ВАШИНГТОН – Державний секретар США Марко Рубіо вирушає до Азії в період дедалі більшої невизначеності в регіоні. Здатність США зберігати увагу до Азії, гарантувати енергетичну безпеку та реагувати на посилення впливу Китаю стає серйозним випробуванням для стратегії Вашингтона в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Як повідомив Державний департамент, Марко Рубіо відвідає Манілу на Філіппінах 19–23 липня, щоб узяти участь у низці важливих регіональних дипломатичних заходів, зокрема в Постміністерській конференції АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії), зустрічі міністрів закордонних справ Східноазійського саміту та зустрічі міністрів закордонних справ Регіонального форуму АСЕАН.
Поїздка має підтвердити відданість Вашингтона ідеї «вільного та відкритого Індо-Тихоокеанського регіону» і продемонструвати результати партнерства між США та АСЕАН. Очікується, що Рубіо також поглибить співпрацю з Філіппінами – одним із найближчих безпекових партнерів Вашингтона в Південно-Східній Азії.
Державний секретар США Марко Рубіо спілкується з журналістами, 25 червня 2026 року
Однак за дипломатичним порядком денним стоїть значно масштабніший стратегічний виклик: переконати азійських союзників, що США й надалі віддані регіону, попри те що Вашингтон одночасно має справу з масштабною кризою, пов’язаною з Іраном, зростанням глобального тиску на енергетичні ринки та дедалі наполегливішим Китаєм.
Енергетична безпека опиняється в центрі геополітичних занепокоєнь Азії
Наслідки конфлікту з Іраном посилили занепокоєння в країнах Азії, багато з яких і далі значною мірою залежать від імпорту енергоносіїв. Зростання цін на енергію та нестабільність ринків змушують уряди країн Південно-Східної Азії переглядати свої економічні вразливості та стратегічні партнерства.
Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив Радіо Свобода 16 липня, що енергетична безпека має бути серед пріоритетних тем під час поїздки Рубіо до Азії.
«Для мене енергетика – складне питання», – сказав Біроль, застерігши, що великі держави дедалі частіше використовують енергоресурси як геополітичний інструмент.
Раніше, виступаючи в Раді з міжнародних відносин у Вашингтоні, Біроль зазначив, що енергоресурси історично використовували як засіб тиску в міжнародних відносинах. Як приклад він навів Росію як одну з головних постачальниць газу в Європу до її повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Морська платформа «Орлан» для видобутку нафти і газу на шельфі Сахаліну в Росії
За його словами, країни, які володіють критично важливими енергетичними ресурсами, як-от нафта, газ, ядерні технології, літій тощо, можуть використовувати їх для впливу на світову політику.
На думку Біроля, упродовж наступних кількох років глобальна енергетична карта суттєво зміниться, а Азія відіграватиме в цьому центральну роль.
«Рушієм цих змін буде Азія», – сказав він, наголосивши на зростанні значення Індії та Південно-Східної Азії.
Союзники очікують запевнень через посилення впливу Китаю
Аналітики вважають, що головним викликом для Рубіо буде переконати азійських партнерів, що Вашингтон і далі зосереджений на регіоні, навіть якщо багато уваги зараз приділяє Близькому Сходу.
Заступник директора Школи державної політики Університету Меріленду Лукас Маєрс заявив Радіо Свобода, що цей візит є «важливим сигналом відданості США регіону», особливо, коли деякі союзники дедалі більше сумніваються в надійності Сполучених Штатів.
«Через тривалу нестабільність на Близькому Сході в регіоні побоюються, що США приділяють недостатньо уваги своїм азійським союзникам, а здатність стримувати Китай може послаблюватися», – сказав Маєрс.
За його словами, Китай і далі розширює свій вплив у регіоні та водночас посилює тиск у Південнокитайському морі, Японії та навколо Тайваню.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Трамп звинуватив Китай у спробах впливу на вибори у США. Пекін це заперечивМаєрс очікує, що Рубіо буде наголошувати: США й надалі готові захищати своїх союзників і безпекові інтереси в регіоні, водночас закликатимуть партнерів брати на себе більше відповідальності.
Однією з головних тез Рубіо, імовірно, буде те, що Сполучені Штати здатні одночасно реагувати на кілька викликів: долати кризи на Близькому Сході та водночас дотримуватися довгострокової стратегії в Азії.
«Йому потрібно буде запевнити союзників і партнерів, що війна добігає кінця», – сказав Маєрс, маючи на увазі конфлікт з Іраном і побоювання, що тривала нестабільність може підірвати довіру до зобов’язань США.
