Єврокомісія вказує на затримку в реформуванні правоохоронної системи України – проєкт звіту

Про це йдеться у вересневому проєкті щорічного звіту Єврокомісії про прогрес України на шляху до членства в ЄС, що потрапив у розпорядження Радіо Свобода

Україна перебуває між початковим і помірним рівнями готовності у сфері юстиції, свободи та безпеки й досягла певного прогресу, однак темпи реформування цієї галузі залишаються повільними. Про це йдеться у вересневому проєкті щорічного звіту Єврокомісії про прогрес України на шляху до членства в ЄС, що потрапив у розпорядження Радіо Свобода.

«Темпи реформ були повільними, а реалізація багатьох реформ затримується. Україні досі бракує сильного й послідовного підходу до запобігання корупції та боротьби з нею у правоохоронних органах», – йдеться в чернетці документа, який мають представити наприкінці жовтня. Робота над ним триває.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Єврокомісія занепокоєна спробами «системного тиску» на НАБУ і САП: проєкт звіту

Україні рекомендують забезпечити високий рівень інституційної незалежності Державного бюро розслідувань, до повноважень якого належить, зокрема, розслідування правопорушень, вчинених членами уряду і співробітниками НАБУ. Для цього – схвалити відповідний закон про реформування ДБР, що передбачатиме, зокрема, залучення міжнародних експертів до добору директора бюро, атестацію керівного складу й незалежну зовнішню оцінку його діяльності.

Підкреслена також необхідність запровадження конкурсу для відбору керівництва Нацполіції «на основі професійних заслуг і кваліфікації».

Єврокомісія наголошує на потребі внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, щоб, зокрема, розмежувати підслідність між органами досудового розслідування й уточнити процедури передачі між ними кримінальних проваджень.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Без субсидій фермерам та права вето на 15 років: яке членство в ЄС готують Україні

«Україні також необхідно ухвалити новий закон про правоохоронні органи, що є важливим кроком для комплексного реформування їхньої організації, а також посилення їхньої підзвітності та заходів із забезпечення доброчесності», – йдеться в проєкті звіту.

Міжвідомчу співпрацю характеризують як слабку. Серед названих причин – відсутність належної ІТ-інфраструктури для обміну інформацією, надмірна бюрократія, брак довіри і загалом реактивний підхід у діяльності правоохоронних органів.

«Часті суперечки щодо компетенції правоохоронних органів іноді призводять до визнання доказів недопустимими в суді, що підриває складні справи про корупцію, тяжку й організовану злочинність», – зауважено в проєкті звіту Єврокомісії.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

У Єврокомісії допускають відкриття двох кластерів для України вже наступного тижня

Наведені дані МВС України щодо реалізації Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку: виконано 27 відсотків заходів, однак, зауважено, виконання багатьох затримується. У чернетці також зазначається, що Офіс генпрокурора України не призначив своїх представників до Координаційної ради, створеної для нагляду за виконанням плану.

«З огляду на ключову роль Офісу генерального прокурора у виконанні плану – ОГП відповідає за реалізацію 103 із загалом 198 заходів – необхідно без зволікань призначити представника, щоб забезпечити стабільні темпи реформ», – сказано в проєкті звіту.

Водночас 29 вересня відбулося чергове засідання Координаційної ради, на якому, за повідомленнями учасників, серед іншого обговорювали відновлення активної роботи Офісу генерального прокурора над виконанням плану реформ.

Єврокомісія також рекомендує удосконалити процедури добору і звільнення генерального прокурора; скасувати положення, які дозволяють переведення і призначення прокурорів без конкурсу.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Єврокомісія представила нову стратегію підготовки ЄС до розширення