Через півтора року після екстрадиції із Боснії і Герцеговини російський громадянин Олександр Безрукавий почав розповідати у суді Варшави про свою роль у справі про посилки із запалювальними пристроями, яку польська прокуратура пов’язує з діяльністю на користь російської розвідки.
Серед інцидентів, охоплених ширшим розслідуванням, – пожежа, яка в липні 2024 року спалахнула у вантажному центрі DHL в аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині, коли посилка із прихованим запалювальним пристроєм загорілася незадовго до завантаження на літак до Великої Британії.
За обвинувальним актом, Безрукавий був частиною мережі осіб, а його звинувачують у підготовці тестових посилок до Сполучених Штатів і Канади.
Справа знову привернула увагу після того, як на початку серпня 2026 року німецька влада розпочала розслідування нового безпекового інциденту в тому самому аеропорту, де поблизу злітно-посадкової смуги виявили дрон із вибуховим пристроєм.
Стоп-кадр з відеозапису телеканалу News5 від 5 серпня 2026 року показує носову частину українського літака «Антонов» у німецькому аеропорту Лейпциг-Галле в Шкеудіці, східна Німеччина, після того, як неподалік було помічено безпілотник
Поки подробиці нового інциденту в Лейпцигу залишаються невідомими, у судах Польщі й Литви тривають окремі процеси проти людей, яких слідчі пов’язують із диверсійними операціями, здійсненими влітку 2024 року.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Суд у Німеччині виніс вирок українцю в справі про шпигунство на користь РФ за допомогою посилокП’ятеро обвинувачених перед судом у Варшаві
На початку січня 2026 року польська прокуратура висунула обвинувачення п’ятьом особам – громадянину Росії Олександру Безрукавому та громадянам України В’ячеславу Чабаненку, Владиславу Б., Владиславу Д. і Сергію Я. – через їхню ймовірну роль в операції, пов’язаній із відправленням посилок із запалювальними пристроями.
Згідно з обвинувальним актом, який Радіо Свобода отримало від суду у Варшаві в анонімізованому вигляді, Безрукавий був учасником групи і, зокрема, відповідав за підготовку тестових відправлень до США та Канади.
Ці посилки мали використовувати для перевірки маршрутів, тривалості транспортування та функціонування логістичного ланцюга.
У цій справі вже відбулося п’ять судових засідань. Від часу екстрадиції з Боснії і Герцеговини Безрукавий перебуває під вартою, яку йому продовжили до 11 листопада 2026 року.
За даними прокуратури, завдання були розподілені таким чином, що окремі учасники групи навіть не мали повного уявлення про всю операцію.
Прокурори стверджують, що один з обвинувачених у липні 2024 року організував із Литви відправлення чотирьох посилок, дві з яких прямували до Великої Британії, а дві – до Польщі.
У посилках були масажні подушки, косметичні засоби та секс-іграшки, в яких приховали запалювальні механізми і легкозаймисті хімічні речовини.
Одна з посилок загорілася 20 липня 2024 року у вантажному центрі DHL в аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині незадовго до завантаження на літак до Великої Британії.
Друга загорілася через два дні на складі DHL у Бірмінгемі, а третя спричинила пожежу у причепі вантажівки в Польщі.
Обвинуваченим загрожує від багаторічного ув’язнення до довічного позбавлення волі – залежно від ролі, яку їм інкримінують у ймовірній операції.
Спільне розслідування кількох європейських країн
За даними Eurojust, розслідування за участю Німеччини, Литви, Польщі, Нідерландів і Великої Британії виявило загалом 22 підозрюваних у Литві та Польщі, які, як вважають слідчі, діяли в інтересах російської військової розвідки.
Спільне європейське розслідування показало, що підозрюваних вербували через онлайн-платформи, завдання розподіляли між кількома людьми, а оплату за виконану роботу часто здійснювали у криптовалюті.
Європейські слідчі заявляють, що серед підозрюваних були громадяни Росії, України, Литви, Латвії та Естонії, причому багато хто з них перебував у складному соціальному або економічному становищі.
Як Безрукавий опинився в Боснії і Герцеговині?
У листопаді 2024 року в містечку Босанська-Крупа на північному заході Боснії і Герцеговини затримали громадянина Росії з підробленими іспанськими документами.
