ВАШИНГТОН – Міністр оборони Латвії применшив загрозу після останнього ядерного попередження Росії на адресу НАТО щодо Калінінграда. «На даний момент я не бачу безпосередньої загрози», – заявив Райвіс Мелніс в інтерв’ю Радіо Свобода, повторивши слова генерального секретаря НАТО Марка Рютте, котрий заявив, що не сприймає російське попередження «настільки серйозно».
Цього тижня Росія попередила НАТО, що готова застосувати весь свій арсенал, включаючи ядерну зброю, якщо західний альянс спробує ізолювати Калінінград – її сильно мілітаризований балтійський ексклав, який заблокований між країнами-членами НАТО – Польщею та Литвою.
У дипломатичній ноті, розісланій країнам-членам НАТО, Москва заявила, що має інформацію про те, що альянс готує «повітряну та морську блокаду» цієї території.
Це попередження спонукало Марка Рютте закликати Росію «припинити ядерні загрози», заявивши, що НАТО є оборонним альянсом і що «це абсолютно недоречно й не приносить жодної користі». Він додав, що президент Росії Володимир Путін знає, що не зможе перемогти у прямому протистоянні з НАТО.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступає на пресконференції напередодні саміту лідерів НАТО в Анкарі, Туреччина, 6 липня 2026 року
Райвіс Мелніс заявив, що Росія неодноразово вдавалася до ядерних погроз з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну, стверджуючи, що Москва використовує таку риторику, щоб залякати населення західних країн, послабити підтримку Києва та випробувати єдність альянсу НАТО.
«Росія використовуватиме будь-які засоби, щоб погрожувати нам, вселяти страх у наш народ, перешкоджати підтримці України, а також підривати нашу єдність і згуртованість, просто перевіряючи, де пролягають межі», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода глава оборонного відомства Латвії.
Ризики ескалації?
Тим не менш, це попередження з боку Росії викликало занепокоєння серед фахівців із контролю над озброєнням та питань безпеки, зокрема, через стратегічне розташування Калінінграда та розвиток ядерної доктрини Росії.
Деріл Кімбол, директор Асоціації з контролю над озброєнням – позапартійної некомерційної організації, що базується у Вашингтоні, – заявив у інтерв’ю Радіо Свобода, що російську загрозу слід сприймати серйозно та вважати неприйнятною. Він зазначив, що риторика Москви відображає те, що він назвав недбалим ставленням до ризиків застосування ядерної зброї.
Росія вдасться до будь-яких засобів, щоб погрожувати нам, вселяти страх у наш народ, перешкоджати підтримці УкраїниРайвіс Мелніс
Кімбол зауважив, що НАТО не готує військових кроків з метою ізоляції Калінінграда. Навіть якби таке протистояння й розглядалося, зазначив він, застосування ядерної зброї в конфлікті за участю іншої держави або альянсу, що володіє ядерною зброєю, могло б спровокувати заходи у відповідь, ескалацію та, потенційно, катастрофічні наслідки.
Він вважає, що Москві слід вирішувати свої занепокоєння з НАТО через дипломатичні канали, зазначивши, що «замість того, щоб погрожувати ядерним ударом, Кремль повинен звернутися до столиць країн НАТО, щоб прояснити всі занепокоєння, які можуть бути у Росії, та вирішити їх у дипломатичний і відповідальний спосіб».
Лінн Рустен, старша наукова співробітниця Центру аналізу європейської політики та колишня керівниця відділу озброєнь Білого дому та Держдепартаменту, заявила в інтерв’ю Радіо Свобода, що з погляду Заходу остання ядерна риторика Росії видається «нерозумною та перебільшеною».
Однак Рустен також попередила про небезпечне поєднання таких факторів: російські погрози та провокативна гібридна війна, близьке розташування військ НАТО та Росії, постійна підтримка України з боку Заходу, та відсутність конструктивного діалогу.
Огорожа з колючого дроту на кордоні Польщі з російським ексклавом Калінінградською областю, 3 листопада 2022 року. Польща у 2023 році заявила про намір збудувати електронне загородження на кордоні з цим російським ексклавом
Рустен зазначила, що такі обставини можуть підвищити ризик небезпечних прорахунків, особливо з огляду на те, що Росія та НАТО встановлюють суперечливі «червоні лінії», тоді як канали для врегулювання напруженості залишаються обмеженими.
«Відсутність конструктивного діалогу та поглиблення розбіжностей у поглядах щодо безпеки несуть серйозний ризик подальшої та, ймовірно, ненавмисної ескалації і розширення цього конфлікту», – зазначила Рустен.
Сильвія Мішра, директорка з питань ядерної політики в Інституті безпеки та технологій, зазначила, що політика ядерного балансування на межі війни не є чимось новим для Москви, але, незважаючи на це, до неї слід ставитися серйозно.
Вона звертає увагу на те, що у Калінінграді розташований штаб Балтійського флоту Росії, і це місто має стратегічне значення, але є вразливим з географічної точки зору, оскільки оточене країнами-членами НАТО – Польщею та Литвою – і відокремлене від материкової частини Росії.
