На Близькому Сході від суботи – вибух за вибухом. Усе почалося із операції США й Ізраїлю проти Ірану, в результаті якої загинув верховний лідер Алі Хаменеї і кілька іранських високопосадовців.
У відповідь Іран атакує усі країни регіону, де є американські об’єкти. Під ударом – Бахрейн, Ірак, Йорданія, Кувейт, Оман, Катар, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати. Повідомляється про загибель чотирьох американських військових. Президент США Дональд Трамп попереджає, що жертв може бути більше, доки бойові дії триватимуть, але США, каже, «зроблять усе можливе, щоб цього не сталося».
Союзники по НАТО не приєднуються до бомбардувань Ірану на боці США, але готові до «оборонних заходів».
Радіо Свобода зібрало реакції на масштабний конфлікт на Близькому Сході посадовців і медіа.
Найсильніше тріо Європи
Після двох днів активних бойових дій на Близькому Сході, 1 березня ввечері зі спільною заявою вийшла найвпливовіша в дипломатичному і військовому відношенні європейська «трійка»: Франція, Німеччина, Велика Британія.
Союзники не оголошували про свій вступ у конфлікт, але фактично сигналізували про готовність зробити це.
Три країни заявили, що обурені «невибірковими й неспівмірними» ракетними атаками Ірану проти країн регіону, і як наслідок – про загрозу своїм військовим, а також цивільному населенню.
Тегеран закликали припинити удари, інакше не виключили «застосування пропорційних військових заходів оборони для знищення здатності Ірану запускати ракети та безпілотники». При цьому союзники не стали вдаватися в подробиці.
Не навів їх 2-го березня, виступаючи перед журналістами, й очільник французького МЗС Жан-Ноель Барро. Лиш підтвердив готовність Парижа захищати країни, що нині стають цілями іранських ракет і дронів.
«Саудівській Аравії, Об’єднаним Арабським Еміратам, Катару, Іраку, Бахрейну, Кувейту, Оману та Йорданії – Франція висловлює свою повну підтримку і солідарність. Відповідно до угод, що пов’язують її з партнерами, і принципу колективної самооборони, закріпленого в міжнародному праві, Франція готова брати участь у їхньому захисті», – підкреслив Барро, водночас закликаючи до якомога скорішої військової деескалації.
Французький міністр звернув увагу на ризик «ланцюгової реакції» на тривалі операції без чіткої мети, які можуть спровокувати тривалий період нестабільності.
Німеччина заявила, що не братиме участі в ударах США та Ізраїлю по Ірану, пояснюючи це відсутністю відповідних військових можливостей. Мовляв, у неї немає власних авіабаз у регіоні. Однак наголосили, не вдаючись у деталі, що німецькі солдати захищатимуться, якщо будуть атаковані Іраном.
Авіабази на Близькому Сході має Велика Британія, яка спершу не хотіла давати до них доступ США. Кір Стармер пояснив, що віддавав пріоритет урегулюванню шляхом переговорів, у результаті яких «Іран погоджується відмовитися від будь-яких прагнень розробити ядерну зброю». Однак змінив думку, щоб спинити удари Ірану по країнах Перської затоки.
«Ми ухвалили рішення задовольнити запит (США на доступ до авіабаз Британії, – ред.), щоб запобігти запуску Іраном ракет по всьому регіону... Ми не приєднуємося до цих ударів, але продовжуватимемо оборонні дії в регіоні. Також залучимо експертів з України та наших власних, щоб допомогти партнерам у Перській затоці збивати іранські безпілотники, які їх атакують», – наголосив 1 березня Стармер.
2 березня Володимир Зеленський повідомив під час онлайн розмови з журналістами, що не отримував запит на експертизу України, але додав, що вона охоче поділиться своїм досвідом.
Президент США Дональд Трамп, якого цитує The Telegraph, висловив розчарування британським прем’єром через його початкове небажання дати доступ до баз Королівства. Трамп невдоволений зволіканням Стармера із врешті ухваленим ним рішенням.
«Такого, мабуть, раніше між нашими країнами не траплялося», – сказав він, додавши: «Схоже, він хвилювався щодо законності».
Невдовзі після того, як стало відомо про дозвіл Британії для США на використання своїх авіабаз у регіоні, в одну з них на Кіпрі поцілив іранський «Шахед». Постраждалих немає, влада Кіпру заявляє про незначні пошкодження. Кіпр опублікував заяву, в якій стверджував, що «немає жодних ознак того, що країна перебувала під загрозою».
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вважає, що в довгостроковій перспективі можливе лише дипломатичне врегулювання ситуації, й заявляє про «нову надію для пригнобленого народу Ірану»:
«Стабільність регіону має першочергове значення. Єдине довгострокове рішення – дипломатичне. А це означає переконливий перехідний період для Ірану, остаточне припинення як ядерної, так і балістичної програм, а також припинення дестабілізаційної діяльності в регіоні»
Першого березня американо-ізраїльські удари по Ірану та подальшу військову відповідь Тегерана обговорили топдипломати 27-ми держав ЄС.
