Перший пам'ятний знак гетьману Івану Мазепі у Києві та відкриття Дальніх печер Лаври (фоторепортаж)

Молебень за Україну в храмі Різдва Пресвятої Богородиці Києво-Печерської лаври. Київ, 14 липня 2026 року.

Разом із священноархімандритом лаври, митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм молилися Єпископат Православної церкви України (ПЦУ), братія обителі, монахи зі Святої Гори Афон на чолі з ігуменом Афонського монастиря Есфігмен архімандритом Варфоломієм

На молебні також були присутні віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України, міністерка культури України Тетяна Бережна, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, а також інші представники влади та громадськості

Молебень за Україну відбувся в рамках урочистого відкриття Дальніх печер Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» для паломників та відвідувачів. Київ, 14 липня 2026 року

Наприкінці богослужіння предстоятель ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній виголосив першосвятительське слово.

Глава церкви наголосив, що «попри підступність ворога, який щодня намагається винищити українців, зламати морально й духовно, український народ відчуває Божу допомогу та продовжує впевнено рухатися обраним шляхом».

Він також наголосив на необхідності остаточно викорінити дух «русского мира», який панував тут протягом останніх десятиліть, щоб у стінах Лаври завжди лунала молитва за український народ, українське військо та державу

Дальні печери – одна з найдавніших святинь Києво-Печерської лаври. Разом із Ближніми печерами вони утворюють унікальну систему рукотворних підземних лабіринтів (Нижня лавра), в яких у середині XI століття зародився Києво-Печерський монастир. Спочатку печери слугували житлом і місцем молитви ченців, а згодом стали підземним некрополем.

Загальна довжина підземних коридорів Дальніх печер, де зберігаються мощі 51 канонізованого святого, становить 293 метри. У серпні 2023 року заповідник тимчасово припинив доступ відвідувачів на територію Нижньої лаври

Предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній та міністерка культури Тетяна Бережна під час відкриття Дальніх печер Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» для паломників та відвідувачів. Київ, 14 липня 2026 року

Вдень на Соборній площі Лаври відбулося освячення пам'ятного знака Івану Мазепі, Київ, 2026 року.

У заході взяли участь українські військові, представники Православної церкви України, Міністерства культури України та Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звершує чин освячення пам'ятного знака Івану Мазепі. Київ, 14 липня 2026 року

Після богослужіння митрополит Епіфаній звернувся до присутніх. Він наголосив на важливості відновлення історичної правди та відродження Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.

За його словами, «повернення нашої історичної пам’яті викликає гостру реакцію ворога, адже війна триває на різних фронтах, зокрема й на історичному, де Росія століттями намагалася знищити українську ідентичність»

Це перший пам'ятний знак гетьману Івану Мазепі у Києві. 14 липня 2026 року.

За підтримки Мазепи наприкінці XVII – на початку XVIII століть звели оборонні мури, церкву Всіх Святих, відреставрували Троїцьку надбрамну церкву, Успенський собор та інші монастирські споруди

Військові під час освячення пам'ятного знака гетьману Івану Мазепі на території Києво-Печерської лаври. Київ, 14 липня 2026 року

Встановили погруддя Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври 28 червня 2026 року. Відкриття відбулося під час урочистостей до 30-річчя Конституції України