ВАШИНГТОН – Сполучені Штати заявляють, що 10–11 листопада в Абу-Дабі організують зустріч українських та російських делегацій для проведення нового раунду переговорів на робочому рівні, спрямованих на припинення війни Москви проти України, оскільки Вашингтон прагне розвинути успіх тимчасового режиму припинення вогню, узгодженого минулого тижня.
2 листопада спеціальний посланець президента США Стів Віткофф оголосив про проведення цих зустрічей, зазначивши, що Сполучені Штати виступатимуть посередником у переговорах, присвячених присвячених «післявоєнним безпековим домовленостям, деескалації, гуманітарним зусиллям та наступним крокам до миру».
Очікується, що Віткофф та Джаред Кушнер (зять президента США Дональда Трампа), які є провідними американськими переговорниками, представлятимуть Вашингтон в Абу-Дабі, повідомив журналістам високопосадовець США. Російський президент Володимир Путін погодився на новий тристоронній формат після зустрічі з Віткоффом у Санкт-Петербурзі два тижні тому.
Your browser doesn’t support HTML5
Віткофф привіз Путіну нові мирні ідеї. Кремль вони не вразили
Ця остання дипломатична ініціатива з’явилася на тлі зусиль президента Дональда Трампа, спрямованих на досягнення прогресу у припиненні найкривавішого конфлікту в Європі з часів Другої світової війни. Попередній раунд тристоронніх переговорів за посередництва США відбувся в лютому – до того, як дипломатичний процес перервала війна за участю США, Ізраїлю та Ірану.
Успішне припинення вогню за посередництва США минулого тижня, яке дозволило жителям окупованого Росією міста Олешки (Херсонщина) отримати гуманітарну допомогу та за бажанням евакуюватися, дало певну надію на більш широке врегулювання. Однак Кремль дав зрозуміти, що ця операція не означає, що Москва готова до більш широкого перемир’я.
Евакуйовані жителі міста Олешки, яке перебуває під окупацією Росії, після прибуття на підконтрольну Києву територію. Чернігівська область, 31 жовтня 2026 року
Тим часом бойові дії тривають.
2 листопада Росія завдала удару по школі в Запорізькій області, де роздавали гуманітарну допомогу, заявила Україна. В результаті Про це президент України Володимир Зеленський заявив під час спільної з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом пресконференції у Берліні. Президент Володимир Зеленський назвав цю атаку «підлою»: за його словами, російські війська скинули щонайменше 10 бомб і націлилися на місце, де люди шукали укриття після першого удару. Очільник обласної військової адміністрації повідомив, що після удару майже 50 осіб досі вважаються зниклими безвісти.
Поліцейські та рятувальники виносять людину, яку знайшли під уламками підземного укриття на території місцевої школи, Запорізька область, 2 листопада 2026 року
3 листопада, за офіційними даними, внаслідок російських атак щонайменше 62 людини дістали поранення в медичному закладі Харкова, а також була пошкоджена енергетична інфраструктура в інших регіонах України. За даними посадовців, українські дрони у відповідь уразили нафтопереробний завод у російському місті Ярославль.
Зеленський заявив, що під час нічної атаки 3 листопада Москва запустила 289 ударних дронів, 17 балістичних та 59 крилатих ракет.
Дуже показово, що все це відбувається саме в день виборів до Конгресу СШАПрезидент Володимир Зеленський
«Дуже показово, що все це відбувається саме в день виборів до Конгресу США», – написав він у X.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що впродовж ночі під ударом опинилися щонайменше 13 об’єктів енергетики у дев’яти областях України.
«Путін свідомо завдає ударів по об’єктах цивільної енергетичної, електро- та теплової інфраструктури, сподіваючись створити для населення нестерпні умови напередодні зими, – написав Сибіга 3 листопада. – Це прямо підпадає під одне з визначень геноциду».
На цьому тлі аналітики та колишні американські чиновники, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, застерегли від очікувань значного прориву в Абу-Дабі, вказавши на значну розбіжність у позиціях Москви та Києва, а також на відсутність будь-яких чітких ознак того, що Путін готовий погодитися на припинення вогню.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Рубіо сумнівається, чи вдасться домовитися про мир в УкраїніВільям Тейлор, колишній посол США в Україні за часів президентства Джорджа Буша-молодшого та пізніше тимчасовий повірений у справах США за першої адміністрації Трампа, зазначив, що головне питання полягає в тому, чи змінила Росія свою позицію щодо припинення вогню.
«Чи вирішив Путін погодитися на перемир’я?» – запитав Тейлор, зазначивши, що і Вашингтон, і Київ неодноразово висловлювали підтримку такому кроку.
Він нагадав, що раніше Трамп запропонував енергетичне перемир’я, на яке Україна погодилася, а Росія – ні. Путін неодноразово заявляв, що необхідна всеосяжна мирна угода і що бойові дії можуть припинитися, щойно така угода буде укладена.
Під час попередніх тристоронніх зустрічей на рівні експертів, що відбулися в січні та лютому, учасники переговорів досягли прогресу в технічних питаннях, зокрема щодо того, як можна було б контролювати можливе припинення вогню. Однак, за словами Тейлора, їм не вдалося досягти згоди щодо самого припинення вогню.
«Найскладнішим і водночас вирішальним кроком було б, якби Путін сказав «так» – що він погодився на припинення вогню», – сказав він у інтерв’ю Радіо Свобода.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
WSJ: США запропонували відновити поставки газу з Росії до ЄС через Україну. У Кремлі кажуть, що зараз це неможливоПрипинення вогню залишається головною перешкодою
Для Тейлора критерій успіху в Абу-Дабі цілком зрозумілий: згода Росії припинити бойові дії.
