ТБІЛІСІ – Посол Ірану в Грузії заявив, що хоче допомогти обом країнам краще «пізнати одна одну». Завдання виконано, хоча, можливо, не так, як він собі уявляв. МЗС Грузії висловило своє невдоволення і звернулося до керівництва Ірану, щоб такого більше не було.
Що ж такого зробив посол Ірану і до чого тут цариця Кетеван? Про це розповідає Грузинська редакція Радіо Свобода.
Посол Алі Моджані, історик, вирішив проілюструвати «різні версії історії» Грузії та Ірану на прикладі цариці Кетеван – християнської монархині, яку перський володар із династії Сефевідів шах Аббас I закатував і стратив у 1624 році за відмову прийняти іслам.
25 вересня, напередодні дня пам'яті цариці Кетеван, Моджані опублікував у Facebook своє фото біля іранського посольства, на фасаді якого було спроєктовано зображення цариці.
Він зазначив, що незабаром оприлюднить попередні висновки, базуючись на джерелах в Ірані та Грузії, і наголосив, що це буде особиста точка зору історика, а не офіційна позиція. «Новий погляд» на такі історії, написав він грузинською мовою, міг би допомогти двом народам «краще пізнати одне одного».
Це символ історичної пам’яті, щодо якої досі існують різні історичні версії
Ці слова спричинили хвилю обурення з боку грузинів, після чого посла Ірану викликали до МЗС у Тбілісі. Грузинська сторона розцінила цю заяву як спробу переписати історію, особливо на тлі напружених відносин між двома країнами.
«Цей чоловік каже, що з цього приводу існують різні погляди і що він має намір їх обговорити. Що він має на увазі під «різними поглядами»?» – запитав грузинський історик Бека Кобахідзе в ефірі телеканалу «ТВ Пірвелі», що дотримується опозиційної позиції.
«Це беззаперечний історичний факт, що мучениця Кетеван зазнала тортур і була страчена шахом Аббасом I, і саме тому мучениця Кетеван була канонізована як свята. Про які ж «різні погляди» ми взагалі говоримо?»
Моджані не уточнив, у чому саме можуть полягати ці «різні погляди».
Заступник міністра закордонних справ Грузії Олександр Хвтісіашвілі повідомив Моджані, що його дописи в соціальних мережах «виходять за межі дипломатичної діяльності» та шкодять суспільним настроям.
Хвтісіашвілі також закликав Тегеран забезпечити, щоб подібні інциденти не повторювалися, аби Грузії не довелося вживати «додаткових заходів». Він не уточнив, якими саме можуть виявитися такі кроки.
Раніше цього року, в перші дні після того, як 28 лютого США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, Моджані викликав обурення у Тбілісі своїми ледь прихованими погрозами після телефонної розмови прем'єр-міністра Грузії Іраклі Кобахідзе з держсекретарем США Марко Рубіо.
Моджані попередив, що країни, які надають допомогу американо-ізраїльській військовій операції, можуть «поплатитися за це на своїй території».
Іранське посольство не прокоментувало останні заяви Моджані, натомість грузинські політики – як опозиційні, так і представники влади – висловилися з цього приводу.
Ніколоз Самхарадзе з правлячої партії «Грузинська мрія», голова парламентського комітету із закордонних справ, зазначив, що відносини з Персією мають «складну історію».
Грігол Гегелія з опозиційної партії «Лело» заявив, що цей випадок продемонстрував, наскільки суверенітет Грузії ослаб за правління «Грузинської мрії».
Високопоставлений священнослужитель Грузинського патріархату назвав цей допис спробою переписати історію.
Кетеван (бл. 1560-1624) була дружиною царя Кахетії Давида I та матір'ю царя Теймураза I. Вона була фактично правителькою східногрузинського царства та чинила опір перському пануванню. У 1614 році, під час походів шаха Аббаса I у Грузію, її відвезли до Персії як заручницю. Після десяти років перебування в полоні вона відмовилася виконати вимогу іранського шаха прийняти іслам. У 1624 році її піддали тортурам і стратили у Ширазі – столиці сучасної південної провінції Фарс в Ірані. Про її смерть згадували грузинські та європейські мандрівники й священнослужителі, а згодом Грузинська православна церква канонізувала її як святу.
На основі матеріалу Сандро Джуфалакян з Грузинської служби Радіо Свобода