Політика

«Газпром» визнав, що може й не добудувати «Північний потік-2»

Несамохідне судно для підводного прокладення труб «Фортуна» в Мекленбурзькій бухті Балтійського моря, Німеччина, 14 січня 2020 року. 19 січня воно разом із компанією-власником потрапило під санкції США

Російський газовий монополіст «Газпром», імовірно, вперше відкрито визнав, що може й не добудувати газопровід «Північний потік-2». У компанії тепер кажуть, що цей проєкт можуть зупинити чи й узагалі скасувати через «політичний тиск» та інші ризики, в першу чергу пов’язані з санкціями США проти нього.

Таке визнання міститься в проспекті «Газпрому» до планованого розміщення нових євробондів компанії, що його цитує агентство Reuters.

«При втіленні наших великих міжнародних проєктів, таких, як трубопровід «Північний потік-2», ми зазнаємо і можемо продовжувати зазнавати ризиків, пов’язаних зі змінами в політичних умовах у різноманітних регіонах, пов’язаних із такими проєктами… У виняткових обставинах, зокрема через політичний тиск, такі зміни можуть призвести до тимчасового чи остаточного припинення проєкту», – мовиться в документі.

Про цей же проспект «Газпрому» ще попереднього дня, 18 січня, повідомляли російські засоби інформації. Але в їхніх повідомленнях не було згадки про можливість скасування проєкту «Північний потік-2».

Державне агентство «ТАСС», інформуючи того дня про документ, який воно мало в розпорядженні, вибрало для публікації інший момент: «Газпром» заявляє, що будівництво газопроводу має завершитися, «як тільки це стане розумно можливим».

І тільки після появи інформації агентства Reuters 19 січня і агентство «ТАСС» підтвердило визнання «Газпрому». Але й тут у заголовок воно подало тільки, що компанія припустила припинення проєкту – щоб у цьому заголовку не з’явилися слова про можливість його повного скасування.

Зате в Москві коментують санкції. Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав їх «грубим незаконним тиском» із боку США і додав, що в Росії «жалкують у зв’язку з цим».

Санкції з погроз стають практикою

І ці санкції все посилюються. І зі стадії попереджень про можливі обмежувальні заходи проти тих, хто порушить чинне американське законодавство, спрямоване проти «Північного потоку-2», вони вже перейшли в практичну площину. Цим останнім наразі кроком стали обмеження, що запроваджуються з 19 січня проти російського трубопрокладацького судна «Фортуна» – воно мало завершувати морську ділянку газогону після того, як через попередні санкції з проєкту ще 2019 року вийшли західні трубопрокладачі. Також під санкції потрапила російська компанія «КВТ-РУС», власник цього судна, повідомило Міністерство фінансів США.

А державний секретар США Майк Помпео виступив із цього приводу з заявою, в якій обіцяє й подальші дії Вашингтону проти газопроводу, який він назвав «інструментом російського примусу».

Міністерство закордонних справ України заявило у відповідь на це повідомлення, що Київ вітає такий крок США, який має далі ускладнити добудову «Північного потоку-2».

Міністерство економіки Німеччини ще 18 січня підтвердило, що США повідомили Берлін про цей план. Німеччина, влада якої, як і Росія, виступає за завершення будівництва, заявила, що шкодує з приводу цього повідомлення.

Раніше того дня про цей санкційний крок повідомляв німецький щоденник Handelsblatt. Видання також навело слова речника посольства США в Німеччині, який сказав, що Вашингтон буде й далі вживати «всіх необхідних і належних кроків», щоб не дати добудувати газопровід. За словами речника, США сподіваються, що Німеччина перегляне своє позитивне нині ставлення до проєкту.

Компанії втікають із проєкту через санкції США

Тим часом через загрозу американських санкцій із проєкту, як повідомляють, виходять уже й компанії з самої Німеччини. Як пише щоденник Bild, ідеться про компанію Bilfinger SE, яка мала з «Північним потоком-2» кілька контрактів, зокрема на системи контролю й безпеки газопроводу, на суму 15 мільйонів євро.