Ізраїльська система протиповітряної оборони «Залізний купол» перехоплює снаряди з боку Ірану, 1 жовтня 2024 року
У пошуках стійкої стратегії щодо Азії
Очікується, що під час зустрічей з азійськими колегами Рубіо порушить низку питань, зокрема стійкість ланцюгів постачання, критично важливі корисні копалини, морську безпеку та співпрацю в галузі інфраструктури.
Одним із пріоритетів, імовірно, стане зміцнення партнерств, спрямованих на протидію зростанню економічного та стратегічного впливу Китаю, зокрема таких проєктів, як Лусонський економічний коридор та інші інфраструктурні ініціативи.
За словами Маєрса, Рубіо також, імовірно, наголошуватиме на співпраці в межах Чотиристороннього діалогу з питань безпеки – Quad, до якого входять США, Японія, Індія та Австралія. Це об’єднання стало одним із головних майданчиків Вашингтону для координації дій у регіоні.
Оскільки останнім часом саміти Quad на рівні лідерів не проводилися, зустрічі міністрів закордонних справ стають важливішими, щоб показати, що співпраця триває і дає результати, сказав Маєрс.
Водночас Рубіо доведеться шукати складний баланс одразу в кількох питаннях.
Перше завдання – переконати союзників, що безпекові зобов’язання США залишаються надійними, попри залученість Вашингтону до Іранської кризи.
Друге – зменшити невдоволення торговельною політикою США. Уряди країн регіону уважно стежать за результатами американських торговельних розслідувань, які можуть призвести до запровадження нових мит або інших обмежень. Деякі партнери побоюються, що торговельні суперечки можуть підштовхнути їх до зближення з Пекіном.
«Торговельна політика адміністрації Трампа залишається суперечливою в регіоні», – сказав Маєрс. За його словами, Рубіо має не допустити, щоб розчаровані партнери почали зближуватися з Китаєм або скорочувати співпрацю з Вашингтоном.
Третій виклик – продовжувати тиснути на Пекін, але не шкодити спробам налагодити відносини між США та Китаєм.
Президент США Дональд Трамп потискає руку президенту Китаю Сі Цзіньпіну. Пекін, 15 травня 2026 року
Очікується, що Рубіо підтримає жорсткий підхід до Китаю, але водночас виступатиме за збереження відкритих дипломатичних каналів, особливо через можливий майбутній візит голови КНР Сі Цзіньпіна до США.
«Це складно чітко донести», – сказав Маєрс, зазначивши, що союзники в регіоні уважно стежать за тим, чи справді Вашингтон налаштований протидіяти впливу Пекіну.
Місія Рубіо: відновити довіру в умовах невизначеності
Для багатьох урядів в Азії головне питання полягає не в тому, чи підтримує Вашингтон «вільний і відкритий Індо-Тихоокеанський регіон», а в тому, чи має він чітку та довгострокову стратегію щодо регіону.
Старший науковий співробітник Інституту Гудзона та експерт із питань Азії Кен Моріясу заявив Радіо Свобода, що азійські союзники намагаються зрозуміти, чи прагне Вашингтон стратегічної домовленості з Пекіном, чи формує коаліцію, щоб не допустити домінування Китаю.
«Головне питання азійських союзників полягає в тому, чи прагнуть США створити G2 з Китаєм, про що неодноразово говорив президент Трамп, чи хочуть об’єднати зусилля з партнерами, щоб не допустити домінування Пекіну в регіоні», – зазничв Моріясу
За його словами, уряди країн регіону менше зацікавлені в загальних заявах про спільні цінності й більше хочуть бачити докази, що США мають послідовну стратегію.
«Рубіо має показати, що Америка здатна одночасно робити кілька справ», – сказав Моріясу. На його думку, США повинні продемонструвати, що, хоча зараз основна увага може бути зосереджена на Ірані, Вашингтон усе одно має довгостроковий план щодо конкуренції з Китаєм.
Візит до Маніли відбувається у важливий момент для американської дипломатії в Азії. Уряди країн регіону змушені діяти в складних умовах, на які впливають посилення Китаю, проблеми з енергетичною безпекою, економічна невизначеність і сумніви щодо здатності США зберігати довгострокову присутність у регіоні.
Завдання Рубіо полягатиме не лише в тому, щоб знову заявити про відданість США Індо-Тихоокеанському регіону. Йому доведеться довести, що партнерства Вашингтона залишаються міцними навіть у періоди криз.
Успіх поїздки може залежати не стільки від обіцянок Рубіо, скільки від того, чи повірять азійські союзники, що США мають достатньо можливостей і політичної волі, щоб одночасно діяти на кількох напрямках.