ВАШИНГТОН – Палата представників США ухвалила законопроєкт, який зобов’язує адміністрацію підготувати детальну оцінку діяльності російських і китайських розвідувальних служб у Грузії. Це є черговим свідченням зростаючого занепокоєння у Вашингтоні щодо курсу країни під керівництвом правлячої партії «Грузинська мрія».
Законопроєкт H.R. 7668, відомий як «Акт про протидію контролю Китаю над Кавказом» (Countering China's Control of the Caucasus Act), прискорено розглянула Палата представників 8 червня та схвалила у спрощеному порядку за підтримки обох партій.
Документ вимагає підготувати звіти про російські та китайські розвідувальні активи й мережі впливу, що діють у Грузії, про сфери співпраці між Москвою та Пекіном усередині країни, а також про ширшу стратегію США щодо майбутніх відносин із Тбілісі.
Голосування відбулося на тлі посилення критики з боку американських законодавців, які звинувачують правлячу партію «Грузинська мрія», що перебуває при владі з 2012 року, у відступі від демократичних принципів, ухваленні репресивних законів проти громадянського суспільства та опозиції, а також у зближенні з Росією та Китаєм, попри широку підтримку серед грузинського населення євроатлантичної інтеграції.
«Грузинська мрія» не представляє грузинський народДжо Вілсон
Конгресмен-республіканець від Південної Кароліни та автор законопроєкту Джо Вілсон після голосування заявив Радіо Свобода, що законодавча ініціатива спрямована на підтримку грузинського народу, а не нинішнього керівництва країни.
«Антиамериканська партія «Грузинська мрія» не представляє грузинський народ, – сказав Вілсон. – Грузинський народ хоче мати міцні відносини зі Сполученими Штатами. Єдиний шлях до цього – звільнити політичних в’язнів, провести вільні та чесні вибори та викорінити шкідливий вплив Китаю, Росії та Ірану».
Зростаюча тривога в Конгресі
Під час дебатів представники обох партій охарактеризували законопроєкт як частину ширших зусиль із реакцією на те, що вони вважають погіршенням стану демократії та розширенням іноземного впливу в Грузії.
Конгресмен Браян Маст
Голова Комітету Палати представників у закордонних справах, республіканець Браян Маст, заявив, що останні події викликають «серйозні запитання» щодо стану демократії у Грузії.
«Росія досі окуповує 20% суверенної території Грузії після вторгнення 2008 року», – сказав Маст, нагадавши про давні занепокоєння щодо впливу Москви.
Він також звернув увагу на зростання китайської присутності в Грузії, зокрема на рішення віддати стратегічно важливий проєкт будівництва глибоководного порту Анаклія китайському консорціуму замість американської компанії.
«Конкуренція – це добре, – сказав Маст, – але коли йдеться про критично важливу інфраструктуру такого рівня, наші партнери мають враховувати ризики, які становить Китайська Народна Республіка»
За словами Маста, законопроєкт покликаний визначити масштаби російської та китайської розвідувальної діяльності в Грузії, а також оцінити, чи залишається країна відданою курсу на зближення зі Сполученими Штатами.
Конгресмен-демократ від Каліфорнії Амі Бера підтримав ці побоювання та назвав законодавчу ініціативу відповіддю на відкат від демократії за час правління «Грузинської мрії».
«Останніми роками нинішній уряд «Грузинської мрії», а також шкідливий іноземний вплив Росії та Китаю в Грузії поставили під загрозу важко здобуті демократичні досягнення країни, корумпували частину державних інституцій і спричинили розрив у відносинах між США та Грузією, а також між грузинським урядом і його народом», – сказав Бера.
Він пов’язав цей законопроєкт із ширшими зусиллями Конгресу, втіленими в Акті законопроєкт США на підтримку демократичних інституцій та євроатлантичної інтеграції Грузії, який раніше схвалила Палата представників. Документ спрямований на посилення підтримки демократичних інституцій та громадянського суспільства в Грузії.
«Наша мета – дати грузинському народу зрозуміти, що ми підтримуємо його прагнення до демократії, поваги до прав людини та глибшої інтеграції до євроатлантичної спільноти», – сказав він.
Грузія та Китай підвищують рівень відносин
Рішення Палати представників США збіглося в часі з оголошенням Китаю та Грузії 9 червня про підвищення рівня двосторонніх відносин до «всеосяжного стратегічного партнерства».
Це дуже важлива угодаІраклій Кобахідзе
Про це заявили голова КНР Сі Цзіньпін та президент Грузії Міхеїл Кавелашвілі з нагоди 34-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.
«Сьогодні дуже важливий день, – заявив прем’єр-міністр від «Грузинської мрії» Іраклій Кобахідзе під час брифінгу 9 червня. – Це дуже важлива угода, яку було підписано сьогодні».
За його словами, новий формат співпраці ще більше поглибить грузинсько-китайські відносини. Він нагадав, що між країнами вже діє безвізовий режим, пряме авіасполучення та досягнуто «конкретних, відчутних результатів» у торгівлі та економічній співпраці.
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе
Вілсон закликає до спільної відповіді на китайський вплив у Грузії
Найрізкішу критику під час дебатів висловив саме Вілсон, один із найактивніших у Конгресі прихильників грузинської опозиції та євроатлантичної інтеграції країни.
Він наголосив, що стратегічне значення Грузії зросло на тлі прагнення Вашингтона зміцнити економічні й транспортні зв’язки через Південний Кавказ і Центральну Азію.
Однак, на його думку, правляча партія веде країну в протилежному напрямку.
«Нелегітимний режим «Грузинської мрії» фактично продає країну Китайській комуністичній партії, Міжнародний кримінальний суд (МКС) у березні 2023 року видав ордер на арешт Володимира Путіна за підозрою у воєнному злочині - незаконній депортації українських дітей. Кремль не визнає юрисдикцію цього суду.Путіну та Ірану всупереч волі грузинського народу та інтересам Сполучених Штатів», – заявив Вілсон.
Конгресмен також зазначив, що новий законопроєкт допоможе визначити, чи повинна Грузія й надалі отримувати значну американську допомогу в умовах напружених відносин між країнами.
Підтримка грузинського народу
Попри критику на адресу грузинського уряду, прихильники законопроєкту неодноразово наголошували, що він спрямований на підтримку громадян Грузії, а не на покарання країни.
Конгресмен Бера підкреслив, що законодавча ініціатива «не має на меті очорнювати грузинський уряд», а навпаки демонструє, що Сполучені Штати залишаються відданими підтримці «євроатлантичних прагнень» грузинського народу.
Маст також представив законопроєкт як спробу надати американським політикам чіткіше розуміння масштабів іноземного впливу та майбутнього двосторонніх відносин.
«Настав час Сполученим Штатам і Грузії рухатися вперед, – сказав він. – Але для цього потрібне чітке розуміння того, що відбувається в країні за лаштунками, а також відповідальна стратегія подальшої взаємодії».
У відповідь на новий американський законопроєкт прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе назвав Вілсона, автора документа, «абсолютно легковажною людиною».
«Ми продовжуємо спілкування з виконавчою владою, адміністрацією президента Трампа та Державним департаментом, – сказав Кобахідзе. – Ми ведемо конкретні переговори й сподіваємося, що вони принесуть результати».
Тепер законопроєкт передали до Сенату США. Для набуття чинності документ має схвалити Сенат і підписати президент.