В Україні відзначили 35-ту річницю проголошення Незалежності. Він нової дати можливого миру, до першого візиту лідера Британії, від не приїзду Віткоффа і Кушнера до підштовхування Китаю до активнішої позиції… Як минув День Незалежності в геополітичному плані?
Посланці не приїхали
І хоча до Києва прибуло чимало іноземних лідерів і в День прапора відбувся саміт Україна-Північна Європа і Балтія, а в День Незалежності були лідери Британії, Молдови та інших країн, а також і президент Європейської Ради, однак, все ж найбільшою інтригою було: чи прибудуть до Києва спецпосланці президента США Дональда Трампа – Стів Віткофф та Джаред Кушнер.
Попередньо такий приїзд саме на День Незалежності – планувався. Але потім з’явилась інформація, що візит «трохи відклали, але не скасували», повідомив кореспондент Радіо Свобода у Вашингтоні з посиланням на поінформоване джерело.
За словами джерела, таке відтермінування пов’язане з посиленням ракетних і дронових ударів по Києву минулого тижня.
День Незалежності України за участі іноземних лідерів. Київ, 24 серпня 2026 року
Візит Віткоффа і Кушнера по-перше, міг би означати, що переговорний процес буде ось-ось відновлено. По-друге, такий візит означав би, що спецпосланці хочуть побачити ситуацію і з іншого боку, з боку українського, адже раніше вони неодноразово бували в Москві і вислуховували годинами очільника РФ Володимира Путіна і його позицію у Кремлі.
Приїзд до Києва міг би збалансувати це – та ще й на День Незалежності. Але поки що Віткоффа і Кушнера в Києві не побачили. Натомість на молитовному сніданку днями у Києві був колишній віцепрезидент США за першої каденції Трампа Майк Пенс, який гаряче підтримав Україну у війні.
Від імені США Україну з Днем Незалежності привітав держсекретар Марко Рубіо, а раніше у серпні він заявив в інтерв’ю телеканалові Fox News: «Ми… розуміємо, що обидві сторони мають досить жорсткі «червоні лінії», і поки нам не вдасться хоч трохи зблизити ці «червоні лінії», ми не досягнемо бажаного результату».
Завершення війни: старі і нові дати
Також ці дні ознаменувалися новими оцінками щодо часу можливого завершення війни.
Коридор можливостей щодо закінчення війни – до кінця літа 27-го року, потім починаються вибори президента у CШАВолодимир Зеленський
Раніше цього року президент Володимир Зеленський доручив голові свого офісу Кирилу Буданову спробувати досягти перемир’я на фронті до початку зими цього року – тобто до завершення листопада 2026 року.
Нині від Зеленського пролунала нова дата – він вважає, що війна може тривати аж до кінця літа 2027 року.
«Коридор можливостей щодо закінчення війни – від G20 у Сполучених Штатах Америки до кінця літа 27-го року, тому що потім починаються вибори президента у Сполучених Штатах Америки. Ми вважаємо, що на сьогодні це найактивніший етап, на якому дипломатія може привести до закінчення війни. Це кінець цього року і до кінця літа 2027 року», – сказав президент під час спілкування з журналістами напередодні Дня Незалежності.
Президент Володимир Зеленський під час промови до Дня Незалежності. 24 серпня 2026 року
Чи означає це, що миру не буде до кінця літа 2027-го? Вочевидь ні, але поки що переговорний процес не динамічний. Очільник Росії, не дивлячись на риторику, не виказує бажання сідати за стіл переговорів і завершувати війну, продовжуючи обстрілювати українські міста та інфраструктуру ракетами і дронами.
Увага США зосереджена останні майже пів року на Ірані і Ормузькій протоці. А оскільки США є посередниками в переговорах, то переговорний процес щодо України фактично загальмувався.
Прем’єр Британії: вперше в Києві. І «сигнал» для США?
Київ став першим, куди новий британський прем’єр Енді Бернем прибув з міжнародним візитом. Раніше саме Зеленський став першим іноземних лідером, якого прийняв у Британії прем’єр Бернем невдовзі після вступу на посаду – було це на військово-морській базі британського Королівського флоту в Портсмуті.
Тепер перший візит Бернем здійснив саме до України і саме на День Незалежності – що є вельми символічним.
У Києві британський прем’єр-міністр оголосив, що уряд погодився на те, щоб оборонна компанія MBDA оприлюднила секретну інформацію щодо британських компонентів для ракети великої дальності SCALP, оскільки Україна та Франція планують створити місцеві складальні лінії в Україні. Ця ракета є французькою версією британської ракети Storm Shadow, і в обох використовуються спільні французькі та британські технології.
Це величезне технологічне досягнення для України і знак вияву довіри до неї.