Боснія і Герцеговина, Олександр Безрукавий під час арешту в Босанській Крупі в листопаді 2024 року
Це були перші повідомлення у медіа про Олександра Безрукавого.
Перші дані, які оприлюднила місцева поліція, свідчили, що він міг бути пов’язаний із російськими групами, які навчали громадян Молдови організовувати заворушення в Боснії і Герцеговині та Сербії, оскільки незадовго до того стало відомо і про таку діяльність. Однак пізніше з’ясувалося, що ця інформація була неправдивою.
Безрукавий уперше в’їхав до Боснії і Герцеговини в лютому 2024 року, і як згодом повідомлялося, найімовірніше з Туреччини. Потім він нелегально перетнув кордон із Хорватією, а протягом наступних кількох місяців побував у низці країн Європейського Союзу – ймовірно, вже з новими документами, з якими його згодом і виявили в Босанській-Крупі.
Місцеперебування Безрукавого встановила розвідувальна служба Боснії і Герцеговини 15 листопада в Босанській-Крупі, наступного дня після того, як він нелегально прибув із Хорватії. Разом із місцевою поліцією його затримали ввечері в орендованому приватному помешканні.
При ньому також виявили недійсний російський паспорт, термін дії якого закінчився.
До екстрадиції до Польщі, яка оголосила його в розшук через Інтерпол, він перебував у державній в’язниці у Східному Сараєві.
Під час кількох засідань у Суді Боснії і Герцеговини наприкінці 2024-го і на початку 2025 року він заперечував будь-яку причетність до дій, у яких його підозрювала Польща.
Поки очікували на рішення суду та Міністерства юстиції Боснії і Герцеговини щодо передачі росіянина Польщі, Росія також попросила екстрадувати його до РФ, звинувачуючи у ймовірних злочинах, пов’язаних із незаконним зберіганням зброї, наркотиків і підозрою у крадіжці.
На судовому засіданні він заявив, що хоче бути екстрадованим до Росії за спрощеною процедурою, але цього не сталося.
Під час процедури екстрадиції в Боснії і Герцеговині до справи долучилося і посольство Росії в країні, а його адвокат стверджував, що в разі видачі Польщі Безрукавий не матиме там справедливого судового розгляду.
Польща направила за ним літак, яким 13 лютого 2025 року його депортували з Боснії і Герцеговини до Польщі.
Деталі судових процесів у Польщі та Литві
Хоча польське обвинувачення було висунуте ще на початку січня, лише останніми тижнями Безрукавий почав давати свідчення на свій захист у суді Варшави. Він заперечує, що знав, для чого мали використовувати посилки, згадані в обвинувальному акті.
Під час допиту він також розповідав про комунікацію з людиною, яка стояла за Telegram-акаунтом «VWarrior». В обвинувальному акті цей акаунт неодноразово фігурує як канал, через який окремі підозрювані отримували інструкції щодо виконання завдань, пов’язаних із посилками.
Польська прокуратура стверджує, що мережа діяла відповідно до заздалегідь розподілених ролей.
Одні відповідали за транспортування і зберігання матеріалів, інші – за отримання, пакування і відправлення посилок або забезпечення логістичної підтримки.
За обвинувальним актом, один із підозрюваних у середині липня 2024 року поїхав із Варшави до литовського Каунаса, де забрав з автомобіля пакети з масажними подушками, косметичними засобами та іншими предметами.
Прокурори стверджують, що всередині масажних подушок були приховані термітні пристрої для спричинення пожеж, а пакування косметики містили суміш нітрометану, нітроцелюлози й оксиду титану.
Після цього посилки перевезли до Вільнюса, де їх активували, перепакували й відправили до Польщі та Великої Британії. За обвинувальним актом, дві посилки призначалися для Варшави, одна – для Лондона, ще одна – для Бірмінгема.
Наслідки проявилися через кілька днів. Одна посилка загорілася 20 липня 2024 року у вантажному центрі DHL в аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині незадовго до того, як її мали завантажити на літак, що прямував до Великої Британії.
Вантажні літаки припарковані на перроні біля хабу компанії DHL в аеропорту Лейпциг-Галле, Німеччина, 25 листопада 2024 року
Друга загорілася на складі DHL у Бірмінгемі, а третя спричинила пожежу у причепі вантажівки в Польщі.
На окремому судовому процесі, який відбувається в Литві, представник DHL на початку серпня заявив, що літак у Лейпцигу уникнув пожежі під час польоту лише тому, що запізнювався.
