одна одної.
За лічені години з коментаря президента України Володимира Зеленського стало зрозуміло, що остаточних домовленостей наразі немає, і що Україна очікує на конкретніші кроки від США.
«Якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не бити по нашій електриці, інших наших енергетичних об’єктах, критичній інфраструктурі, руху продовольства, то ми, звісно, готові забезпечити відповідну відсутність наших ударів», – написав Зеленський 14 вересня, а у версії із відеозверненням уточнив – мова про американських партнерів.
Зеленський наголосив, що така домовленість має бути надійною і довгостроковою, а не припинитися після того, як Росія отримає тимчасове полегшення ситуації з бензином і дизелем.
У Сочі (Краснодарський край, Росія) здіймається дим після українського удару в ніч на 4 вересня.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий на брифінгу 16 вересня нагадав, що Київ тривалий час пропонував припинення вогню, яке мало б бути чесним, справедливим і «дійсно покривати всі необхідні сфери».
«Якщо росіяни готові серйозно теж на це, то нехай надають списки об’єктів, нехай уточнюють деталі, ми чекаємо на це… Що стосується українських об’єктів, то ми хотіли б такий режим припинення вогню, коли по жодних із об’єктів не можна використовувати будь-які типи зброї», – сказав Тихй.
Речник МЗС привітав спроби Сполучених Штатів досягнути такої угоди, назвавши їх важливими і вчасними. Він висловив сподівання, що з російського боку є така ж готовність, але «це треба вже питати в них».
Що кажуть у Москві?
У Москві від ініціативи президента США теж не відмовилися.
Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав це «дуже гарною ідеєю», але, додав, що для покращення ситуації із дизельним паливом на світових ринках (а саме це було мотивом Трампа), потрібно забезпечити безпечне торговельне мореплавання, а ще скасувати санкції.
«Звичайно, скасувати санкції. Ці незаконні обмеження на постачання енергоресурсів у світ. І лише тоді світ насититься цими нафтопродуктами, і ціни підуть вниз», – заявив Пєсков.
Як пише Financial Times із посиланням на посадовців в Київі та обізнаних з настроями в Кремлі людей, Україна вже кілька місяців пропонує Росії взаємно припинити удари по енергетичних об’єктах, портах та іншій критичній інфраструктурі, однак Москва досі відкидала ці пропозиції.
Водночас, за інформацією видання, у Кремлі не поспішають погоджуватися на таке перемир’я до зими, розраховуючи, що удари по українській енергетиці посилять тиск на Київ.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Спричиняє дефіцит дизелю»: Трамп закликав Зеленського припинити удари по російських НПЗГарантії – але які?
З огляду на заяви з Києва та Москви, припинення вогню найближчим часом не буде, каже німецький аналітик, засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн, з яким поспілкувалася Радіо Свобода.
«Жодна зі сторін насправді не дала сигналу, що те, про що заявив Дональд Трамп, вже є реальністю», – каже він.
Не було й обумовлено, які є гарантії у випадку, якщо Росія погодиться на взаємну відмову від ударів, а потім порушить домовленість.
«Можна уявити певні «пряники і батоги» з боку США: наприклад, щось запропонувати Росії – певне послаблення санкцій у банківській сфері чи щодо експорту сільськогосподарської продукції або щось подібне – якщо вона дотримуватиметься припинення вогню. І негайне автоматичне повернення санкцій, а можливо, навіть запровадження ще жорсткіших санкцій у разі, якщо росіяни порушать припинення вогню», – пояснює Фройденштайн.
Наслідки українського удару по складу Ozon у Чапаєвську (Самарська область, Росія) 22 серпня.
Але оскільки наразі жодна зі сторін не окреслила, які саме мають бути вжиті заходи, говорити про перемирʼя рано.
«Ані Зеленський не сказав: я хочу конкретно це і це, ані Трамп не продемонстрував готовності надати такі американські гарантії», – каже Фройденштайн.
Якщо, наприклад, буде домовленість про припинення атак на енергетичну інфраструктуру, а Росія її порушить, Україна, на його думку, очікуватиме не лише можливості відновити власні удари, а й додаткової реакції США.
Саме тому вимогу Зеленського про активнішу американську участь він називає логічною.
«Це розумний крок Зеленського – безпосередніше залучити США. А не просто мати Трампа як людину, яка виступила посередником в укладенні домовленості, а потім нічого не робить», – каже він.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Наслідки атак України по НПЗ Росії: у Санкт-Петербурзі вже б'ються на заправках за бензин«Пастка для Зеленського»?