Президент Володимир Зеленський вітає британського прем’єра Енді Бернема біля Софійського собору в Києві під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності України
Кремль вже встиг негативно відреагувати на цей крок Лондону. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив 24 серпня, що рішення про передачу технологій Києву Лондоном «підливає олії у вогонь».
«Британія є залученою в цю війну на боці київського режиму. Британія методично та регулярно підливає олію у вогонь і методично та регулярно вигадує схеми, аби не допустити навіть найменший прогрес з у процесі мирного врегулювання», – сказав Пєсков журналістам у Москві.
Хто розпалив цей вогонь? Ось у чому питання, чи не так?Енді Бернем
Бернема запитали про свіжі заяви з Кремля про те, що рішення Британії передати Україні секретні технології виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP є «підливанням олії у вогонь».
«Хто розпалив цей вогонь? Ось у чому питання, чи не так?» – сказав Бернем у Києві.
Але передача технологій Києву також може бути своєрідним сигналом у бік Вашингтону, де президент Дональд Трамп ще не вирішив, чи надавати Україні ліцензії на виробництво ракет PAC-3 для систем ЗРК Patriot.
Київ давно просить американців дати добро на налагодження виробництва ракет-перехоплювачів в Україні. І на саміті НАТО в Анкарі в липні Трамп ніби таке добро попередньо дав. Але потім переграв своє рішення і тепер має сумніви.
Серед мотивів – побоювання технологічного витоку і що технології можуть потрапити в руку конкурентів Америки. Британія, надаючи право на виробництво своїх далекобійних ракет, висловлює довіру до України в тому, що та зможе тримати секрети.
Звернення до Китаю
І хоча президент Зеленський і міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголошують на пріоритетності саме американських миротворчих дипломатичних зусиль, однак Зеленський закликав і Китай до більш активної позиції в покладенні краю війні в Україні.
Він прямо звернувся до Китаю: «Китай більше не має мовчати. Коли хтось наряджається в костюм моряка й пілотку та, погано вимовляючи деякі слова, каже про ядерний удар, Китай має реагувати, має охолоджувати пил. Китай має доводити свою амбіцію бути одним зі світових лідерів, і не лише економічно й технологічно, а цивілізаційно – даючи зрозуміти, що жодні диктатори не мають загрожувати планеті своїми старими боєголовками».
Остання зустріч лідерів США та Китаю. Пекін, 15 травня 2026 року
Кремль неодноразово погрожував Україні застосуванням ядерної зброї. Але, за даними преси, китайське керівництво натякало Москві на неприпустимість цього і неодноразово дипломатичними каналами закликало до стриманості.
Раніше під час візиту до Пекіну у травні цього року президент Трамп ніби висловив побажання Сі Цзіньпіну активніше тиснути на Москву задля завершення війни.
Не виключають, що ця тема може бути порушена в двадцятих числах вересня під час візиту Сі до США. Ще одна нагода – саміт «Групи 20» в середині грудня в Маямі. Офіційно Китай виступає за мир в Україні, але політично і економічно тісно співпрацює з Москвою.
ЄС і «націоналізм»
Європейські інституції в Брюсселі підсвітили свої будівлі в сильно-жовті кольори або вивісили українські прапори.
ЄС готовий прийняти УкраїнуАнтоніу Кошта
Із 35-ю річницею проголошення Незалежності Україну привітали президентки Єврокомісії та Європарламенту, а очільник Євроради Антоніу Кошта прибув до Києва особисто.
«Україна вже допомогла побудувати новий, справді геополітичний Європейський Союз... І він готовий прийняти Україну до ЄС», – сказав у виступі в Києві Кошта.
Але в його виступі був один момент, про який раніше європейські керівники не говорили.
«Наша мета – інтеграція України в мирний проєкт Європейського Союзу: союз націй, які подолали націоналізм, які відстоюють демократію та верховенство права і які спільно працюють заради спільного процвітання та розвитку», – заявив Кошта у Києві.
Невідомо достеменно, чи оцей момент – «подолали націоналізм» – є просто так, є просто фактологічною констатацією минулого, чи це зроблено задля того, щоб задобрити Польщу, де чимала частина політків і суспільства вважає нинішню Україну «націоналістичною».
Зустріч президента України Володимира Зеленського із президентом Європейської ради Антоніу Коштою на полях саміту НАТО. Анкара, Туреччина, 8 липня 2026 року
Заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький якраз заявив, що поява таких постатей, як Степан Бандера та Роман Шухевич у Національному пантеоні України призведе до великих проблем з інтеграцією країни до Євросоюзу.
Відтак не виключено, що Польща може зайняти суворішу позицію щодо членства України в ЄС, причому посилаючись при цьому не на інтереси своїх фермерів чи водіїв-дальнобійників, а через українських «націоналізм» – поняття, визначити і виміряти яке буде дуже складно.