Висадка десанту під час військово-морських маневрів Балтійського флоту Росії біля узбережжя Калініградської області
Мішра зазначила, що повідомлення про повітряні операції НАТО в районі ексклаву у середині серпня, в яких брали участь літаки, здатні виводити з ладу системи зв’язку, радіолокації та навігації, могли поглибити відчуття вразливості Москви.
Вона також звернула увагу на переглянуту ядерну доктрину Росії 2024 року, яка офіційно знизила поріг, визначений Москвою для можливого застосування ядерної зброї.
Мішра звертає увагу на те, що останнє попередження є першим випадком, коли Росія виступила з письмовою дипломатичною нотою, в якій прямо попередила про свою готовність застосувати ядерну зброю, якщо західний альянс спробує ізолювати Калінінград.
Гібридні атаки
Однак на думку міністра оборони Латвії Мелніса, найнебезпечнішою загрозою є не ядерна небезпека і не класичний російський військовий напад на НАТО, а наростання гібридних дій – ворожих актів, що не доходять до відкритої війни, зокрема кібератаки, диверсії та використання міграції як знаряддя війни.
Танк Леопард-2 стріляє з гармати під час військових маневрів НАТО «Crystal Arrow» на полігоні Адазі в Латвії
Він заявив, що Латвія та її союзники постійно здійснюють переоцінку загрози, відстежуючи військовий потенціал Росії, її втрати в Україні, формування збройних сил, а також такі дії, як ймовірні напади на об’єкти військово-промислового комплексу та об’єкти критичної інфраструктури.
«Ми стежимо за ситуацією та тісно співпрацюємо з українськими партнерами або з нашими партнерами з НАТО», – сказав Мелніс, додавши, що оцінка загроз у Латвії є безперервним процесом і гібридна діяльність набуває все більшого розмаху.
Росія не досягає поставлених цілей в УкраїніРайвіс Мелніс
Мелніс вважає, що Росія наразі не має можливості розпочати класичний військовий напад проти країни НАТО, продовжуючи при цьому війну в Україні.
«Росія зупинилася в Україні, вона не досягає поставлених цілей», – зазначив він, вказавши на українські контрнаступальні операції та стверджуючи, що Москва зіткнеться з серйозними труднощами, намагаючись проводити дві великомасштабні військові операції одночасно.
Він охарактеризував кібератаки, тиск через міграцію з Білорусі – у сприянні якій звинувачують Мінськ з метою дестабілізації його сусідів – та інші ворожі дії як частину нових умов безпеки, з якими мають справу Латвія та її союзники.
Латвія також посилює захист від дронів. Мелніс зазначив, що країна розгорнула системи перехоплення та додаткову радіолокаційну станцію вздовж кордонів із Росією та Білоруссю, активно використовуючи досвід України. Винищувачі НАТО забезпечують додатковий рівень захисту, а сама Латвія закуповує системи протиповітряної оборони середньої та короткої дальності.
Мелніс заявив, що вторгнення російських безпілотників можуть стати дедалі поширенішим явищем у безпековому середовищі країн Балтії, посилаючись на нещодавні інциденти, пов’язані з Литвою, Польщею та Румунією. За його словами, Латвія готується до нових подібних інцидентів.
Латвійський автономний дрон-перехоплювач BLAZE під час медіадня НАТО на авіабазі Лієлварде в Латвії, 1 жовтня 2026 року
Роль США в європейській обороні
Мелніс перебував у Вашингтоні, де обговорював зі США поглиблення оборонної співпраці, зокрема закупівлі та розвиток оборонних спроможностей.
Він заявив, що, незважаючи на коригування чисельності військ у окремих країнах, він, як і раніше, впевнений у тому, що США збережуть військову присутність у Європі. За його словами, американські війська залишаються в Латвії, а Вашингтон і надалі визнає стратегічне значення цього регіону.
Державні прапори країн Балтії – Естонії, Латвії та Литви, які нині є країнами Східного флангу НАТО
Водночас Мелніс наголосив, що європейські союзники повинні взяти на себе більшу частину тягаря щодо забезпечення власної оборони.
США нададуть допомогу. Вони будуть поруч. У разі потреби вони будуть воювати разом з намиРайвіс Мелніс
Він високо оцінив зусилля президента США Дональда Трампа, спрямовані на те, щоб спонукати членів НАТО збільшити видатки на оборону, зазначивши, що згідно із законом, Латвія зобов’язана щорічно, починаючи з наступного року, витрачати на безпеку щонайменше 5 відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП).
На саміті 2025 року в Гаазі члени НАТО домовилися до 2035 року щорічно приділяти 5 відсотків ВВП на оборону та пов’язані з нею потреби, що перевищує попередній орієнтир альянсу у 2 відсотки. Латвія рухається швидше: її парламент встановив, що з 2027 року видатки на національну оборону мають становити щонайменше 5 відсотків прогнозованого ВВП.
Однак Мелніс зазначив, що посилення відповідальності Європи буде супроводжуватися подальшою підтримкою з боку США.
«Сполучені Штати нададуть допомогу. Вони будуть поруч. У разі потреби вони будуть воювати разом з нами», – заявив Мелніс, наголосивши при цьому, що Європа має докласти більше зусиль.