Єврокомісія презентувала дорожні карти для чотирьох передовиків переговорного процесу: Чорногорії, Албанії, Молдови, України. У них визначені результати, яких необхідно досягти в переговорах про вступ із цими країнами до кінця 2027 року.
Для України це – відкриття двох останніх переговорних кластерів, виконання проміжних критеріїв у розділах, що стосуються верховенства права і подальше попереднє закриття низки окремих переговорних розділів.
При цьому зауважено, що графік не визначає наперед результатів: темп переговорів залежить від прогресу України у виконанні вимог членства.
«Дорожня карта є динамічним документом, який Комісія регулярно оновлюватиме залежно від прогресу України… Просування за графіком, визначеним цією дорожньою картою, залежатиме від темпів реформ в Україні», – сказано в документі.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Україна пригальмувала, Молдова тримає темп. ЄС оцінює реформи на шляху до членстваЄврокомісія підтверджує виконання Києвом необхідних умов для відкриття двох останніх переговорних кластерів («Зелений порядок денний і сталий зв’язок» і «Ресурси, сільське господарство та згуртованість») до кінця цього року, і закликає міжурядову конференцію з питань вступу докласти всіх зусиль до цього.
Перш ніж попередньо закривати переговорні розділи, Україні необхідно завершити роботу над виконанням проміжних контрольних показників у розділах, що стосуються верховенства права.
«Комісія вітає намір України терміново й суттєво прискорити темпи реформ у сфері верховенства права, які часто є складними… щоб досягти встановлених цілей у першому півріччі 2027 року», – йдеться в дорожній карті.
Створено спеціальну робочу групу, до якої входять представники України і Єврокомісії, щоб надати посилену підтримку Києву в цьому питанні.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Молдова може обігнати Україну на шляху до ЄС уже цього року – ЄврокомісіяРозписано й орієнтовний графік попереднього закриття окремих переговорних розділів. Загалом їх 35, і жоден наразі не закритий.
У першому півріччі 2027 року може бути попередньо закритий розділ про освіту й культуру. У другому – право інтелектуальної власності; соціальна політика й зайнятість; підприємництво і промислова політика; наука і дослідження; зовнішні відносини; зовнішня політика, політика безпеки й оборони. Загалом – сім розділів.
В аналогічній дорожній карті Молдови Єврокомісія передбачає можливість попереднього закриття значно більшої кількості переговорних розділів у 2027 році: дев’яти – у першому півріччі й 16 – у другому.
Таким чином, за орієнтовним графіком, Молдова може попередньо закрити у 2027 році 25 переговорних розділів проти семи в України. Єврокомісія перегляне графік, якщо темпи реформ дозволятимуть.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Україна відкриває ще 2 переговорні кластери ЄС. Що це означаєМолдова ставить за мету завершити переговори про вступ до ЄС на початку 2028 року, Україна – до кінця того ж року. У Єврокомісії вважають, що Кишинів може досягти своєї мети, зберігши нинішній темп реформ, тоді як Києву необхідно його прискорити.
«Молдові не потрібно прискорюватися. Їй потрібно підтримувати нинішній темп. І якщо їй це вдасться, її мета є реалістичною. Щодо України, то її мета амбітна. І вона стане реалістичною, якщо країні вдасться прискорити реформи», – пояснив високопосадовець ЄС у Брюсселі.
Підготовка до вступу має супроводжуватися поступовим поглибленням інтеграції України в політики, програми, системи, агентства й робочі структури Євросоюзу ще до набуття членства, йдеться в документі.
«Це наблизить Україну до ЄС і Єдиного ринку ще до набуття членства… Подальші напрями співпраці визначатимуться в межах діалогу щодо поступової інтеграції, який розпочнеться в першому кварталі 2027 року», – зазначено в дорожній карті.
Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу майже одразу після початку повномасштабного російського вторгнення в 2022 році. Молдова зробила це невдовзі після цього.
Відкриття переговорних кластерів для України тривалий час блокувала Угорщина за прем’єрства Віктора Орбана. Його наступник Петер Мадяр також наполягав на розширенні прав угорської меншини на Закарпатті, зокрема на гарантіях освіти рідною мовою. Після ухвалення Верховною Радою відповідних законодавчих змін Будапешт погодився на подальший прогрес у переговорному процесі з Україною.