У соцмережах уже майже тиждень обговорюють відео з концерту Нікіти Кісельова у Миколаєві, на якому охоронець силоміць відтягує від сцени чоловіка з ампутованою рукою. Співак та очевидці назвали його військовослужбовцем.
Стан чоловіка користувачі соцмереж назвали «нападом ПТСР». Однак фахівці наголошують: за відео неможливо встановити ані діагноз, ані причину такої поведінки. Радіо Свобода розповідає, чому автоматичне ототожнення кризової реакції з ПТСР стигматизує ветеранів і як діяти, якщо поруч людина у кризовому стані.
Інцидент стався 21 серпня під час концерту співака та композитора Нікіти Кісельова. Перед сутичкою чоловік вийшов на сцену і заспівав разом з артистом. Після цього між ним та охоронцем виник конфлікт. Обставини, за яких охоронець почав виводити чоловіка із зали, очевидці описують по-різному.
На концерті була офіцерка Марина Засімова, яка у Threads засудила дії охорони. Вона розповіла, що після інциденту чоловіка вивели до холу, де офіцерка намагалася дізнатися у ветерана, чим може йому допомогти. За її словами, чоловік почав кричати: «Де Аліна?». Засімова запропонувала допомогти її знайти, однак він відштовхнув офіцерку до стіни. Згодом чоловік з нею та ще двома людьми вийшов на вулицю, де заспокоївся.
Інша очевидиця, яка волонтерила на концерті, описала у Threads ситуацію інакше. З її слів, чоловік перший раз вийшов на сцену за згодою артиста, а вдруге – коли охоронець відволікся. Коли його попросили зійти, він показав непристойний жест, почав кидатися на охоронця та чинити опір. Під час спроби вивести чоловіка він упав на жінку з дитиною та вдаряв людей, стверджує дівчина.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
ПТСР становить 29% невралгічних захворювань, пов’язаних зі стресом, серед військових – МіноборониПісля розголосу співак Нікіта Кісельов прокоментував подію в інстаграмі: вони з військовослужбовцем заспівали одну пісню разом. Лише після концерту він дізнався, що військовому стало зле. Кісельов назвав дії охорони неправильними та наголосив, що чоловік мав отримати допомогу, а за потреби – медичну. Співак визнав і власну відповідальність: він не зрозумів серйозності ситуації та не зупинив виступ, щоб особисто переконатися, що з військовим усе гаразд, написав Кісельов:
«Мені щиро прикро, що під час концерту я не зрозумів, наскільки серйозною була ситуація, і не зупинив виступ, щоб особисто переконатися, що з чоловіком усе гаразд. Якби я усвідомлював, що відбувається, моя реакція була б іншою».
Артист повідомив, що його команда обговорить з організаторами та службою безпеки дії у таких випадках. У коментарі «Суспільне Культура» співак розповів, що для нього було важливо особисто перепросити та дізнатися про подальший стан чоловіка, але сконтактувати з ним поки не вдалося. Сам чоловік публічно інцидент не коментував. Його подальший стан невідомий.
Співак Нікіта Кісельов
«Важливо не грати в лікаря по рілсу»
Психологиня Катерина Маргітич-Філіппова, яка працює з ветеранами та військовими, в своєму дописі у фейсбуці звернула увагу, що встановити ПТСР за відео неможливо, а клінічного терміну «напад ПТСР» не існує.
«Тому вкрай важливо не грати в лікаря по рілсу і не ліпити ПТСР кожному ветерану, який поводиться не так, як нам зрозуміло чи зручно. Це називається стигматизація з медичним фільтром», – написала психологиня.
ПТСР – це розлад із комплексом симптомів, який не діагностують за одним епізодом поведінки, написала Маргітич-Філіппова.
Лікарка-психіатриня Анастасія із центру Superhumans пояснила, що посттравматичний стресовий розлад виникає внаслідок подій, які становили загрозу життю. Це може бути катастрофа, напад, участь у бойових діях.
