Напад на суддю у Дніпрі: що відомо та які наслідки інциденту

Плями крові на місці нападу на суддю у Дніпрі, 16 березня 2026 року

Невідомі напали на суддю Індустріального райсуду Дніпра і намагалися силою посадити її в авто. У Раді суддів України кажуть: це, ймовірно, перший такий напад від початку повномасштабної війни, та просять державні органи переглянути обсяг відкритих даних про суддів у державних реєстрах.

Радіо Свобода зібрало інформацію про це.

У неділю, 15 березня, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомило про напад на суддю у Дніпрі. Інцидент стався у п’ятницю ввечері 13 березня у Соборному районі Дніпра біля будинку, де проживає суддя.

«На місце одразу виїхала слідчо-оперативна група, керівництво поліції Дніпропетровщини. За попередньою інформацією стало відомо, що група чоловіків під’їхала на автомобілі і здійснила напад на суддю. Вона потрапила до лікарні з тілесними ушкодженнями. По місту було введено поліцейську спецоперацію для встановлення автомобіля злочинців», – повідомила речниця поліції Дніпропетровської області Ганна Старчевська.

Інформацію про інцидент підтвердили у Раді суддів України. У зверненні ради зазначається, що внаслідок нападу постраждала суддя Індустріального районного суду міста Дніпра, вона перебуває з тяжкою травмою голови у лікарні.

Наразі напад на суддю в Дніпрі розслідується правоохоронними органами за двома статтями Криминального кодексу України: як замах на незаконне позбавлення волі та як погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного.

«У межах розслідування кримінального провадження поліція розглядає всі можливі версії – від якихось можливих побутових конфліктів до того, що це може бути пов’язано з діяльністю потерпілої», – зазначила в коментарі ЗМІ Ганна Старчевська.

Постраждала внаслідок нападу суддя наразі інцидент не коментувала.

Напад стався біля будинку, де мешкає суддя

Атаки на суддів

Напад на суддю у Дніпрі далеко не перший, були ще випадки, коли судді ставали об'єктами атак біля місць свого проживання.

Так, одним із найрезонансніших інцидентів став напад на суддю Святошинського районного суду міста Києва Сергія Дячука 15 вересня 2018 року. Після нападу його було госпіталізовано, нападника згодом затримала поліція.

Це чи не перший такий зухвалий і жорстокий напад на суддю за весь період повномасштабної війни
Віталій Саліхов

Сам суддя пов’язував напад зі своєю професійною діяльністю. На момент нападу він головував у справі про вбивства людей на Майдані 18-20 лютого 2014 року.

У лютому 2019 року невідомі особи кинули гранату на подвір’я приватного господарства голови Рівненського міського суду.

Поліція розслідувала інцидент за статтею 379 Кримінального кодексу України – посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя.

Ще один напад на суддю біля власного будинку стався у Рівному в жовтні 2020 року.

Як повідомляли у Рівненській обласній прокуратурі, на суддю напали двоє невідомих осіб у балаклавах, які застосували газовий балончик та завдали судді тілесних ушкоджень у вигляді множинних забоїв та осаднень. Інцидент розслідувався як умисне заподіяння судді легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з його діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ч. 2 ст. 377 Кримінального кодексу України).

Реакція суддівської спільноти

На інцидент у Дніпрі відреагували в Раді суддів України спеціальною заявою:

«Це чи не перший такий зухвалий і жорстокий напад на суддю за весь період повномасштабної війни, що триває в Україні через російську агресію. До вчорашнього дня судді піддавалися тиску та погрозам і навіть гинули через збройні дії агресора та захищаючи свою державу на фронті», – йдеться у заяві голови Ради суддів України Віталія Саліхова.

Злочинцям навіть не треба напружуватися, щоб дізнатися, де суддя живе
Барсук

Також у заяві зазначається, що «Рада суддів України ініціюватиме перед компетентними державними органами питання щодо:

  • обмеження доступу до інформації про місце проживання суддів та членів їхніх сімей;
  • перегляду обсягу відкритих даних про суддів у державних реєстрах;
  • запровадження додаткових механізмів захисту персональних даних суддів у межах чинного законодавства».

На необхідність посилення захисту персональних даних суддів, зокрема, у своєму дописі про інцидент із колегою у Дніпрі вказує член Ради суддів України, суддя-спікер Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук.

«Ми постійно чуємо від різного роду експертів та політиків вимоги абсолютної прозорості: відкрити всі декларації, всі адреси проживання, всі дані про родичів, транспортні засоби. Але скажімо чесно: в умовах, коли система не може гарантувати базової фізичної безпеки, ці дані перетворюються на зручний сервіс для криміналітету. Мова вже йде про те, що злочинцям навіть не треба напружуватися, щоб дізнатися, де суддя живе, якою машиною їздить і коли повертається додому, щоб одягнути балаклави і чекати біля під’їзду», – написала у соцмережах Марина Барсук.