За його свідченнями, запалювальний пристрій активувався лише через кілька хвилин після запланованого часу вильоту. У контейнері, який згорів у Лейпцигу, було аж 140 посилок, сказав свідок.
На відміну від інших обвинувачених, Безрукавого не звинувачують у відправленні посилок, які загорілися в Німеччині, Великій Британії та Польщі.
Прокуратура стверджує, що його роль полягала у підготовці наступного етапу операції, який передбачав тестові відправлення до Сполучених Штатів і Канади.
За обвинувальним актом, він придбав дві пари взуття і шість футболок, які передав одному з обвинувачених громадян України з вказівкою надіслати їх на адреси у США та Канаді.
Другий обвинувачений 1 серпня 2024 року, виконуючи вказівки Безрукавого, як стверджує прокуратура, відправив кур’єрською службою два пакети до США і Канади. Метою було протестувати безпечний канал пересилання – тривалість і маршрут доставки кур’єрською службою, а також час прибуття посилок на вказані адреси.
Отриману інформацію надалі планували використати для відправлення авіапоштою посилок із вибуховими й запалювальними матеріалами, що, згідно з обвинувальним актом, було б терористичним актом із наміром створити загрозу великій кількості людей. Європейське спільне розслідування також виявило тестові посилки до США й Канади.
Радіо Свобода намагалося зв’язатися з адвокаткою обвинуваченого росіянина, але відповіді не отримало.
За повідомленнями із судового процесу, один з обвинувачених, громадянин України В’ячеслав Чабаненко, стверджував, що не знав про наявність запалювальних пристроїв у предметах, які він отримував і перевозив.
Під час допиту він заявив, що діяв за інструкціями людей, з якими спілкувався через Telegram, і не знав, що було всередині посилок.
Чабаненко також стверджував, що Безрукавий не знав, що містилося в речах, які використовували для тестових відправлень до США і Канади, повідомляла «Новая газета Европа».
Польська прокуратура відкидає ці твердження і заявляє, що обвинувачені діяли як частина заздалегідь організованої мережі, метою якої було здійснення диверсій проти логістичної та авіаційної інфраструктури.
Знову Лейпциг – через два роки?
Поки в Литві та Польщі тривають судові процеси щодо попередніх випадків, аеропорт Лейпциг/Галле знову опинився в центрі уваги після «двох дуже серйозних інцидентів», через які польоти тимчасово зупиняли і перенаправляли.
Поліція Лейпцига повідомила, що пізно ввечері 4 серпня поблизу аеропорту помітили «невпізнаний летючий об’єкт», через що кілька літаків, зокрема пасажирський, перенаправили до інших аеропортів.
Поблизу однієї з двох головних злітно-посадкових смуг також виявили дрон, який ніс «підозрілий предмет».
Стоп-кадр із відеозапису телеканалу News5 від 5 серпня 2026 року показує вантажні об'єкти перед українським літаком «Антонов» у німецькому аеропорту Лейпциг-Галле в Шкеудіці, східна Німеччина, після того, як неподалік було помічено безпілотник
Генеральна прокуратура Дрездена та Управління кримінальної поліції землі Саксонія, які ведуть розслідування, повідомили, що знайдений біля злітно-посадкової смуги дрон ніс «невідомий вибуховий пристрій».
Хоча німецька влада поки не пов’язала останній інцидент зі справою про посилки 2024 року, міністр внутрішніх справ Александер Добріндт заявив, що Німеччина щодня стає мішенню гібридних атак з-за кордону, які включають шпигунство, диверсії та інші приховані операції. Після виявлення дрона він назвав інцидент «гібридним сценарієм нападу» і «новою якістю загрози».
Після подій у Лейпцигу німецькі медіа повідомили, що уряд розглядає можливість додаткового посилення системи захисту від дронів.
Схожих заходів вжили Польща, Литва, Латвія та Естонія, особливо щодо енергетичної та іншої критичної інфраструктури, через побоювання можливих гібридних операцій і диверсій.
Служби безпеки цих країн попереджають про можливість так званих атак «під чужим прапором», під час яких удари дронами можуть бути здійснені так, щоб відповідальність поклали на Україну. Зокрема, литовська розвідка заявляла, що Росія може використати захоплені українські безпілотники для провокацій у Балтійському регіоні.