Є й інша проблема: якщо сторони все ж почнуть домовлятися про перемирʼя конкретніше, треба буде узгодити визначення того, по чому саме сторони мають перестати бити.
І це може виявитись «пасткою для Зеленського», вважає Ігар Тишкевич, головний експерт з питань вивчення Росії Українського інституту майбутнього.
У своєму аналізі нинішньої пропозиції Тишкевич говорить, що Росія може вимагати припинення українських атак на НПЗ, але не погоджуватися вважати ряд українських обʼєктів критичною інфраструктурою.
«Оскільки не визначено ані географію, ані перелік об'єктів «критичної» інфраструктури, Кремль цим скористається. Тобто спробує висунути свої вимоги. Наприклад, якщо йдеться про перемир’я на морі, то воно має охоплювати й Азовське море. Або ж запропонує обмін «НПЗ на ТЕС», не погоджуючись при цьому віднести залізницю – чи системи водопостачання та очищення води – до категорії «критичної» інфраструктури. Себто пропонуватиме нерівноцінний обмін, подаючи це як проєкт мирних угод», – пише Тишкевич.
Вагон рейсу Чоп-Барвінкове після російської атаки 27 січня 2026 року.
Зеленський у своїй заяві вже назвав ширший набір об'єктів, ніж лише енергетика: поряд з електроенергетикою він згадав, наприклад, рух продовольства.
Тишкевич вважає, що Україна має якомога раніше сформулювати власний перелік можливого «обміну безпекою»: які об’єкти на території Росії вона готова не атакувати і які українські об’єкти Москва натомість повинна залишити поза ударами.
Інакше, за його оцінкою, першим робочим документом переговорів може стати російський список, а Києву доведеться вже реагувати на запропоновані Москвою параметри.
Уже пробували у 2025 році
Енергетичне перемирʼя між Україною та Росією за посередництва США уже мало місце і провалилось.
У березні 2025 року США провели окремі переговори з Україною та Росією у Саудівській Аравії.
І Білий дім повідомив про домовленості розробити заходи для реалізації заборони ударів по енергетичних об’єктах Росії та України.
Зеленський тоді казав, що головним суб’єктом контролю мають бути США, а Україна передасть список захищених об’єктів.
Але параметри залишилися нечіткими: які саме об’єкти захищені, які види ударів заборонені, хто встановлює винуватця і що відбувається після порушення?
Зрештою, обидві сторони почали звинувачувати одна одну у зриві перемирʼя.
Україна перед завершенням терміну заявляла, що Росія порушила домовленість більш ніж 30 разів.
Водночас за 2025 рік союзники України значно детальніше опрацювали модель контролю за потенційним припиненням вогню.
У Паризькій декларації від січня 2026 року Україна, США та учасники «Коаліції охочих» погодили принцип створення постійного механізму моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США.
Лідери Німеччини, України, Франції , Великої Британії та представники США Стів Віткоф і Джаред Кушнер на пресконференції після саміту «Коаліції охочих» у Єлисейському палаці в Парижі (Франція), 6 січня 2026 року.
Передбачена також спеціальна комісія, яка повинна розглядати порушення, встановлювати відповідальну сторону та визначати заходи реагування.
Але ця декларація стосується можливого миру та ширшого припинення вогню, а не лише щодо енергетики.
З іншого боку, її модель потенційно може бути адаптована до вужчої домовленості, адже вона вже містить три елементи, яких фактично бракувало у 2025 році: постійний моніторинг, атрибуцію порушень і механізм реагування.
Та наразі у публічних коментарях ті напрацювання не згадувалися.
«Батіг» від США
Найближчим часом у президента США може зʼявитися суттєвий важіль впливу на Росію.
16 вересня Палата представників схвалила законопроєкт сенатора Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану.
Люди на акції біля Капітолію США після того, як Палата представників проголосувала за допомогу Україні, а також Ізраїлю та Тайваню. Вашингтон, 20 квітня 2024 року
Конгресмен Майкл Маккол, представляючи документ, заявив, що він «змусить Путіна сісти за стіл переговорів».
«Зло наступає, історія кличе, і зараз час діяти», – сказав Маккол.
Законопроєкт, серед іншого, дозволяє президенту США запроваджувати мита до 100% на товари з країн, які найбільше купують російські нафту й газ або допомагають Москві обходити санкції.
Таким чином, один із можливих механізмів американських гарантій, про які говорить Зеленський, уже отримує потенційний інструмент.
США могли б посилювати санкції, якщо Росія погодиться на припинення ударів по енергетиці, а потім порушить домовленість, як про це говорив Фройденштайн.