Роки перебування українців в Євросоюзі під тимчасовим захистом не зараховуються автоматично для отримання загальноєвропейського довгострокового дозволу на проживання, однак держави-члени вже розпочали перехід на національні дозволи, використовуючи чинне або оновлюючи власне законодавство. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявила Ілва Йоганссон, спеціальна посланниця ЄС із питань українців.
Хоча в більшості країн ЄС національне законодавство передбачає можливість отримання постійного чи довгострокового дозволу на проживання після п’яти років легального перебування, для українців під тимчасовим захистом цей шлях не є автоматичним і залежатиме від національного законодавства кожної країни, наголосила Йоганссон.
«Щодо європейського дозволу на довгострокове проживання – я пропонувала поправку до нього, коли була єврокомісаркою, але, на жаль, переговори щодо цього питання зайшли в глухий кут», – пояснила Йоганссон.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Біженці з України. Що буде після завершення тимчасового захисту? Відповідає спецпосланниця ЄвросоюзуЗа її словами, це питання зараз вже не обговорюють, оскільки країни-члени ЄС виявили небажання створювати спільне законодавство щодо дозволів на проживання для українців після завершення тимчасового захисту.
«Ми маємо старий режим довгострокового дозволу на проживання, і він не дозволяє зараховувати роки під тимчасовим захистом», – пояснила спеціальна посланниця ЄС.
Водночас є країни, які хотіли б, щоб українці залишилися після завершення тимчасового захисту, і вони уже зараз для цього змінюють власне законодавство.
«Зараз ми бачимо, як держави-члени використовують своє чинне національне законодавство, а деякі також працюють над новим законодавством, як-от Польща, яка нещодавно оголосила комплексне рішення, де передбачено переведення 900 тисяч українців на польські дозволи на проживання. Цей процес триває майже в усіх державах-членах», – сказала Йоганссон.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Я не мала народжувати?» Чому дітей позбавляють права на тимчасовий захист в одній із держав ЄСЗа її словами, також певні країни, як-от Німеччина, міркують над тим, щоб знизити зарплатний поріг для надання національних дозволів на основі роботи.
«Іноді поріг заробітної плати встановлений для людини, яка ще не перебуває тут і хоче приїхати до ЄС, – тоді він вищий. Але для людини, яка вже прожила тут чотири або п’ять років під тимчасовим захистом, на мою думку, потрібно відкоригувати поріг заробітної плати. І деякі держави-члени вже почали вносити такі зміни до свого національного законодавства», – зауважила спецпосланниця.
Чи зараховуватимуть час під тимчасовим захистом, буде відрізнятися від країни до країни залежно від їхнього законодавства і політичної волі його змінювати.
«Мій певний страх полягає в тому, що деякі держави-члени дещо повільно починають реально аналізувати, що саме необхідно змінити в національному законодавстві, щоб дозволити українцям, які працюють та інтегровані в суспільство, залишатися на відповіднішій правовій основі», – розповіла Йоганссон.
Згідно з даними Євростату, на листопад 2025 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,33 мільйона українців.