Пошкоджена російським БпЛА будівля Успенського собору Києво-Печерської лаври, Київ, 15 червня 2026 року
ВерховнаРада підтримала звернення до низки міжнародних інституцій і об’єднань із закликом засудити політику Росії, спрямовану на нищення української культури – відповідну постанову парламент підтримав 15 липня.
За документ, ініційований групою представників «Європейської солідарності», висловилися 252 народних депутати.
Постанова передбачає звернення до ООН і її членів, країн Європейського Союзу та НАТО, Європейського парламенту, ЮНЕСКО, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО «щодо засудження політики систематичного культурного геноциду Російської Федерації, спрямованого проти українського народу».
У додатку народні депутати зазначають, що повномасштабна війна Росії проти України супроводжується не лише порушеннями міжнародного гуманітарного права, а й систематичними діями, спрямованими на знищення культурної ідентичності українців.
Йдеться, зокрема, про руйнування пам’яток історії та культури, музеїв, бібліотек, архівів, релігійних споруд, викрадення культурних цінностей з окупованих територій, насильницькій русифікації населення, обмеженні використання української мови, нав’язуванні російської історичної та культурної політики, а також спробах «заперечення окремішності української нації та її історичного розвитку».
Автори звернення вказують на те, що міжнародна спільнота давно визнала цінність культурної спадщини для існування народів.
«Хоча термін «культурний геноцид» не отримав самостійного закріплення в Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, його концепція широко використовується в міжнародно-правовій доктрині для позначення дій, спрямованих на знищення культурних основ існування певної національної, етнічної, расової або релігійної групи. Відповідно до неї, геноцид охоплює не лише фізичне знищення людей, а й руйнування культурних, духовних та соціальних основ існування нації», – йдеться в тексті.
Водночас Верховна Рада вказує на «неприйнятну ситуацію», коли Росія, що систематично завдає шкоди об’єктам Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та культурним цінностям, продовжує користуватися усіма правами держави-члена організації.
Відтак парламент України закликає міжнародну спільноту, поміж іншого:
активізувати міжнародну діяльність щодо документування та надання оцінки злочинам РФ проти культурної спадщини України
посилити механізми притягнення Росії до відповідальності за знищення об’єктів культурної спадщини України
пришвидшити розгляд призупинення прав членства Росії в ЮНЕСКО
визнати практику знищення української культурної спадщини «загрозою світовій культурній спадщині та міжнародній безпеці»
сприяти посиленню протиповітряної оборони України для зниження ризиків пошкодження або знищення об’єктів культурної спадщини, які перебувають під особливою охороною міжнародного права
надати фінансування для консервації, реставрації та відновлення пошкоджених об’єктів культурної спадщини України, а також технічну допомогу, що може включати передачу обладнання для захисту цінностей, забезпечення сучасних систем пожежної безпеки, цифрового архівування та моніторингу стану пам’яток культури
надання освітньої та експертної підтримки українським фахівцям у сфері охорони культурної спадщини, реставрації, музейної справи та цифрового збереження культурних цінностей
сприяти тимчасовій евакуації найбільш цінних культурних об’єктів для їх безпечного зберігання відповідно до міжнародних стандартів захисту культурних цінностей під час збройних конфліктів
Верховна Рада додає, що міжнародні організації, насамперед ООН, ЮНЕСКО, Рада Європи та Євросоюз, повинні посилювати політичний і дипломатичний тиск на Росію шляхом засудження знищення української культурної спадщини та спроби насильницької асиміляції населення на тимчасово окупованих територіях України.
У травні 2026 року Міністерство культури фіксувало, що внаслідок російської агресії в Україні зруйновані та пошкоджені 1 783 пам’ятки культурної спадщини та 2 540 об’єктів культурної інфраструктури.
Згодом унаслідок російської атаки 15 червня, зокрема, на території Києво-Печерської лаври постраждали 19 об’єктів культурної спадщини, але найбільших руйнувань зазнав Успенський собор.
