Що тепер буде – після того як розпочалися бойові дії на Близькому Сході – зі запланованими на 5 березня в Абу-Дабі тристоронніми переговорами Україна-США-Росія про припинення війни? Чи матиме Україна чим оборонятися, зокрема під повітряних атак російської армії? Про це українські та міжнародні журналісти мали можливість під час онлайн спілкування запитати президента України Володимира Зеленського.
Що він сказав? Які висновки зробила влада з цієї зими? І як Росія може скористатися переключенням уваги міжнародної спільноти на Близький Схід?
Радіо Свобода публікує запитання і відповіді спілкування Зеленського із журналістами.
– Кілька запитань про тристоронні переговори. Президент повідомив, що час та місце наступної зустрічі команд України, США та РФ будуть визначені залежно від безпекових обставин та реальних дипломатичних можливостей. Чи є оновлення щодо можливості зустрічі?
– Оновленої інформації ніякої немає.
Зустріч передбачалася в період з 5-го по 8-ме, орієнтовно 5–6 березня. Зустріч планувалася в Абу-Дабі. Поки що через ці бойові дії сьогоднішні ми не можемо підтвердити, що зустріч буде саме в Абу-Дабі, але менше з тим ніхто не скасовував зустріч.
Зустріч повинна бути, вона для нас важлива. Ми підтримуємо цю зустріч. І зустріч важлива, і результати важливі, і обмін дуже важливий.
– Яку країну українська сторона вважає найбільш оптимальним майданчиком для переговорів у цих умовах? Чи є якісь сигнали, реакція з російського боку щодо наступного раунду переговорів?
– Як я вже відповів, ніхто нічого поки що не відміняє. Якщо будуть складнощі з Абу-Дабі через ракети і дрони, то я думаю, що у нас є Туреччина, у нас є Швейцарія – майданчики, які вже працювали і давали можливість нам усім зустрічатися.
Ми будемо точно підтримувати будь-який з цих трьох майданчиків щодо зустрічі. Чекаємо відповіді від партнерів.
– Пане президенте, чи може ситуація довкола Ірану, Близького Сходу загалом мати вплив на ініціативу PURL із закупівлі озброєнь у США, зокрема щодо дефіцитних ракет-перехоплювачів PAC-3 для «петріотів»?
– Безумовно, це питання турбує нас. І тому ми на контакті з нашими партнерами.
Поки що програма PURL працює. Я працюю над тим, щоб були транші від наших європейських партнерів
Буквально 10 хвилин тому я розмовляв з канцлером Німеччини і також порушував це питання. Поки що від американців і від європейців подібних сигналів не було.
Всі розуміють, що для нас це наше життя – відповідна зброя.
Поки що програма PURL працює. Я працюю над тим, щоб були транші від наших європейських партнерів. Поки що все йде, як і йшло. Але, безумовно, ми самі розуміємо, що довга війна – якщо вона буде довгою – і інтенсивність бойових дій буде впливати на кількість ППО для нас.
– Чи пропонував Китай Україні офіційно чи неофіційно стати посередником у переговорах щодо врегулювання російської війни в Україні? Як ви оцінюєте можливість розширення переговорів про мир із долученням Китаю та в яких форматах і за яких умов це можливо? І друга частина питання: які наслідки для Росії, особисто Путіна, на вашу думку, може мати війна в Ірані? І чи не вплине ця війна на постачання зброї для України від міжнародних партнерів?
– Щодо першого питання: як я вже сказав, у мене була хороша розмова з канцлером Мерцом щойно. Безумовно, для мене були важливі деталі його візиту в Китай.
На все це може вплинути лідер Китаю. Для нас їхня участь була би точно непоганою
Вдячний йому ще раз – він порушував питання України, розмовляв про це з лідером Китаю. Я сказав нашим дипломатам бути в контакті з китайською стороною. Для нас важливо їх залучити не у війну, а саме в припинення війни, яку Путін приніс в Україну.
Я думаю, що це в їхніх силах. У будь-якому випадку щодо постачання деяких видів зброї, подвійного використання речей тощо – на все це може вплинути лідер Китаю. Для нас їхня участь була би точно непоганою.
Поки що їхньої залученості ми не бачимо.
Що стосується наслідків війни в Ірані на постачання зброї в Україну: я поки що не можу сказати. Поки що ми не бачимо цього впливу.
Путін продемонстрував слабкість. Вони як союзники нікчемні
Поки що ті постачання, на які ми розраховували, вони не зменшилися, але минула доба. Тому поки що зарано робити висновки. У будь-якому випадку, якщо будуть довгі бойові дії на Близькому Сході, безумовно, це буде впливати на постачання.