«Механізм полягає в тому, що пережиті події не архівуються в мозку як звичайні спогади. Умовно можна уявити шафку, в якій усі спогади розкладені по папках, мають свою хронологію. При ПТСР ці спогади настільки емоційно заряджені, що не потрапляють до цієї «шафки». Будь-який тригер може повернути людину до них, і вона може знову зануритися в переживання травматичної події».
Вона також наголошує, що за відео неможливо встановити діагноз:
«Навіть я, як психіатриня, не можу за цими кадрами визначити, чи була це панічна атака, дисоціативний флешбек або прояв психотичного розладу».
Як діяти, якщо поруч людина у кризовому стані
Керівниця ГО «Академія першої допомоги та безпеки життя «Флоренс» Антоніна Туренко у коментарі Радіо Свобода зазначила, що не можна ототожнювати ПТСР з агресією. Більшість людей із посттравматичним стресовим розладом не є небезпечними для оточення. Статус ветерана теж не означає автоматичної наявності ПТСР. Такі узагальнення лише посилюють стигматизацію військових, пояснює вона.
ПТСР може проявлятися по-різному: нав’язливими спогадами, нічними жахами, уникненням певних місць або звуків, постійним відчуттям небезпеки, надмірною настороженістю, різкою реакцією на гучні звуки чи дотики, дратівливістю, проблемами зі сном і концентрацією. Під час флешбеку людина може на певний час відчувати, ніби травматична подія відбувається знову. Вона може не одразу розуміти, де перебуває, шукати укриття, намагатися втекти, завмерти або сприймати наближення сторонніх як загрозу.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Реабілітаційні центри – це не будинок, а спеціалісти». Професор з окопів про повернення військових до цивільного життяЯкщо людина перебуває у стані сильного збудження, головне завдання очевидців – не встановлювати діагноз, а знизити рівень небезпеки. Бажано прибрати зайвих людей, зменшити шум, не створювати натовпу навколо та залишити людині достатньо особистого простору. Говорити має одна людина – спокійно, повільно та короткими фразами, пояснює Антоніна Туренко.
«Не варто кричати, сперечатися, соромити, оточувати людину, різко наближатися, хапати її зі спини або блокувати шлях до виходу. Фрази «заспокойтеся», «візьміть себе в руки» чи «поводьтеся нормально» зазвичай не допомагають і можуть посилити напруження. Також не потрібно змушувати людину розповідати про бойовий досвід, знімати її на телефон або публічно обговорювати можливий діагноз», – пояснює керівниця ГО.
Вона радить казати: «Я бачу, що вам зараз важко», «Ви зараз у безпечному місці», «Я не буду до вас торкатися», «Чим я можу допомогти?», «Чи є людина, якій ми можемо зателефонувати?». За її словами, важливо попереджати про свої дії та, наскільки це можливо, давати вибір: «Вам буде краще залишитися тут чи відійти в тихіше місце?»
«Подібні ситуації показують, наскільки важливо навчати персонал концертних майданчиків, закладів, охоронців і поліцію не лише фізично реагувати на загрози, а й розпізнавати кризові стани та застосовувати деескалацію», – говорить керівниця.
Для охорони особливо важливо мати алгоритм деескалації: один працівник підтримує контакт, інший відводить сторонніх і викликає допомогу. Будь-який фізичний контакт має бути крайньою мірою, адже різке утримання, притискання до підлоги або оточення можуть посилити відчуття загрози, каже Антоніна Туренко.
Якщо існує безпосередня загроза життю чи здоров’ю, вона радить відвести інших людей на безпечну відстань, зателефонувати на 112, 103 або 102, чітко повідомивши, що людина, ймовірно, перебуває у гострій психологічній кризі. Після стабілізації стану людині, за її словами, варто запропонувати зв’язатися з близькими, побратимами або фахівцем.