Як рятують Свято-Успенський собор після російського удару по лаврі (фоторепортаж)
1/21У Києво-Печерській лаврі після російської атаки 15 червня тривають аварійно-відновлювальні роботи. Київ, 17 червня 2026 року
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
2/2115 червня під час масованої комбінованої атаки армії РФ на Київ російський дрон «Герань-2», як зауважили в СБУ, влучив у Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Внаслідок обстрілу пошкоджень зазнав не лише головний храм Лаври, а й десятки інших пам'яток на території заповідника
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
3/21Наразі майже 100 рятувальників та 30 одиниць спеціальної інженерної техніки працюють над перекриттям даху Свято-Успенського собору, щоб не допустити негативних наслідків у разі зміни погодних умов
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/21Загальна площа пожежі склала 880 м.кв. Після гасіння та розбору конструкцій, які могли обвалитися, рятувальники почали перекривати дах, щоб запобігти протіканню під час дощу
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
8/21Уламки та вибухові хвилі пошкодили, зокрема: Ковнірівський корпус, Трапезну палату з храмом Антонія і Феодосія Печерських, Друкарню Києво-Печерської лаври, Вежу Кущника, яка є частиною фортифікаційного комплексу XVIII століття, Церкву преподобного Феодосія Печерського, яка належить заповіднику. Збитий хрест, який був на башті, також пошкоджена маківка та частина купола
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
10/21Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна 16 червня під час брифінгу на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» наголосила, що цей удар став однією з наймасштабніших атак на культурну спадщину України за останній час. «Києво-Печерська лавра, кіностудія імені Олександра Довженка, музеї, архіви, мистецькі інституції – це спроба завдати удару по тому, що формує українську націю. Внаслідок атаки постраждали 29 культурних обʼєктів. Ми працюємо над оцінкою збитків та залученням ресурсів для відновлення пошкоджених об’єктів», – зазначила Тетяна Бережна
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
11/21Рятувальники другий день поспіль встановлюють аварійне накриття над Успенським собором Києво-Печерської лаври, щоб захистити його від дощів та подальших руйнувань, Київ, 17 червня 2026 року
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
12/21Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко під час брифінгу наголосив, що завдяки злагодженій роботі рятувальників, правоохоронців та працівників заповідника вдалося уникнути значно масштабніших втрат
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
13/21«Сьогодні ми маємо серйозно пошкоджений Успенський собор, але він підлягає відновленню. Як і неодноразово в історії, ця святиня буде відновлена й надалі свідчитиме про нашу незламність, силу духу та тисячолітню традицію. Особливо символічно, що цього року Києво-Печерська лавра готується відзначити 975-річчя від часу заснування та 100 років заповіднику», – сказав Максим Остапенко
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
15/21«Пошкоджено понад 80% даху Успенського собору, однак найголовніше – вдалося запобігти проникненню вогню всередину. Найбільша загроза була для 25-метрового іконостасу – найбільшого в Україні. Якби вогонь дістався до нього, наслідки могли б бути катастрофічними», – зазначив керівник заповідника Максим Остапенко
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
16/21Анатолій Бугринець, заслужений художник України, автор іконостасів, сказав Радіо Свобода, що чимало ікон в Успенському соборі, а також фрески та іконостас у кіптяві. Митець каже, що очищати все мають спеціалісти десь восени-взимку, коли почнеться обігрів, бо зараз всюди тримається надто велика вологість, і що це робота десь на рік
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
17/21«Усередині Успенського собору розташовано п'ять теплових гармат. Вони невеликої потужності, подають тепло на вентилятори, вентилятори розсіюють його по приміщенню. Таким чином воно просушується від вологості», – розповів Радіо Свобода Олександр Хорунжий, заступник начальника Управління комунікації ДСНС України
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
18/21Для повного відновлення Києво-Печерської лаври після російської атаки 15 червня необхідно приблизно два роки та 500 мільйонів гривень. Кабмін виділив гроші на першочергові роботи в Успенському соборі. Наразі головним завданням є захист будівлі від подальших руйнувань
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
19/21На фото: вид на Свято-Успенський собор із дзвіниці, Київ, 17 червня 2026 року. Росія заперечує, що свідомо атакувала лавру і стверджує, що Успенський собор ушкодили нібито українські засоби ППО. СБУ спростувала це, показавши уламки «шахеда».
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
20/21Швейцарські спеціалісти допоможуть Україні з відновленням Києво-Печерської лаври, повідомив президент України Володимир Зеленський після зустрічі з президентом Швейцарії Гі Пармеленом
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
21/21За даними Міністерства культури України, станом на початок червня російські військові пошкодили 1913 пам’яток культурної спадщини України та 2573 об’єкти культурної інфраструктури
Форум