Я впевнений у цьому. Але ми будемо робити все, щоб не було зупинено фінансування наше вітчизняне – і тоді наше вітчизняне виробництво буде працювати на повну.
Сьогодні ми працюємо саме над тим, щоб 90 мільярдів не були заблоковані. Ви знаєте, що угорці цим займаються, але ми працюємо над тим, щоб вирішити це питання.
Мені здається на сьогодні, що Путін уже показав, який він союзник у Сирії, коли, в принципі, вони були неспроможні допомагати режиму Асада. Так само, на мій погляд, продемонстрували і зараз свою слабкість. Тобто вони як союзники нікчемні.
Всі їхні сили: всі збройні сили і інші формування – вони всі знаходяться в Україні. Більше сил у них немає. А те, що відбувається в Ірані, мені здається, – це хороший сигнал, щоб Путін подивився, чим закінчується диктатура.
– Чи йдеться під час перемовин про обмін територій, не захоплених Росією на Донбасі, на захоплені нею на Сумщині та на Харківщині?
– Я вже відповідав на це запитання. Ми не можемо порівнювати ці землі. Передусім тому, що коли ми говоримо про прикордонні території, будь-які – їх утримувати дуже складно ворогу.
«Русскиє» чітко розуміють, що вони не зможуть їх утримувати, і прийде момент, і ми їх витіснимо з цих територій. Тому це не подарунок.
А Донбас, схід нашої держави, для них це ціль. Цілі, в принципі, вони не змінювали. Можна сказати: трішечки апетит їхній зменшився, але це поки що.
Тому ми не говоримо щодо обміну маленьких територій на кордоні на велику територію Донбасу або Донецької області, яку ми сьогодні контролюємо.
– Пане Президенте, Кремлю не вдалося зламати Україну через енергетичний терор цієї зими. Чи є дані про підготовку РФ до нової хвилі тиску на нас?
– Так.
Хочуть, щоб у нас були проблеми саме з водою
Росія готує нову хвилю, буде бити по інфраструктурі, логістиці та по воді, водопостачанню.
Хочуть, щоб у нас були проблеми саме з водою. Громади повинні зосередитися над цим викликом. А ми зі свого боку повинні діставати більше ракет для протиповітряної оборони.
– З якими інструментами впливу Україна виходить на наступний раунд переговорів? І чим ми можемо посилити свою позицію?
– По-перше, ми вже сильніші, бо ми пройшли з вами цю зиму. І Росія розуміє, що енерготерор був, але не зламав Україну.
А як посилити свою позицію? Передусім є гарантії безпеки між нами і Сполученими Штатами Америки – треба, щоб партнери це підписали. Документ готовий. У такій позиції ми будемо точно виглядати сильнішими.
– Наскільки серйозно ви сприймаєте публікації в медіа про те, що Росія може невдовзі вийти з переговорного процесу, якщо Україна не віддасть їй весь Донбас? Що робитимете в разі такого сценарію і чи можете запевнити, що за жодних обставин ваша позиція щодо Донбасу не зміниться?
– Щодо територіальної цілісності і суверенітету: моя позиція не може змінюватися. Перше.
Друга історія: ми проговорюємо можливості закінчення війни за столом перемовин.
не треба нікого лякати, треба продовжувати перемовини
І просто так сказати, що ми готові вийти – та кожна із трьох сторін може вийти, але ми ж якимось чином втрьох збираємося для того, щоб отримати результат.
Тому не треба нікого лякати, треба продовжувати перемовини. Якщо хтось захоче вийти, що я можу сказати? Будемо шукати інші формати – як змусити Росію закінчити цю війну.
– Пане Президенте, у вчорашньому зверненні ви сказали про готовність поширювати досвід ППО. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що залучатимуть українських експертів до збиття іранських дронів у Перській затоці. Чи був напряму такий запит від Британії та союзників? Який формат залучення України може бути?
– Напряму ніяких запитів я не отримував ні від Британії, ні від жодного із партнерів, а також від представників Близького Сходу. Я ні з ким не розмовляв про це, тому нема про що і говорити далі, якщо чесно.
Що стосується досвіду наших військових, досвіду наших операторів дронів і ППО: у нас дуже досвідчені люди. Ми готові ділитися цією інформацією.
Нехай до нас приїжджають наші партнери, ми можемо продовжувати це. Ви прекрасно знаєте, що на початку цієї війни ми відправляли наших хлопців, наших військових у ближні країни, де в нас добросусідські відносини, країни-партнери. Вони навчалися і в Німеччині, і в Британії, і в Сполучених Штатах Америки.
ми проговорювали, як нам краще захищати Харків, Суми, Полтаву, Дніпро, Кривий Ріг, Київ
І тому сьогодні, коли до нас звертаються саме ці країни – країни, які є нашими партнерами – ми відкриті до того, щоб ділитися і нашим досвідом, і технологіями тощо.
