У віці 92 років у Празі померла радіо- і тележурналістка Каміла Моучкова.
Вранці 21 серпня 1968 року вона першою в прямому ефірі повідомила співгромадянам про окупацію Чехословаччини військами Варшавського пакту.
Каміла Моучкова згадувала, як під час ефіру до студії дістались радянські вояки й намагалися зупинити випуск новин. Незважаючи на небезпеку, вона все ж встигла передати найважливіше – новину про окупацію країни. Як повідомляють ЗМІ, після цього журналістку «вивели зі студії радянські вояки з націленими на неї автоматами».
Згодом журналістка пояснила, що діяти інакше не могла: «Якщо маєте цю професію, так потрібно її виконувати і в доброму, і в злому», адже тоді «важливо було одне: надати допомогу, службу чи необхідну інформацію співгромадянам про поведінку і рух окупаційних військ».
Незважаючи на всі спроби продовжити журналістську працю, після 1968 року двері радіо- і телестудій для Каміли Моучкової закрились. У ці складні часи не підтримала її й родина, зокрема, не дочекалась допомоги від батька, члена комуністичної партії Чехословаччини Вілема Нового, який активно підтримував владний режим.
Про розбіжності в поглядах, які привели до розриву контактів із батьком на багато років, Каміла Моучкова розповіла в документальному фільмі Радіо Свобода «Весна 68».
Your browser doesn’t support HTML5
Спогади Каміли Моучкової про події «Празької весни»
Після 1968 року Каміла Моучкова довший час була змушена працювати прибиральницею, продавчинею, офіціанткою. Незважаючи на переслідування режиму, в 1977 році однією з перших поставила свій підпис під «Хартією 77» – документом громадської ініціативи, яка критично ставилася до влади комуністів.
Тільки після демократичної Оксамитової революції 1989 року Каміла Моучкова змогла повернутися до журналістики, також співпрацювала і з Радіо Свобода, уважно стежила за розвитком подій в Європі, в тому числі і в Україні.