Чи є персональні дані суддів у відкритому доступі?

Персональні дані, які можуть допомогти ідентифікувати місце проживання суддів, наразі відсутні у відкритому доступі, каже правник, виконавчий директор фундації DEJURE Михайло Жернаков.

В жодному відкритому реєстрі цих даних нема
Жернаков

Аналітичний центр, який він очолює, був заснований 2016 року для сприяння розвитку правовладдя, верховенства права та реформ у сфері правосуддя в Україні.

«Напади є неприпустимими в жодному разі. Я бажаю найшвидшого одужання та розслідування цього злочину. Щодо ініціативи обмежити реєстри, то на сьогодні будь-що, що може допомогти ідентифікувати і знайти насправді суддів чи когось іншого, відсутнє у публічному, відкритому доступі. Це будь-які адреси, персональні номери. Вони підпадають під законодавство про захист персональних даних. І в жодному відкритому реєстрі цих даних нема. Все те, що доступно публічно і допомагає очищувати «стайні», жодним чином не допомагає ідентифікувати суддів чи будь-яких державних службовців», – зазначає експерт.

Сліди крові на місці нападу на суддю у Дніпрі, 16 березня 2026 року

Завдяки дірявим системам захисту зливи трапляються і акумулюються в даркнеті
Сергій Сидоров

За відкритими реєстрами потенційно можна з’ясувати тільки місце проживання для осіб, які зареєстровані як фізичні особи-підприємці, каже журналіст-розслідувач Сергій Сидоров, керівник Запорізького центру розслідувань.

«Адресу прописки конкретної людини-ФОПа можна і так з’ясувати по відкритих реєстрах, адже вони її вказують як свою юридичну. Але якщо навіть людина не ФОП, то за прізвищем та ім’ям і містом проживання – вираховується на раз-два завдяки низці ботів у телеграмі, даркнеті», – каже журналіст-розслідувач.

Пояснює:

«Якщо знати прізвище та ім’я, особливо якщо вони порівняно унікальні, ми можемо цілком їх пробити по низці ботів. У них агрегуються великі дані зливів із «Дії», з банків та інших великих приватних та державних дата-баз, які б мали бути захищені. Але раз на рік-півтора трапляються якісь факапи, і щось із цих даних утікає у відкритий доступ. Боти шукають людину по цих 6-7 базах даних, і в принципі майже завжди видають якісь базові її координати – адресу прописки, паспортні дані, податковий номер, може видати номер машини. Завдяки дірявим системам захисту такі зливи трапляються і акумулюються в даркнеті. Не знаю, що можна ще просити закрити з реєстрів – тільки телеграм, аби люди не залазили туди запитати у ботів адресу якогось судді».

Які наслідки для країни може мати саме закриття інформації про суддів у відкритих реєстрах, яке пропонує Рада суддів України, пояснює виконавчий директор фундації DEJURE Михайло Жернаков:

Михайло Жернаков, директор фундації Dejure

Інформація про транспортні засоби, квартири, майно тощо є ключовою в питанні очищення судової влади
Михайло Жернаков

«Інформація про транспортні засоби, квартири, майно тощо є ключовою в питанні очищення судової влади і взагалі виживання країни, бо дуже багато з суддів досі мають російські паспорти, непояснене майно, мають зв’язки з окупованою територією і Російською Федерацією безпосередньо. І це питання виживання і безпеки не тільки суддів, а й всієї держави загалом. Для мене не дивна така ініціатива, але щодо питання, як дотриматися балансу – ми всі зараз у небезпеці. Це мені нагадало про 2022 рік, коли судді сказали, що їм треба підвищити зарплату, бо вони перебувають на передовій захисту країни. І зараз це теж звучить мені трохи дивно, бо всі ми, і судді не є особливими в цьому сенсі, перебуваємо в небезпеці, і ніхто у зв’язку з цим не вимагає якихось особливих статусів чи законодавчих змін для себе», – каже експерт.

  • Згідно із законом України «Про судоустрій і статус суддів», судді в Україні є недоторканними. Відповідно до чинного законодавства, судді зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
  • Також, відповідно до закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов’язаний щорічно до 1 травня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків та декларацію доброчесності за формами, що визначаються відповідною комісією.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Апеляційний суд залишив запобіжний захід для Галущенка без змін
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ВАКС взяв під варту із заставою 5 млн гривень посадовця СБУ в справі про неправомірну вигоду
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Схеми» поіменно назвали суддів, чиїй кар’єрі сприяв Портнов та пов’язані з ним посадовці