Центр протидії корупції (ЦПК), і «Слідство.Інфо» заявляють, що Печерський районний суд Києва заборонив їм оприлюднювати розслідування про об’єкти нерухомості харківського бізнесмена Олександра Сухачова, брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова.
За повідомленням, на адресу Центру протидії корупції надійшла копія рішення судді Сергія Вовка, датована 6 липня 2026 року.
Як заявили в ЦПК, рішення є заходом забезпечення позову і винесене ще до подачі самого позову. «Тобто, суд наразі ще не розглядав позов по суті, бо його навіть ще не бачив, як і ЦПК. Натомість, в ухвалі суду йдеться, що позивач має намір подати позов, яким хоче заборонити ЦПК та «Слідству.Інфо» взагалі збирати інформацію про заявника та самого Сухачова», – йдеться в повідомленні.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Найскандальніші норми проєкту Цивільного кодексу переглянуть. Які саме«Ми працювали над матеріалом про Олександра Сухачова разом із Центром протидії корупції кілька місяців. Знайшли багато цікавого – зокрема, 143 квартири й офісні приміщення, які належали чи належать Сухачову-старшому, а також виявили ниточки, що тягнуться до Державного бюро розслідувань, яке очолює його брат Олексій Сухачов», – заявив журналіст «Слідства.Інфо» Максим Савчук, співавтор розслідування.
За його словами, журналістка ЦПК Аліна Стрижак близько двох тижнів тому надіслала запити про коментар до директора ДБР Олексія Сухачова і до ТОВ «Парковий-2», пов’язаного з Олександром Сухачовим.
У ЦПК заявили, що це рішення «є суттєвим наступом на свободу слова, який суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України».
«Це рішення суду – дуже небезпечний прецедент. Це пряме обмеження свободи слова і заборона публікувати суспільно важливе розслідування. Ми переконані, що зараз на ЦПК і «Слідство.Інфо» банально тестують інструмент, як заборонити журналістам викривати корупцію. За невиконання цього рішення передбачені штрафи, можливе навіть кримінальне переслідування та ряд інших наслідків. Ми обов’язково будемо це оскаржувати», – заявила виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк.
У Центрі протидії корупції зазначили, що справа «має усі ознаки класичного SLAPP-позову (Strategic Lawsuits Against Public Participation) – стратегічного позову проти громадської участі, який подають фігуранти розслідувань, щоб заблокувати журналістську роботу і змусити замовкнути громадськість ще до публікації матеріалу».
Україна взяла на себе зобов’язання до 2027 року запровадити анти-SLAPP законодавство за стандартами Європейського Союзу, наголосили в ЦПК.
Коментарів Олексія й Олександра Сухачових щодо цього наразі немає. В суді рішення також не коментували.