А так, якщо чесно, мій пріоритет, він зрозумілий. Я сьогодні зранку мав селектор, і знов ми проговорювали, як нам краще захищати Харків, Суми, Полтаву, Дніпро, Кривий Ріг, Київ. І в нас багато різних викликів. Я знаю, чим мені займатися, і які у мене, як у президента України, пріоритети.
– Чи планує Україна евакуацію своїх громадян, також громадян дружніх країн з Близького Сходу у зв’язку з поточними подіями? Чи були вже такі звернення?
– Звернення є. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга цим займається.
Вчора була його доповідь і сьогодні зранку була друга його доповідь, а також Іващенка – керівника Головного управління розвідки. Всі розвідки, Міністерство закордонних справ займаються цим, допомагають людям. І на всі звернення будемо реагувати.
– Які аргументи щодо нафтопроводу «Дружба» були представлені в розмові з Фіцо? Яка позиція України та ЄС щодо моніторингової групи?
І друге запитання: днями бельгійські військові за допомогою Франції затримали нафтовий танкер, що пов’язують з російським тіньовим флотом. На вашу думку, чи підуть країни ЄС не лише на затримання, а й конфіскацію цих суден і за яких умов це може статися?
– Давайте одразу на друге питання. З представниками ЄС, з лідерами, з Єврокомісією, з президентами ЄС – ми обговорювали питання щодо зміни відповідного європейського законодавства, щоб конфісковувати нафту затриманих суден тіньового флоту Росії. Це проговорюється.
Я вважаю, що це б був правильний результат. Тому що затримка – це одна історія, а потім їх відпускати… В принципі, впливу на тіньовий флот, на зменшення нафти або грошей з цієї нафти, які йдуть потім на війну проти нас – такого результату не буде без зміни відповідного законодавства.
Що стосується прем’єр-міністра Словаччини Фіцо: у нас була розмова з ним. Ми домовилися про
Я говорив з Фіцо. Ми домовилися про зустріч, я запросив його в Україну. Він погодився приїхати в Україну
зустріч, я запросив його в Україну. Він погодився приїхати в Україну.
Я не дуже зрозумів потім, правда, реакцію, що ми готові зустрітися в іншій країні. Я думаю, що це неправильно.
По-перше, прем’єр-міністр погодився – в Україну, а по-друге, тут розмова, тут знаходиться нафтопровід. Для чого нам їхати кудись?
Мені здається, що треба – між нами, це вже не вперше – треба не в соцмережах спілкуватися, а просто приїхати і мати результат від нашої зустрічі. Тобто welcome.
– Урсула фон дер Ляєн у Києві на пресконференції заявила, що з боку ЄС назвати дату вступу України неможливо, всупереч очікуванням України. Чи підриває це стратегію України? Чи, можливо, ви вважаєте, що ця позиція фон дер Ляєн не є остаточною?
– Буквально за кілька днів Україна буде готова технічно щодо відкриття всіх вже шести кластерів.
Це ми готові, але не всі лідери Європейського Союзу – ви знаєте чому, ви знаєте хто – причина, хто блокує. Тобто не всі готові дати цю можливість Україні.
Україна багато разів говорила, що до 27-го року Україна технічно буде готова стати членом ЄС. Безумовно, це не залежить від України.
Україна свою роботу вже зробить. Питання буде до лідерів, до союзу лідерів і до голосу всіх представників Європейського Союзу.
Путін буде блокувати через Угорщину, через ще когось
Ми чітко знаємо, що Путін – щоб він сьогодні не обіцяв Америці або Європі тощо – щоб він не обіцяв, що він не буде блокувати Україну в ЄС – це все є брехнею: він буде блокувати через Угорщину, через ще когось.
Ми з вами не знаємо про майбутнє, не можемо знати всіх його дій. Але, безумовно, він не хоче, щоб Україна стала повноправним членом ЄС.
Тому наша позиція була: нам потрібна чітка дата у документі, який буде підписаний партнерами, а також і Росією, партнерами – якщо ми говоримо про чотиристоронній документ, якщо ми говоримо про 20-пунктний план.
Коли ми про це говоримо, ми говоримо про безпеку для України.
Членство в ЄС – це гарантії безпеки для України також.
Тому для нас потрібна конкретна дата. Ми ще раз підкреслюємо: конкретна дата – те, що потрібно. А 27-й рік – це те, коли ми будемо готові до цього.
Все інше залежить від партнерів. Якщо вони дійсно вірять в Україну, якщо вони хочуть бачити Україну в ЄС, то це можливість: під час закінчення війни дати Україні конкретну дату і не помилитися так, як вони помилилися з НАТО.
Форум