Радіо Свобода вдалося підтвердити з відкритих джерел інформацію про загибель у бою під сирійським містом Дейр-ез-Зор іще двох найманців «ПВК Вагнера», імена та прізвища яких були опубліковані 4 вересня Службою безпеки України. Крім того, Радіо Свобода з’ясувало, що родичі одного з героїв нашого попереднього матеріалу на цю тему, Валентина Соломатова, найімовірніше, кажуть неправду, стверджуючи, що насправді він загинув у Саудівській Аравії в результаті нещасного випадку.
У вівторок уряд Росії вніс до Державної думи законопроект, який заборонить військовослужбовцям публікувати в інтернеті і ЗМІ делікатну інформацію про себе і своїх товаришів по службі: фотографії, відео, дані про своє місце перебування і про свої військові частини. Це не перша спроба російської влади в наказовому порядку приховати факт участі своїх військових у конфліктах, у яких вони, за офіційною версією, не беруть участі, наприклад – у війні на сході України. Так, у травні 2017 року Міністерство оборони Росії розробило законопроект, який зобов’яже військовослужбовців звітувати про публікацію в інтернеті своїх персональних даних. Ці обмеження, цілком імовірно, торкнуться і російських найманців із «ПВК Вагнера», які напівофіційно діють у тій же Україні, в Сирії і Африці і, за численними свідченнями, підкоряються тому ж військовому відомству (а точніше кажучи, Головному управлінню Генерального штабу Збройних сил Росії, колишньому ГРУ).
Незважаючи на те, що свідчень про участь «вагнерівців» у воєнних конфліктах за межами Росії за останній рік дійсно стало набагато менше (на думку незалежних експертів, це пов’язано саме з посиленням контролю за публікацією такої інформації в інтернеті з боку їхнього командування), фотографії та пости, що підтверджують участь бійців «ПВК Вагнера» в сирійській війні, як і раніше, можна відшукати у профілях їхніх рідних і друзів. Радіо Свобода переконалося в цьому, продовжуючи вивчати так званий «список СБУ» – опубліковані Службою безпеки України дані про 50 росіян і громадян інших країн, які загинули 7 лютого при спробі наступу на позиції «Сирійських демократичних сил» і американських військових радників, які допомагають їм, під містом Дейр-ез-Зор.
Бійці «Сирійських демократичних сил», курдсько-сирійського формування, що прийняло атаку проасадівских сил і «ПВК Вагнера» ввечері 7 лютого, на східному березі Євфрату
4 вересня СБУ оприлюднила імена і прізвища ще 9 загиблих у цьому бою росіян. 6 вересня Радіо Свобода вдалося підтвердити правдивість цієї інформації стосовно кількох людей зі списку, в той же час родич іще одного – Степана Соломатова – категорично заперечував у листуванні з Радіо Свобода його причетність до війни в Сирії. За його словами, Соломатов працював інженером на буровій установці в Саудівській Аравії і загинув там у результаті нещасного випадку. За 6 днів, що минули з цього моменту, Радіо Свобода вдалося знайти підтвердження участі в сирійській війні і загибелі в бою 7 лютого ще двох людей зі списку української спецслужби, коротко поспілкуватися з їхніми друзями та родичами, а також отримати спростування з боку посольства Росії в Саудівській Аравії того факту, що Степан Соломатов загинув у цій країні.
Сергій Макаров
Під номером 32 у «списку СБУ» названий мешканець Стерлітамака Сергій Юрійович Макаров, якому через кілька днів, 20 вересня, могло б виповнитися 34 роки. Повідомлення про його смерть у Сирії в бою 7 лютого першим опублікував 16 квітня брат Макарова Олексій (оригінал, збережена копія).
Наступного дня, 17 квітня, цю ж фотографію виклала в себе на сторінці дружина Олексія Макарова Заріна (оригінал, збережена копія).
Той факт, що жалобні пости Олексія Макарова і Заріни Макарової були опубліковані лише через 2 з гаком місяці після бою під Дейр-ез-зором, не дивний: багато родичів загиблих у цьому бою «вагнерівців», за їхніми словами, отримували труни лише через тривалий час. Як стверджував в інтерв’ю Радіо Свобода керівник апарату СБУ Ігор Гуськов, доставка тіл загиблих у Сирії була припинена незадовго до президентських виборів у Росії, які відбулися 18 березня.
Цікаво, що співчуття рідним Макарова в коментарях до цього посту висловлює Людмила Апостол – мати ще одного загиблого в бою 7 лютого, громадянина Росії і Молдови Владислава Апостола. У листуванні з Радіо Свобода тиждень тому вона підтвердила, що її син загинув у Сирії.
Дивись також: Найманці ПВК «Вагнера» в Сирії та на Донбасі: оприлюднено нові дані про загиблих
Олексій Макаров відповів на повідомлення Радіо Свобода, але відмовився докладніше розповідати про те, як його брат потрапив у Сирію. «Це йому вже не допоможе», – написав він.