Вони закликали до «повної поваги до міжнародного права», також – до припинення Іраном розробки його ракетної програми, наголосили на необхідності відновлення регіональної безпеки та висловили підтримку «фундаментальних свобод» іранського народу.
Заява, опублікована 1 березня, вважають експерти, відображає обмежений вплив ЄС у регіоні та його зменшену роль як гравця зовнішньої політики.
3 березня Кіпр скликає зустріч з питань комплексного політичного реагування на кризу, яка раніше проводилася на ранніх етапах війни в Україні, спалаху Covid та міграційної кризи 2015 року. Ключовим питанням буде координація консульської допомоги для повернення громадян ЄС додому з ширшого регіону Близького Сходу.
Блок також спробує провести зустріч на рівні міністрів з Радою співробітництва арабських держав Перської затоки пізніше цього тижня.
Деякі країни ЄС розглядають можливість евакуації своїх громадян із Близького Сходу – йдеться про сотні тисяч людей. Ситуацію, за словами німецького топдипломата, ускладнює закритий повітряний простір. Британія не виключає евакуації своїх громадян автомобілями – до території країн, звідки можливий виліт.
США про тривалість операції
Міністр оборони США Піт Геґсет 2 березня заявив, що військова операція США проти Ірану не перетвориться на «нескінченну війну», подібну до вторгнення до Іраку 2003 року.
Очільник Пентагону запевнив, що наземна операція не планується, й що США не намагатимуться збудувати там демократичні інститути, як в Іраку. Геґсет, утім, не зміг уточнити, скільки триватиме операція, заявивши, що це вирішувати президенту Трампу.
Президент США в інтерв’ю CNN 2 березня, пояснив, що удари по Ірану були єдиним способом розібратися з режимом. Трамп заявив, що переговори з Тегераном, які намагалася вести його команда, не були вдалими: Іран зрештою, за словами президента США, відмовився припиняти збагачення урану. Трамп зазначив, що іранська ядерна загроза вже певний час є серйоною проблемою для регіону.
«Ви маєте розуміти, вони жили під цією темною хмарою роками. Саме тому миру ніколи не могло бути», – сказав президент США. Тепер, наголосив очільник Білого дому, американські військові «вибивають з Ірану всю дурість», але «велика хвиля» ще попереду.
Щодо можливої тривалості бойових дій, президент США сказав:
«Я не хочу, щоб це тривало надто довго. Я завжди вважав, що це буде чотири тижні. І ми трохи випереджаємо графік»
Найбільшим сюрпризом, за його словами, стала реакція Ірану у вигляді ударів по країнах Перської затоки. Після цього, зауважив президент США, вони «наполягають на участі», маючи на увазі військове втручання.
Після атак США та Ізраїлю на Іран і його ударів у відповідь постраждали цивільні об’єкти в низці арабських країн: готелі, порти, аеропорти, нафтова інфраструктура.
Країни Перської затоки – зокрема Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар, Кувейт, Бахрейн та Оман – засудили удари Ірану, назвали їх порушенням суверенітету та міжнародного права. Вони закликали до негайного припинення атак і відновлення безпеки в регіоні. Вони залишають за собою право на самозахист. Поки немає свідчень про удари у відповідь.
Андреас Кріг, старший викладач Школи досліджень безпеки в Королівському коледжі Лондона (KCL), якого цитує DW, не виключає вступу армій атакованих держав у конфлікт, однак вважає це більш імовірним у контексті самооборони – не завданні наступальних ударів. Експерт вважає, що перед країнами Перської затоки нині – дилема.
«Щойно іранські ракети почали влучати в цілі в регіоні, перед владою цих країн постав неприємний вибір: відповісти жорстко і ризикувати опинитися втягнутими в ескалацію конфлікту, або відповісти м’яко і виглядати вразливими для критики всередині країни», – наголосив Кріг.
Якщо конфлікт затягнеться, для України ситуація буде гіршою, вважає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Однак фахівець схиляється до думки, що бойові дії не триватимуть довше, ніж місяць – такі можливі строки окреслив Дональд Трамп. За цей час він не встигне створити істотних проблем для України, припускає експерт.
«Найкращий варіант для України – решта гірші – щоб війна була швидкою і щоб режим пав… Усе решта (відволікання уваги від України союзників, потоків зброї, здорожчання нафти – ред.) – це вже проблеми. Почнуть, можливо, тиснути на нас. А якщо швидко і режим занепадає – це ідеальний для нас варіант», – резюмував в ефірі Радіо Свобода директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
- Спільна операція Сполучених Штатів та Ізраїлю вже в першій хвилі ударів, здійснених 28 лютого, спричинила загибель верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та значного числа інших високопосадовців іранського режиму.
- У відповідь військові Ірану атакували ракетами і дронами не лише Ізраїль чи військові об’єкти США в регіоні, а й багатьох своїх регіональних сусідів, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів. Під удари потрапили не лише військові, а й цивільні цілі, як житлові будинки, готелі чи аеропорти. Також атак зазнали військові європейських країн, присутні на Близькому Сході.
Форум