ТБІЛІСІ – 23 вересня Грузія приєдналася до 50 держав ООН, які закликали владу Росії погодитися на повне припинення вогню в Україні та розпочати мирні переговори. У заяві вони вимагали забезпечити свободу судноплавства у Чорному морі, безпеку критичної інфраструктури, гарантувати безперешкодний експорт українського зерна та негайно повернути всіх незаконно утримуваних, насильно переміщених чи депортованих українських мирних громадян, включаючи дітей, військовополонених та інтернованих.
Паралельно з заходами Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбувся шостий саміт «Кримської платформи» на підтримку України.
Ми надто добре знаємо, що означає порушення суверенітету та територіальної цілісності державиМака Бочорішвілі
Глава грузинського МЗС Мака Бочорішвілі стала першим високопоставленим представником уряду Грузії, який особисто відвідав ці збори після початку повномасштабної війни. У своєму виступі глава МЗС наголосила, що питання Криму для Тбілісі – не просто пункт міжнародного порядку денного.
«Ми надто добре знаємо, що означає порушення суверенітету та територіальної цілісності держави. Саме тому єдина і рішуча позиція міжнародної спільноти на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України має для нас особливе значення, – заявила глава грузинської дипломатії. – Грузія твердо стоїть на боці українського народу і знову підтверджуємо територіальну цілісність України у її міжнародно-визнаних кордонах».
З 2022 по 2024 рік Грузію на «Кримській платформі» представляла тодішня президентка Саломе Зурабішвілі – вона підключалася до форуму по відеозв'язку.
При цьому вона перебувала у жорсткому конфлікті з правлячою партією «Грузинська мрія» та часто критикувала уряд за недостатню підтримку Києва. Торік Грузія також брала участь у роботі платформи, але хто саме представляв країну, офіційно не повідомлялося.
Особисту участь Бочоришвілі в засіданні «Кримської платформи» сприйняли як чіткий сигнал: влада в Тбілісі змінює політичну лінію.
Різка зміна
Ще нещодавно представники «Грузинської мрії» (партії, яку заснував на зароблений капітал у Росії мільярдер Бідзіна Іванішвілі) звинувачували Київ у втручанні у внутрішні справи і навіть у веденні «гібридної війни» проти Грузії.
Тепер контакти влади двох країн стали регулярними.
Так, у травні на саміті Європейського політичного співтовариства в Єревані відбулася перша після початку повномасштабної війни бесіда між українським та грузинським лідерами – президентом України Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Грузії Іраклієм Кобахідзе.
За словами політолога Гели Васадзе, на перезавантаження відносин між країнами впливає кілька чинників.
«Головне, на мій погляд, – це те, що влада Грузії, нарешті, і особисто Бідзіна Іванішвілі перестали вірити в те, що Росія беззастережно переможе. Саме віра в те, що Росія беззастережно переможе і обумовлювала політику Грузії весь цей час, що, мовляв, Росія переможе, а потім пригадає всім. Змінилася і зовнішнє середовище. В разі замороження конфлікту Росія стає агресивною, і «Грузинська мрія» чудово розуміє, що агресивна Росія зовсім не буде зважати на те, що «Грузинська мрія» поводилася більш-менш пристойно».
Грузини в лавах ЗСУ
Ще однією обставиною, за словами Васадзе, стало те, що «Україну в Грузії підтримують усі, а опозиція об'єктивно ослаблена», тому використати критику східноєвропейської країни у внутрішньополітичному контурі «стало вже і не потрібно, і навіть шкідливо».
І навіть у період політичного охолодження між столицями влада Грузії підтримувала Україну на міжнародних майданчиках, а тисячі грузинських добровольців вирушили на фронт воювати за Україну у складі ЗСУ.
Багато спостерігачів вважають, що відправною точкою нинішнього потепління стала зустріч Зеленського та Кобахідзе у травні.
Це була перша бесіда лідерів двох країн віч-на-віч з початку повномасштабної війни.
Розмова тривала лише кілька хвилин, і про що саме вони домовилися – досі невідомо.
Форум