Із фотографії на сторінці вдови Сергія Макарова Ксенії (оригінал, збережена копія) можна зробити висновок, що шлях її чоловіка на Близький Схід був стандартним для багатьох найманців «ПВК Вагнера»: перед тим, як вирушити в Сирію, він воював на сході України у складі «підрозділу спецпризначення «Патріот», що увійшов 2016 року до складу «полку спецназу ДНР». До Макарова в Донецьк приїжджала родина, в альбомі його вдови є фотографія чоловіка з їхньою дочкою біля гранітного футбольного м’яча, встановленого поруч із футбольним стадіоном «Донбас Арена» (оригінал, збережена копія).
Сергій Макаров (ліворуч) на тлі прапора «підрозділу спецпризначення «Патріот»
Ці знімки, а також кілька інших фотографій Сергія Макарова були опубліковані його вдовою в той же день, що і повідомлення брата про його смерть. Серед них фото з Сирії (фото № 1, оригінал, збережена копія; фото № 2, оригінал, збережена копія; фото № 3, оригінал, збережена копія).
Сама Ксенія Макарова не прочитала і не відповіла на повідомлення кореспондента Радіо Свобода з проханням розповісти про обставини загибелі її чоловіка.
Сергій Макаров у Сирії
Артем Кутсарь
Відразу після публікації нових 9 імен та прізвищ зі «списку СБУ» Радіо Свобода вдалося знайти лише уривчасту інформацію про згаданого в ньому мешканця села Макковеївське Читинської області Артема Кутсаря (на момент загибелі йому було 34 роки). Відомо, що Кутсарь воював у Чечні, працював на таксі. Про його смерть у Сирії 1 березня 2018 року написала його знайома (оригінал посту, збережена копія).
На сторінці сестри Артема Кутсаря – мешканки Чити, активної прихильниці Олексія Навального – багато репостів із опозиційних пабліків, посилання на статті Радіо Свобода, але немає ніяких згадок про брата. Проте в листуванні з Радіо Свобода дівчина підтвердила, що Артем Кутсарь загинув у Сирії, відмовившись повідомити будь-які подробиці. Вона також підтвердила Радіо Свобода автентичність сторінки «ВКонтакте», що належить удові її брата, і порадила звернутися за коментарем до неї. З короткого листування Радіо Свобода з сестрою Артема Кутсаря можна припустити, що вона покладає частину відповідальності за загибель свого брата саме на його вдову: «Брата в мене більше немає. Тепер вона мені ніхто. Я можу сказати, що я не знаю більше цієї людини».
Удова Артема Кутсаря написала Радіо Свобода, що «поняття не має, про що йде мова» і що «в її чоловіка ніколи не було сестри, а сам він живий і здоровий». Надати будь-які підтвердження своїм словам вона не захотіла. На її сторінці у «ВКонтакте» всього два фото її самої – однієї і з маленькою дитиною.
Анна Супрунчик розповіла Радіо Свобода, що написала про смерть Артема Кутсаря, щоб допомогти його дружині: «Ми з Артемом були колегами ще у 2013 році, цього року я дізналася зі ЗМІ, нібито Артем загинув у Сирії, спробувала знайти його дружину, щоб запропонувати якусь допомогу, але мені це не вдалося».
Степан Соломатов
Після публікації 9 нових імен і прізвищ загиблих у бою під Дейр-ез-Зором «вагнерівців» Радіо Свобода вдалося докладно поспілкуватися з родичем одного з них, Степана Соломатова. Юрій Андрейчук – перекладач, викладач і виконавець ірландських народних пісень – підтвердив, що Степан Соломатов був сином барда Валентина Соломатова, колишнього чоловіка його сестри, який загинув в автокатастрофі 2006 року. В той же час Андрейчук стверджував, що Степан Соломатов загинув наприкінці березня в результаті нещасного випадку на буровій установці в Саудівській Аравії, де працював за контрактом: «Я бачив тіло, бачив свідоцтво про смерть за підписом консула в Саудівській Аравії, куди Степан наймався інженером на нафтопромисли, і вже їздив двічі. Бачив нафтовиків із його фірми, які були на похоронах». Інформацію СБУ про загибель Степана Соломатова в Сирії Юрій Андрейчук назвав «висмоктаною з пальця», припустивши, що українське відомство «бере списки громадян Росії, які загинули в регіоні, і додає прізвища тих із них, хто хоч якось підходить за термінами, у списки найманців». На прохання Радіо Свобода надати будь-які документи, що підтверджують цю версію, наприклад, фотографію свідоцтва про смерть або візи Саудівської Аравії в паспорті Соломатова, Юрій Андрейчук відповів відмовою.
Радіо Свобода звернулося з проханням підтвердити або спростувати інформацію про загибель Степана Соломатова в посольство Росії в Саудівській Аравії, розташоване в Ер-Ріяді, а також у російське консульство в Джидді. Представник посольства (він відмовився називати своє ім’я, пославшись на неназвану «специфіку» Радіо Свобода) двічі, в понеділок і в середу, підтвердив Радіо Свобода, що російські консульські установи в цій країні не фіксували у 2018 році смерть громадянина Росії Степана Валентиновича Соломатова, а також заявив, що посольству не відомо ні про які нещасні випадки з громадянами Росії, що відбулися б 2018 року на саудівських бурових установках.
Оригінал публікації – на сайті Російської служби Радіо Свобода.