Поки армії світу змагаються в пошуках протидії загрозі волоконно-оптичних дронів, на полях битв в Україні щойно розгорнули засіб для обривання оптоволокна – принаймні так заявляє розробник цієї нової технології. Зараз Україна використовує пристрій, схожий на огорожу, призначений для того, щоб чіпляти й перерізати кабелі оптоволоконних дронів – зброї, яка спантеличила військові відомства в усьому світі
Український «Чагарник» представили у вересні як засіб активного захисту, створений для того, щоб фізично обривати волоконно-оптичні кабелі, які оператори дронів використовують для керування багатьма FPV-квадрокоптерами.
Ці дрони, стійкі до засобів радіоелектронної боротьби, останніми тижнями також з'явилися у збройних конфліктах у М'янмі та застосовувалися з руйнівним ефектом проти ізраїльських сил, що спричинило потужний поштовх у цій близькосхідній країні до пошуку захисту від цієї зброї.
Дрон із вибухівкою, яким керують за допомогою волоконно-оптичного кабелю, летить через кордон з Лівану до Ізраїлю у травні 2026 року
Директор конструкторського бюро «Логіка» – української компанії, що стоїть за створенням «Чагарника», – розповів Радіо Свобода, що останніми днями на передову українським підрозділам було передано «десятки» таких систем.
Технолог, який відмовився назвати своє ім'я з міркувань безпеки, додав, що «ще занадто рано обговорювати офіційні відгуки чи статистику» з поля бою.
«Чагарник» нагадує загорожу для худоби, але 80-сантиметровий бар'єр помітно «оживає», коли його акустичний датчик виявляє дрон поблизу: електродвигуни протягують через «зону розриву» дроти, всипані гачками, схожими на колючий дріт (точні деталі цієї зони не розголошуються). Потім різак перериває фізичний канал зв'язку між дроном та його оператором.
Джеймс Паттон Роджерс, співдиректор Лабораторії майбутніх загроз у лондонському Королівському коледжі, порівняв «Чагарник» із «розумним колючим дротом». Він прогнозує, що бар'єр зіткнеться зі значними проблемами в зоні активних бойових дій, зокрема з вразливістю самого пристрою до атак. Крім того, за його словами, «залежно від того, де його встановлено, він може стати перешкодою для маневру українських сил».
Проте Роджерс розповів Радіо Свобода: «Якщо його розмістити уздовж фронту, навколо цивільних сіл чи ключових військових об'єктів разом з іншими технологіями протидії дронам, він може забезпечити життєво важливий захист від загрози, яку досі не вдалося зупинити».
Під час представлення, волоконно-оптичні кабелі, які тягнуться за ударними FPV-дронами, чіплялися за гачки «Чагарника», після чого їх протягували крізь різак, який, за твердженням компанії «Логіка», перерізає кабелі у «95 відсотках» випадків.
Керівник української технологічної компанії «Логіка» розповів Радіо Свобода, що багато російських FPV-дронів, якими керують за допомогою волоконно-оптичних кабелів, оснащені резервним радіозв'язком, що перебирає на себе керування, якщо кабель перерізано.
«У такому разі в роботу вступають розгорнуті в цьому районі системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), – каже він, – і в більшості випадків дрон падає та вибухає».
Антидронний бар'єр «Чагарник» під час випробувань в Україні
У нещодавній китайській звітності щодо технологій боротьби з дронами аналізувався примітивний бар'єр, подібний за принципом до «Чагарника», який зафільмували під час роботи в Україні наприкінці 2025 року.
У китайській оцінці зазначалося, що цей бар'єр мав «очевидні» обмеження: «[Дронний] пілот може облетіти його; обрізання волокна не усуває всю шкоду, оскільки інерція все ще може донести дрон до цілі; і сам бар'єр видає район розташування оборонців».
Оптичне волокно, яке використовується для дистанційного керування FPV-дронами, помічене у прифронтовому українському місті Добропілля у червні
«Чи може ворог помітити «Чагарник» і облетіти його? Так, це можливо», – розповів керівник компанії «Логіка» Радіо Свобода. «Проте, якщо правильно розгорнути мережу систем «Чагарник», зважаючи на об'єкт чи територію, які потребують захисту, облетіти його буде неможливо». Ці коментарі вказують на те, що невеликі передові українські позиції, які регулярно зазнають атак FPV-дронів, можуть стати першочерговим пріоритетом для розміщення цієї технології.
Керівник «Логіки» додав, що систему можна замаскувати, а низька роздільна здатність відеопотоку, який використовують пілоти дронів, означає, що такий пристрій може бути важко розпізнати з відстані.
«Ми не стверджуємо, що «Чагарник» убезпечить кожного, але ми впевнені, що він покращить захист від атак FPV-дронів на оптоволокні», – додав він.