Як опір України російській повномасштабній агресії змінює сучасну Європу і і всю Західну цивілізацію? Це обговорювали під час львівського книжкового форуму BookForum.
Радіо Свобода зібрало думки історика і публіциста Ярослава Грицака, письменника і філософа Володимира Єрмоленка, літературознавиці і перекладачки Ірини Старовойт, військовослужбовця, філософа Олександра Комарова .
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн днями заявила про створення Ради з питань безпеки, яка б координувала дії європейських країн і партнерів. А підставою для такого наміру стали загрози з боку Росії. До такої б Ради могли приєднатися Велика Британія, Норвегія, Канада і...Україна.
А ще президентка Єврокомісії пропонує створити в ЄС протокол безпеки для реагування на гібридні атаки, щоб скоординувати європейську відповідь для стримування подальшої ескалації та пом'якшення її наслідків. Адже Росія активізувала диверсії, кібератаки та інші «сірі» операції в Європі, через що посилюється страх і є розбіжності серед союзників України.
То що ж об'єднує Європу: страх перед Росією і загрозою ядерної війни, бажання підтримати Україну, чи необхідність значно посилити власну безпеку через наростання загроз?
Мало хто говорить зараз, що об’єднану Європу формував страх перед наступною війноюЄрмоленко
Український філософ Володимир Єрмоленко вважає, що європейські країни втратили баланс страху, який був у часи «холодної війни» і унеможливлював великий ядерний конфлікт.
«Про це писав інтелектуал Реймон Арон, що мир, зокрема, може забезпечуватись через баланс страху. Росія не боїться Заходу, не боїться Європи. Європа боїться Росію, але не так, щоб це вело до якихось дій. Це страх половинчастий. Європейці забули свої джерела, міф про Європу повоєнної доби, економічну Європу. Мало хто говорить зараз, що об’єднану Європу формував страх перед наступною війною», ‒ наголошує Володимир Єрмоленко.
Володимир Єрмоленко, український філософ, публіцист
Українці своїм спротивом, зауважує експерт, нагадують, що сучасна Європа ‒ це не тільки спільні економічні інтереси, вільне пересування громадян, а й захист від тиранії, від загарбницьких посягань імперій.
Якщо Європа переосмислить себе, то вона виживе. Якщо не переосмислить, то загине у ХХІ столітті.
Страх об’єднує?
Український історик і публіцист Ярослав Грицак вважає, що Європа не боялася Росії і не боїться. Бо, як каже експерт, з точки зору Європи, Росія для неї не є великою загрозою.
Як приклад, він навів такі дані: ПДВ на душу населення у трьох Балтійських країнах набагато більший, аніж у Росії.
Україна є тим місцем, де зараз вирішується питання, яким має бути майбутнє ЄвропиЯрослав Грицак
«Мєдвєдєв ще у 2000-х говорив, що Росія зобов’язується за 20 років перегнати Португалію, а це найбідніша європейська країна. І через 25 років Росії не вдалося це зробити і вона відстає. Але коли почалася велика війна Росії проти України, то Європа переконалася, що не захищена і це її лякало. Насправді, Трамп налякав Європу, коли пообіцяв вивести НАТО і забрати підтримку. Це був короткий момент страху, який пропав.
Проблема полягає в тому, що цю безпеку більшість європейців вважають даністю, чимось гарантованим.
Зараз єдиним гарантом безпеки Європи є Україна. Не тільки тому, що тримає фронт, а уособлює головні цінності, про які мріяли багато європейських мислителів. Це не означає, що в Україні немає недоліків, є корупційний режим і таке все інше, але це не забирає самого факту.
Наскільки Європа буде сильною, залежить від того, скільки триватиме і як завершиться війна в Україні. Україна є тим місцем, де зараз вирішується питання, яким має бути майбутнє Європи», ‒ наголосив Ярослав Грицак під час дискусії.
Ярослав Грицак
Європа має бути об’єднана страхом набагато більше, бо є причини, наголосив український поет, філософ Олександр Комаров, який є сьогодні військовослужбовцем ЗСУ. Він навів кілька цифр, над якими варто задуматись європейці, що мало б їх спонукати до посилення безпеки.
