ВАШИНГТОН – Масштабний законопроєкт про санкції проти Росії, який активно просував покійний сенатор Ліндсі Грем, 15 вересня подолав ключову процедурну перешкоду в Палаті представників США, відкривши шлях до остаточного голосування за документ, який, за словами його прихильників, має посилити тиск на Москву та підтримку України з боку США.
Палата представників 214 голосами проти 211 схвалила процедурне рішення, яке дозволяє розглянути поправки Сенату до «Акта Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року». Разом із республіканцями «за» проголосували двоє демократів. Багато демократів виступають проти законопроєкту, оскільки він надасть президентові Дональду Трампу додаткові повноваження щодо запровадження мит.
Напередодні Комітет Палати представників із питань регламенту сімома голосами проти трьох просунув законопроєкт до розгляду в залі. Демократи намагалися вилучити положення про вторинні мита, обмежити можливості президента скасовувати санкції та додати 15 мільярдів доларів військового фінансування для України, але ці поправки комітет відхилив.
Голосування відкрило Палаті представників шлях до розгляду версії, яку Сенат із вагомою двопартійною підтримкою схвалив у серпні. Остаточне голосування у 435-місній палаті очікується 16 вересня. Якщо Палата представників схвалить текст Сенату без змін, законопроєкт буде переданий Трампу.
«Ми це завершимо, – сказав Радіо Свобода конгресмен-республіканець від Небраски Дон Бейкон, висловивши впевненість, що Палата представників ухвалить законопроєкт. – Це принаймні найменше, що ми можемо зробити. Нам потрібно робити більше».
Законопроєкт передбачає санкції проти російських посадовців і військових, іноземних постачальників, які підтримують оборонний сектор Росії, а також мереж, що допомагають Москві обходити чинні санкції.
Він також спрямований проти так званого російського «тіньового флоту» нафтових танкерів, обмежує нові американські інвестиції в Росію та експорт, який може підтримувати російську армію, а також дозволяє запроваджувати санкції проти осіб, відповідальних за викрадення українських дітей. Документ також продовжує дію санкцій проти Ірану.
Оновлена версія законопроєкту з’явилася після смерті Грема в липні. До документа додали заходи проти Ірану, але основну структуру російського санкційного блоку – фінансові обмеження, вторинні тарифи та заходи проти російських енергетичних доходів – здебільшого зберегли. Білий дім ще за життя Грема погодив із ним версію документа, яку адміністрація була готова підтримати.
Крім того, законопроєкт дозволить Трампу запроваджувати мита розміром до 100% проти країн, які купують російські енергоносії або допомагають Москві обходити санкції.
Положення щодо мит викликали заперечення переважно серед законодавців-демократів, які занепокоєні наданням Трампу додаткових повноважень у сфері торгівлі та можливим впливом таких заходів на ціни на пальне у США.
Сенат відхилив спробу вилучити ці положення перед ухваленням законопроєкту.
Механізм вторинних мит має на меті тиснути не лише безпосередньо на Росію, а й на треті країни, які забезпечують їй доходи від експорту енергоносіїв або допомагають обходити обмеження. Під час розгляду документа в Палаті представників демократи пропонували окремо назвати Китай, Індію, Туреччину, Азербайджан, Угорщину, Словаччину, ОАЕ, Сінгапур, Казахстан і Киргизстан серед держав, потенційно придатних для застосування таких мит, але цю поправку відхилили.
«Нищівні санкції»
Конгресмен-республіканець від Техасу Майкл Маккол, який координує розгляд законопроєкту в Палаті представників, представив його очікуване ухвалення як частину спадщини Грема.
«Одним із досягнень, якими я найбільше пишаюся, на мою думку, є законопроєкт, який ми ухвалимо завтра і який Ліндсі Грем називав, якщо я не помиляюся в його словах, найбільшим законодавчим досягненням своєї кар’єри», – сказав Маккол на заході в Українському домі у Вашингтоні з нагоди 35-ї річниці відновлення незалежності України.
Грем, республіканець від Південної Кароліни і відомий прихильник України, помер у липні.
За кілька днів до смерті Грем перебував у Києві, де повідомив про досягнення домовленості з Білим домом щодо прийнятної для адміністрації версії санкційного законопроєкту. Після його смерті законодавці обох партій вирішили продовжити роботу над документом і назвали його на честь сенатора.
Сенатор-демократ від Коннектикуту Річард Блюменталь, який працював над законопроєктом разом із Гремом, на тому самому заході заявив, що документ запровадить «нищівні санкції», покликані «задушити воєнну машину Путіна».
Розбіжності щодо положень про мита ускладнили проходження законопроєкту через Палату представників.
Конгресмен-республіканець від Теннессі Тім Берчетт заявив, що отримав запевнення від керівництва Республіканської партії, що воно розгляне заходи, спрямовані на зниження вартості пального.
«Символічна перемога для України»
Сенаторка Джин Шахін від Нью-Гемпширу, провідна представниця демократів у Комітеті Сенату із закордонних справ і прихильниця законопроєкту, закликала Палату представників схвалити документ, заявивши, що він вдарить по фінансових ресурсах, які підтримують російську війну, і посилить тиск на президента Росії Володимира Путіна, щоб змусити його до переговорів.
Просування санкцій відбувається в той час, коли Україна продовжує домагатися військової та економічної підтримки США через більш ніж чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Україна підтримувала законопроєкт упродовж його проходження через Конгрес. Після серпневого голосування в Сенаті президент Володимир Зеленський подякував сенаторам і заявив, що документ допоможе посилити тиск на Росію для завершення війни. Ще раніше він наголошував, що особисто обговорював санкційну ініціативу з Гремом під час їхніх зустрічей.
Ендрю Д’Анієрі, заступник директора Євразійського центру Атлантичної ради, сказав Радіо Свобода, що набуття законопроєктом чинності стане «символічною перемогою для України», але наголосив, що Київ також потребує продовження військової допомоги, особливо засобів протиповітряної оборони.
На заході в Українському домі заступник міністра фінансів США з міжнародних справ Джонатан Грінстайн заявив, що Вашингтон залишається відданим «досягненню врегулювання шляхом переговорів і тривалого миру», водночас підтримуючи «незалежне і процвітаюче майбутнє України».
Грінстайн повідомив, що Сполучені Штати у 2026 році надали Україні 7,5 мільярда доларів і розраховують надати ще майже 300 мільйонів доларів у найближчі місяці.
