Болгарія завершила пошукові роботи за зниклими членами екіпажу судна, враженого дроном 6 жовтня приблизно в 130 кілометрах від морського берега. Хоча болгарський уряд однозначно не поклав вину на Росію за удар по цьому судну і ще одному, але офіційний Київ звинуватив у цьому Росію. Про те, що це були російські удари, заявило і джерело в Міжнародній морській організації. Перед цим удару зазнало судно в виключній морській зоні Румунії.
Між тим, такі удари ще більше ставлять під сумнів функціонування чорноморського морського коридору і Україна, яка зібрала цього року добрий врожай зернових, не може їх експортувати на повну силу через такі удари по західній частині Чорного моря.
За повідомленням віцеадмірала Румена Ніколова з Морської адміністрації Болгарії, болгарські пошукові служби припинили роботу по пошуку зниклих членів екіпажу судна Alfa Watan, яке йшло під прапором Того і яке зазнало удару дроном у виключній морській економічній зоні Болгарії. Цей екіпаж вважається зниклим безвісти, адже судно затонуло.
Ми бачимо порушення усіх норм міжнародного права і атаки проти цивільних суден на моріРумен Радєв
Удару дроном неподалік від узбережжя Болгарії в той же день зазнало й інше судно, яке йшло під прапором Палау. Екіпаж цього судна вдалося врятувати – воно не затонуло.
«Немає сліду моряків з першого судна і не буде. Також немає інформації про уламки дрона», – сказав віцеадмірал Ніколов болгарським ЗМІ.
Немає остаточних висновків, хто стоїть за атакою на судна в болгарській виключній морські зоні, що є першим відомим випадком також атаки в зоні відповідальності і надання порятунку з боку Болгарії.
Атаки на судна стались за 140 морських миль від узбережжя України – це десь 260 кілометрів. Проте узбережжя окупованого Росією Криму ще ближче до місця інцидентів.
Реакція уряду Болгарії: і вашим, і нашим
Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв (генерал, який раніше був президентом) заявив, що не може чітко сказати, хто стояв за дроновим обстрілом суден.
«Якщо цю війну вчасно не завершити, вона буде продовжувати поширюватись в географічних вимірах і збільшуватиме ризик навіть глобального конфлікту. Ми бачимо інтенсивність війни і порушення усіх норм міжнародного законодавства і атаки проти цивільних суден на морі. Це абсолютно неприйнятно», – заявив прем’єр Радєв.
Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв на зустрічі з членами свого кабінету після інцидентів з обстрілами двох суден неподалік від узбережжя Болгарії. Софія, 6 жовтня 2026 року
Глава оборонного відомства Болгарії і сам прем’єр тієї країни назвали атаку «гібридною».
Проте у пізньому вечірньому зверненні 6 жовтня президент України Володимир Зеленський сказав, що спільне розслідування, проведене Військово-морськими силами України та болгарський флотом вказують на те, що за ударом стояла Росія.
Це є продовженням спроб Росії перетворити західну частину Чорного моря на непридатну для мореплавстваВолодимир Зеленський
«Остання трагедія з цивільними суднами є продовженням спроб Росії перетворити західну частину Чорного моря на абсолютно непридатну для мореплавства… Наш флот зв’язався з колегами в Болгарії і встановив, що це була комбінована російська атака з використанням морських і повітряних дронів», – сказав Зеленський.
Джерело в Міжнародній морській організації теж сказало агенції Reuters, що, за їхніми даними, за нападом стояла Росія.
Російські дрони днем раніше вдарили по цивільному судну Туреччини в нейтральних водах неподалік від узбережжя Румунії. Загинув капітан судна. Як повідомила тоді українська влада, одна людина зникла безвісти, одинадцятьох членів екіпажу вдалося врятувати, один із них – поранений.
«Жахливий удар двома російськими дронами по цивільному судну в нейтральних водах, яке перевозило кукурудзу і належало Туреччині. На борту були громадяни Азербайджану та Індії», – написав Зеленський у телеграмі в той же день.
Вантажне судно у Чорному морі. Одеса, 26 березня 2025 року. Зараз морський експортний маршрут Чорним морем став ще більш небезпечним через удари по суднах
Зеленський нагадав, що як Україна, так і треті країни вже неодноразово пропонували конкретні кроки для деескалації та гарантування безпеки в Чорному морі, але Росія послідовно «обирає терор і затоплення цивільних суден замість нормального мореплавства».
Також ризик у тому, що ударів зазнали судна поблизу територіальних вод Румунії та Болгарії, які є членами НАТО.
Удар по експорту зернових
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга зауважив, що «Росія створює небезпечний ланцюг наслідків. Атакуючи цивільні судна, вона ускладнює судноплавство. Ускладнюючи судноплавство, вона підвищує ризики, вартість страхування та перевезень і ставить під загрозу постачання продовольства на світові ринки».
Росія регулярно атакувала Одесу, але з червня посилила удари по її портах, зернових й олійних терміналах, а також по комерційних суднах в українських чорноморських портах. Також Росія била по українських портах на Дунаї, який впадає в Чорне море.
Ескалація в регіоні, який має вирішальне значення для світового експорту зерна, призводить до зростання міжнародних цін на пшеницю, писало AFP з посиланням на Lloyd's List Intelligence, компанію з морських даних.
Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшнику і рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі й навколо неї.
Пожежа на вантажному судні поблизу порту Одеси після, як повідомили ВМСУ, російського удару. 14 липня 2026 року
Ці удари значно обмежують експорт зернових з України, яка цього року очікує добрий врожай на рівні понад 60 мільйонів тонн зернових, незважаючи на війну.
Потрібен тиск, щоб відновити глобальну продовольчу безпекуВолодимир Зеленський
На цей час з України експортували на зовнішні ринки 5,3 мільйона тонн зернових, що майже на 40 відсотків менше від показника минулого року на цей час. Причому значна частка була експортована суходолом через Польщу та Румунію, які заявили, що вже вичерпали транзитну квоту на українську аграрну продукцію.
Від українського зерна критично залежать країни, які ледь не постійно перебувають на межі гуманітарної кризи або голоду – як-от Сомалі, Судан, Південний Судан, Ємен та інші. Також українське зерно йде до Єгипту, Алжиру, інших країн Близького Сходу, Африки та Азії.
Як заявив президент України 5 жовтня: «Потрібен тиск, щоб відновити глобальну продовольчу безпеку. І кожен, хто в цьому дійсно зацікавлений, має допомагати».