Росія має трохи більше 200 бойових бригад, які активно набувають наступальний досвідОлександр Комаров
«Росія має трохи більше 200 бойових бригад, які активно набувають наступальний досвід, абсолютно унікальний умовах нинішньої технологічної війни. Це страшна сила. Українці сьогодні здатні їх стримувати, зокрема через технології, складом більше 100 бригад, що удвічі менше. При тому наступальні дії частково, звісно, здійснюється і на них українські бригади орієнтовані. Але у нинішніх військових умовах це страшна агресивна практика, яка має негативні наслідки, а це втрати. Тому Україна веде більше оборонну війну, а Росія тренуються в наступальній.
Говорячи про Європу, Польща ‒ це 14 бригад. І країна зараз дуже серйозно зараз ставиться до своєї оборони. Це відкрита інформація. Якщо про інші європейські країни говорити, то це в середньому 10 і менше бригад», ‒ розповів військовослужбовець Олександр Комаров.
Помічник президента Росії Микола Патрушев недавно заявив, якщо Варшава розпочне військові дії проти Росії, то польська державність «припинить своє існування за два-три дні». А міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров пригрозив Європі «короткою війною», якщо Європа вирішить напасти на РФ.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Якби Росія взяла Київ: альтернативна історія із висновками для Польщі та всього ЗаходуЗа словами Олександра Комарова, європейські країни не готові до мобілізації. То ж якою буде ситуація в Європі, якщо Україна не втримає наступ Росії?
Відтак Україна залишається гарантом безпеки Європи, яка має піклуватися про свою військову потугу, наголосив експерт.
Військовослужбовець, поет, громадський діяч Олександр Комаров
Ода страху чи радості?
Під час дискусії мовилось про те, що сьогодні при владі у європейських країнах ті, хто підтримує Україну і розуміє важливість об’єднаної Європи.
Через рік мають відбутися вибори у польський сейм, президентські вибори у Франції. І в Польщі, і в Франції дедалі більше чути проросійських політиків.
Для прикладу, неформальна представниця ультраправого «Національного об’єднання» Марін Ле Пен, яка за опитуваннями лідирує з відривом від конкурентів, заявила, що Франція не може Україні надавати таку ж допомогу, як сьогодні, через погіршення фінансового стану. Мовляв, не йдеться «про акт ворожості щодо України».
Під час дискусії
Наразі важко спрогнозувати, що очікувати Україні через рік. Бо є та Європа, яка захист цінностей вважає пріоритетним, переступивши навіть через власний комфорт.
«І ця Європа зростає чим далі на схід, де фактор страху важливий. Балтійські країни, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Румунія відчувають небезпеку і бояться Росії. А є Європа, на яку розраховує Путін. Україна перебуває у критичній точці, тому що не знаємо куди Європа піде. Ще є час можливостей до виборів 2027 року.
З другого боку, Путін розраховував, що Європа буде роз'єднана, коли почне війну. Насправді, європейська солідарність є і вона дуже сильна. Бо інакше, ми розуміємо, що Україна без Європи не стояла б. Україна не має права сумніватися в Європі, не має права впадати в депресію щодо майбутньої Європи, тому що це є фактор, який працює на руку на руку Путіна», ‒ наголошує історик Ярослав Грицак.
Україна має підштовхувати ЄС до посилення безпеки. І шансом для Європи є Україна цю тезу висловив кожен учасник дискусії.
«У такій ситуації як зараз, коли Україна загрожена, під постійною небезпекою і ризиком, чимало європейців внутрішньо вирішили, що вони також є українцями, що в цих дуже складних обставинах їм треба з українцями солідаризуватися і вони це роблять. Тобто не лише українці вважають себе європейцями, але і багато європейських колег, партнерів, союзників будуть говорити про те, що вони теж є українцями. Тоді, думаю, цей рух буде справді єднальним», ‒ зауважила під час дискусії літературознавиця, перекладачка Ірина Старовойт.
Вона звернула увагу на те, що є присутній сентимент страху. Але при цьому, нагадала, важливий сентимент радості. Бо офіційний гімн Європи «Ода до радості», а не ода до страху.