Як тільки це політичне рішення буде ухвалене, військові та технічні експерти зможуть опрацювати деталі моніторингу та забезпечення режиму припинення вогню, зокрема щодо використання повітряного спостереження, дронів та датчиків, а також процедури реагування на порушення.
Однак Хізер Конлі, старша наукова співробітниця Американського інституту підприємництва та колишня заступниця помічника держсекретаря з питань Європи та Євразії, налаштована більш скептично щодо перспектив істотного прогресу.
«Я не думаю, що від цих технічних зустрічей можна очікувати чогось особливого, окрім самого факту їх відновлення, – сказала Конлі в інтерв’ю Радіо Свобода. – Прориву не буде, але, можливо, буде узгоджена наступна зустріч».
Вона зазначила, що серед найбільш реалістичних результатів може бути проведення додаткових обмінів військовополоненими.
Український військовополонений розмовляє з дружиною по телефону після обміну, 23 жовтня 2026 року
Гарантії безпеки?
Паралельно з переговорами в Абу-Дабі американські урядовці зустрінуться цього тижня в Брюсселі з європейськими представниками, щоб обговорити гарантії безпеки для України, майбутню систему безпеки Європи та економічну підтримку відновлення України.
За словами високопоставленого представника США, у цих зустрічах візьмуть участь Франція, Німеччина, Велика Британія, Європейський Союз та НАТО, і вони мають на меті розвинути результати нещодавніх обговорень у Києві, Осло та Санкт-Петербурзі.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Трамп, Зеленський, Путін. Що відомо про дати переговорів, умови України та вимоги КремляТейлор заявив, що з європейськими країнами слід не просто окремо проводити консультації, а залучати їх до безпосередньої участі в переговорах в Абу-Дабі.
За його словами, припинення вогню без надійних гарантій безпеки буде недостатнім для захисту України від нового російського нападу.
Тейлор назвав запропоновану під європейським керівництвом «Коаліцію охочих», яку підтримують Сполучені Штати, як потенційний механізм забезпечення дотримання перемир'я та надання гарантій безпеки.
«Європейці мають брати участь у цих переговорах, – сказав він. – Вони також мають виступати головними учасниками в Абу-Дабі».
Конлі стверджувала, що Вашингтон знову розглядає питання про європейські гарантії безпеки частково для того, щоб з’ясувати, чи вдасться переконати Україну погодитися на угоду шляхом переговорів.
Однак вона висловила сумнів, чи буде достатньо таких запевнень.
«Насправді не існує жодних гарантій безпеки, окрім вступу України до НАТО або самостійного розвитку українцями власних оборонних і наступальних можливостей для самооборони за підтримки Європи», – сказала вона.
Україна працює над нарощуванням цих потужностей, додала Конлі, але для цього знадобиться час і такі обсяги виробництва, яких країна наразі не має.
Українська балістична ракета FP-7
«Ялта 2.0»
Меттью Бойс, старший науковий співробітник Інституту Гадсона, який обіймав посаду заступника помічника держсекретаря з питань Євразії під час першої адміністрації Трампа, також висловив сумніви щодо того, що переговори приведуть до прогресу в ключових політичних питаннях.
Він зазначив, що попередні переговори іноді давали важливі гуманітарні результати, зокрема обмін полоненими та повернення українських дітей, вивезених до Росії, але майже не сприяли подоланню принципових розбіжностей між сторонами.
За словами Бойса, Кремль, як і раніше, дотримується вимог, які залишають мало місця для компромісу.
Він припустив, що Москва може вбачати вигоду в затягуванні переговорів, розраховуючи на те, що Трамп може вийти з американських виборів у слабшій політичній позиції, тоді як його адміністрація й надалі прагнутиме виступити посередником у припиненні війни.
Чекісти майстерно втягують іноземців у нескінченні дискусії, які зазвичай ні до чого не приводятьМеттью Бойс
«Чекісти майстерно втягують іноземців у нескінченні дискусії, які зазвичай ні до чого не приводять», – сказав Бойс, вживши термін, яким позначають радянських і російських співробітників спецслужб, зокрема ветеранів КДБ, де служив Путін.
Бойс також висловив сумнів щодо того, чи свідчать дискусії про деескалацію та безпеку в післявоєнний період про реальне зменшення розбіжностей.
За його словами, Росія намагається використати перспективу укладення додаткових локальних угод про припинення вогню як важіль впливу, щоб домогтися від України значних поступок, при цьому вважаючи, що час грає на її користь.
Він також попередив, що Москва воліла б вести переговори безпосередньо з Вашингтоном, а не з європейськими урядами, до яких, за його словами, Росія має мало поваги.
Бойс охарактеризував загальні амбіції Путіна як сучасну версію Ялтинської угоди 1945 року, завдяки якій Москва могла б домогтися визнання європейської сфери впливу та легітимізувати російський контроль над територіями України.
Він назвав цю концепцію «Ялта 2.0», стверджуючи, що угода, яка сприйматиметься як поступка суверенітету України, зашкодить авторитету Вашингтона в Центральній та Східній Європі та пробудить історичні спогади про мільйони європейців, які після Другої світової війни залишилися під радянським пануванням.
Бойс заявив, що Вашингтон повинен підійти до переговорів із чітким розумінням своєї відповідальності за цей конфлікт.
«Ми всі хотіли б, щоб війна Росії проти України закінчилася», – сказав він у інтерв’ю Радіо Свобода, додавши, що «Росія вже майже 13 років виступає державою-агресором.
«Вони повинні зосередитися на тому, щоб домогтися поступок від Москви», – сказав він.