Щоденник при цьому посилається на листи компанії на адресу США, грудневий і відправлений минулого тижня, в якому вона повідомляє, що виконає вимоги американського законодавства. В одному з цих листів, пише газета, згадано, що про рішення компанії вже повідомили російську сторону, але в Росії не відреагували. При цьому в статті мовиться, що в самій компанії відмовилися коментувати ці дані – так що офіційних підтверджень цієї інформації наразі немає.

Тим часом тільки за перші дні цього року з проєкту «Північний потік-2», так само через загрозу санкцій США, вже вийшли принаймні три компанії. За повідомленнями, наприкінці минулого тижня так вчинила швейцарська страхова компанія Zurich Insurance Group AG, яка страхувала послуги, пов’язані з будівництвом газопроводу.

Агентство Bloomberg, яке повідомило про це, при цьому зазначило, що в швейцарській компанії відмовилися коментувати ситуацію з міркувань конфіденційності, але заявили, що вона має «всеосяжну систему дотримання санкцій і віддана повному дотриманню будь-яких дотичних санкційних норм».

Попередніми днями через побоювання втратити доступ до ринків США у зв’язку з можливими санкціями санкції з проєкту «Північного потоку-2» також вийшли, за повідомленнями преси, норвезька сертифікаційна компанія Det Norske Veritas Holding AS, яка мала, зокрема, забезпечити сертифікацію всього газопроводу, і данська інженерна компанія Rambøll. Ці компанії теж не коментували повідомлень про свій вихід із проєкту.

Добудова все ніяк не відновиться

Також 18 січня стало відомо, що виданий днями в Німеччині дозвіл продовжити прокладання труб у своїх водах тимчасово втратив чинність – його оскаржили дві екологічні організації, і поки їхню скаргу не розглянуть, чинність цього дозволу поновити не можна.

Раніше такий дозвіл був виданий на роботи, починаючи з травня, та 15 січня німецьке Федеральне управління судноплавства і гідрографії видало новий, що давав би можливість відновити прокладання труб відразу. Та тепер ці роботи знову не ведуться. Так само на цей час не поновлене будівництво трубопроводу і в данських водах.

Як заявляють у компанії-операторі проєкту Nord Stream 2 AG, стовідсотковим власником якої є «Газпром», на цей час із загальної довжини двох ниток газопроводу в 2460 кілометрів у водах Німеччини лишилося прокласти близько 28 кілометрів і ще 120 у водах Данії. За останньою наразі версією цієї компанії, висловленою раніше цього місяця, будівництво планують завершити в червні цього року; як первісний термін завершення будівництва планували кінець 2019 року.

Дмитро Пєсков і 19 січня говорив про те, що російська сторона й далі сподівається довести проєкт до «фіналізації». Але за нинішніх обставин не ясно, чи вдасться це і чи справдяться негативні передбачення «Газпрому».

США проти «Північного потоку-2»

Чинний на цей день президент США Дональд Трамп є палким супротивником «Північного потоку-2». Останнім часом у США набули чинності кілька законодавчих актів, які передбачають суворі санкції проти тих, хто буде співпрацювати з ним.

Обраний президент Джо Байден, який перебирає посаду 20 січня, раніше теж висловлювався проти запуску газогону. Але він також заявляв, що прагнутиме поліпшити відносини з європейськими союзниками, в тому числі з Німеччиною.

США давно домагаються зупинити будівництво «Північного потоку-2», який вважають, як і багато хто в Європі, суто політичним проєктом Росії. Сполучені Штати стверджують, що він зробить Європу надмірно залежною від російського газу і дозволить посилити політичний тиск на Україну, підриваючи її безпеку й економіку.

Трубопровід має на меті перенаправити природний газ, призначений для Європи, в обхід України, позбавляючи Київ мільярдів доларів щорічних транзитних зборів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Боротьба навколо «Північного потоку-2» – це боротьба за Україну»