Іран упродовж останніх років був одним із головних постачальників військової техніки для Росії, особливо після того, як Кремль у 2022 році розпочав повномасштабне вторгнення в Україну. Втім, експерти кажуть Радіо Свобода, що нині ця підтримка вже не відіграє ключової ролі у воєнних зусиллях Москви.
Продажі іранських ракет Росії, зокрема ракет протиповітряної оборони та балістичних ракет, з жовтня 2021 року склали 2,7 мільярда доларів США, йдеться у матеріалі агентства Bloomberg від 12 січня з посиланням на неназваного західного посадовця у сфері безпеки.
Обсяги цієї торгівлі Москва публічно не розкриває, а Іран заперечує поставки до Росії.
«Доти, доки між сторонами триває конфлікт, Іран утримуватиметься від надання будь-якої форми військової допомоги будь-якій зі сторін», – заявило постійне представництво Ірану при ООН у травні.
Втім, існують докази протилежного, зокрема, масове використання Росією іранських ударних безпілотників «Шахед» на початковому етапі повномасштабної війни. Однак нині цінність цієї підтримки виглядає значно меншою.
Дрони
«Хоча певні поставки іранських безпілотників усе ще тривали принаймні торік, зокрема, й далі передавали з Ірану новіші моделі, – я вважаю, що пік іранських оборонних поставок до Росії ми вже давно пройшли», – сказала у коментарі Радіо Свобода Ганна Нотте, керівниця євразійської програми Центру досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна.
Подібної думки дотримується й аналітик Центру нових євразійських стратегій Руслан Сулейманов.
«Росія більше не є настільки залежною від іранського озброєння, як чотири роки тому. Ті самі безпілотники «Шахед» виробляються на території Росії під назвою «Герань», і… близько 90 відсотків усього виробничого циклу цих дронів уже повністю зосереджено в Росії, без допомоги Ірану», – сказав він.
Уламок російського дрону «Герань-3»
Іран надав Росії технології та навчання, а завод в Алабузі в російському регіоні Татарстан масово виробляє безпілотники «Герань».
За даними України, Росія щомісяця виготовляє близько 5 тисяч далекобійних безпілотників різних типів. До них належать ударний дрон «Герань» та «Гербера» – безпілотник без бойової частини, який використовується як приманка для перевантаження систем протиповітряної оборони України.
Ракети
У квітні генерал Крістофер Каволі, який на той час очолював Центральне командування США, повідомив Комітету з питань збройних сил Сенату США, що «Іран також продовжував матеріальну підтримку Росії, передавши понад 400 балістичних ракет малої дальності та сотні тисяч артилерійських снарядів».
У травні 2025 року агентство Reuters повідомило, що Іран мав намір передати пускові установки для ракет Fath-360, однак Тегеран це заперечив. Раніше, у вересні 2024 року, речник Пентагону Пет Райдер заявив, що ракети Fath-360 уже поставили.
Іранська ракета Fath-360, яку, за повідомленнями, отримала Росія (архівне фото)
Цьому передували санкції США у жовтні 2024 року проти двох російських судноплавних компаній за постачання обладнання для безпілотників та боєприпасів через Каспійське море для використання в Україні.
«Державний департамент сьогодні вживає заходів, щоб обмежити подальшу дестабілізуючу діяльність Ірану, включно з передачею балістичних ракет Росії», – йшлося в заяві.
За кілька днів Європейський Союз пішов тим самим шляхом, запровадивши санкції проти трьох іранських авіакомпаній та двох компаній із закупівель «після передач Іраном ракет та безпілотників Росії».
Втім, повідомлень про використання ракет Fath-360 в Україні не було. Нотте зазначила, що це може бути через те, що пускові установки Fath-360 так і не були доставлені або Росії не знадобилося їх застосовувати, оскільки вона нарощувала внутрішнє виробництво та отримувала поставки з Північної Кореї.
У лютому минулого року Лондонський аналітичний центр RUSI у звіті зазначав, що Міністерство оборони Росії планувало виробити близько 750 балістичних та 560 крилатих ракет у 2025 році. Відтоді українська військова розвідка оцінювала масштаби цього виробництва як вищі. «Можливо, росіянам просто не потрібно було використовувати ці іранські ракети», – сказала Нотте.
Боєприпаси
За оцінками, із 2022 року Іран постачав Росії значні обсяги боєприпасів та снарядів. Розслідування The Wall Street Journal 2023 року називало цифри у 300 тисяч артилерійських снарядів та близько мільйона одиниць інших боєприпасів.
Українські удари безпілотників у 2025 році свідчили про те, що постачання військових матеріалів продовжувалися. У квітні російські ЗМІ повідомляли про перші атаки на каспійський порт Оля, а у серпні – про подальші удари.
Оля вважають основним хабом для поставок іранських військових матеріалів.
Порт Оля, Астраханська область Росії
Аналіз Київської школи економіки минулого року детально описав обсяги матеріалів, які транспортувалися морем і залізницею з Ірану та Північної Кореї. У ньому зазначалося, що зараз поставки з Північної Кореї становлять 58% імпорту вибухівки до Росії.
Нотте додала, що подібним чином північнокорейські снаряди та кулі перевищили іранські поставки за масштабами.
«Українці минулого року оцінили, що 50% усіх боєприпасів, які Росія використовувала в Україні, були з КНДР. Тож, на мою думку, після того, як КНДР стала основним постачальником озброєння для Росії, просто, мабуть, не було потреби отримувати іранські боєприпаси», – сказала Нотте.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Варіанти тиску США на Іран: від військового до прихованих операцій ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Протести в Ірані. Криза поглиблюється. Трамп втрутиться? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Протести в Ірані. Жорстоке придушення. Що далі?