Предраг Звієрац, Джерачіна Тухіна
ЄС попередив Боснію, що призначення приватної американської компанії головним інвестором запланованого газопроводу, який має покласти край чотирьом десятиліттям залежності від імпорту російського газу, може зашкодити її вступу до ЄС і доступу до допомоги з Брюсселя.
У листі від 13 квітня посол ЄС у Сараєві Луїджі Сорека попередив, що законодавство, ухвалене спеціально для цього газопровідного проєкту, може поставити під загрозу доступ Боснії до європейського енергетичного ринку, а також близько 1 мільярда євро (1,16 млрд доларів) фінансування в межах Плану зростання ЄС для Західних Балкан.
Федерація Боснії і Герцеговини, автономний регіон, ухвалила поправки до закону, якими призначила приватну американську компанію AAFS Infrastructure and Energy інвестором і розробником цього проєкту.
Речник Делегації ЄС в країні повідомив Радіо Свобода, що будь-яке законодавство в енергетичному секторі має залишатися узгодженим із зобов’язаннями Боснії і Герцеговини щодо вступу до Євросоюзу і повинно подаватися на розгляд відповідно до процедур ЄС, а будь-яке інше тлумачення цього листа є неправильним і вводить в оману.
Southern Interconnection («Південний інтерконектор») – це запланований газопровід, покликаний з’єднати Боснію і Герцеговину з газовою мережею Хорватії та терміналом скрапленого природного газу на острові Крк.
Цей термінал є ключовим інфраструктурним вузлом, підтриманим ЄС, мета якого – зменшити залежність від російських енергопостачань.
Боснія і Герцеговина імпортує практично весь свій газ із Росії через трубопроводи, що проходять через Сербію та Болгарію маршрутом «Турецького потоку».
За даними національної статистики, річний обсяг імпорту становить приблизно 225 мільйонів кубометрів, а виплати «Газпрому» оцінюються приблизно у 75 мільйонів євро (87,7 млн доларів) на рік.
АЗС «Лукойл» у Хорватії
ЄС оголосив про плани припинити імпорт російського газу до січня 2028 року, посилюючи тиск на держави, залежні від російських маршрутів постачання.
Боснія і Герцеговина, хоча й не є членом ЄС, безпосередньо відчуває цей вплив, оскільки її енергетична інфраструктура інтегрована до системи ЄС.
Відповідно до зміненого законодавства, проєкт «Південний інтерконектор» реалізовуватиметься через компанію AAFS Infrastructure and Energy d.o.o., засновану в листопаді 2025 року, зареєстровану в Сараєві та повністю належну американській фірмі.
Згідно з корпоративними документами та матеріалами проєкту, директором AAFS Infrastructure and Energy є Джессі Бінналл, колишній член юридичної команди президента США Дональда Трампа, а віцепрезидент Джозеф Флінн є братом колишнього радника США з національної безпеки Майкла Флінна.
Колишній радник США з національної безпеки генерал Майкл Флінн прибуває на слухання в окружному суді США у Вашингтоні, округ Колумбія, 18 грудня 2018 року
Бінналл заявив на пресконференції з міністром енергетики Боснії Нерміном Джиндичем 2 квітня, що «Південний інтерконектор» – «один із пріоритетних проєктів для адміністрації Трампа».
Посольство США в Сараєві публічно підтримало цей проєкт і проводило зустрічі між боснійськими посадовцями та представниками компанії.
Головний американський дипломат у Боснії Джон Гінкел написав у X після першої зустрічі в грудні, що Вашингтон «готовий діяти швидко для підтримки «Південного інтерконектора» і що боснійське законодавство «очікується до ухвалення навесні 2026 року, щоб можна було розпочати будівництво».
Він також згадав переговори в листопаді в Афінах за участю міністра внутрішніх справ США Дага Бергама та міністра енергетики США Кріса Райта, які заявили, що американські зусилля вже спрямовані на зменшення залежності Європи від російського газу.
24 лютого у Вашингтоні Боснія і Герцеговина приєдналася до американської ініціативи щодо зміцнення енергопостачання регіону.
Міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини Елмедін Конакович після зустрічі у Вашингтоні заявив Балканській службі Радіо Свобода, що це «має велике економічне значення для країни».
Вулиці Сараєва, столиці Боснії і Герцеговини
ЄС висловив занепокоєння щодо управління проєктом, структури ринку та відповідності правилам внутрішнього енергетичного ринку. У європейському законодавстві зазначається, що правова база «має забезпечувати прозорість, конкуренцію та відкритий доступ до інфраструктури», а не надавати винятковий контроль одному оператору.
Енергетичне співтовариство, яке поширює правила енергетичного ринку ЄС на країни Західних Балкан, вимагає лібералізованих ринків, незалежних системних операторів і «недискримінаційного доступу третіх сторін до інфраструктури».
«Щоб зберегти динаміку процесу вступу до ЄС, важливо, аби будь-які законодавчі зміни в енергетичному секторі сприяли виконанню зобов’язань Боснії і Герцеговини», – написав посол ЄС у Сараєві Луїджі Сорека голові Ради міністрів Боряні Кришто та прем’єр-міністру Федерації Боснії і Герцеговини Нерміну Нікшичу.
Речник Європейської комісії Гійом Мерсьє повідомив Радіо Свобода, що позиція ЄС спрямована на підтримку процесу інтеграції Боснії і Герцеговини та забезпечення виконання узгоджених реформ.
«Боснія і Герцеговина зобов’язана подавати проєкти законів до відповідних служб Європейської комісії, зокрема й ті, що стосуються енергетичного сектору», — сказав Мерсьє.
Прапори ЄС майорять біля штаб-квартири Єврокомісії в Брюсселі, Бельгія, 26 лютого 2026 року
Боснія і Герцеговина, як член Енергетичного співтовариства, раніше вже зазнавала санкцій у межах цієї структури за невиконання своїх зобов’язань, зокрема у вигляді призупинення права голосу.
Ні AAFS Infrastructure and Energy, ні уряд Боснії і Герцеговини не прокоментували останню оцінку ЄС і не відповіли на неодноразові запити Радіо Свобода протягом останніх місяців.
Боснія і Герцеговина отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році, а переговори про вступ були офіційно відкриті в березні 2024 року. Однак подальший прогрес залишається залежним від судових, конституційних та регуляторних реформ, зокрема узгодження з енергетичною та кліматичною політикою ЄС.
Боснія і Герцеговина має лише одну точку входу газу. Її джерела постачань не диверсифіковані. Водночас країна значною мірою залежить від вугільних електростанцій, які забезпечують приблизно 80 відсотків виробництва електроенергії, причому багато з них працюють уже понад чотири десятиліття.
Запропонований «Південний інтерконектор» створив би для Боснії і Герцеговини другий маршрут постачання газу, з’єднавши її з мережею Хорватії та через неї — з LNG-терміналом на острові Крк.
Хорватія, острів Крк
Новий закон, ухвалений спеціально для цього проєкту, також скасував попередню норму, яка визначала державну компанію BH-Gas розробником проєкту.
Урядовці стверджували, що залучення іноземного інвестора пришвидшить реалізацію проєкту.
Аудиторські звіти, в яких згадувався обмежений фінансовий ресурс BH-Gas, свідчать, що державна компанія не здатна самостійно профінансувати проєкт, вартість якого оцінюється в 1 мільярд євро.
Міністр енергетики Нермін Джиндич у березні заявив, що американський інвестор профінансує проєкт, обере підрядників, а також висловив зацікавленість у будівництві газових електростанцій і отриманні концесій на аеропорти в Сараєві та Мостарі.
Попри стратегічне позиціонування проєкту, аналітики застерігають, що сама по собі інфраструктура не гарантує диверсифікації постачання.
«Країни, які прагнуть зменшити залежність від російського газу, також мають забезпечити надійні контракти на постачання», — сказала Радіо Свобода Софі Корбо з Центру глобальної енергетичної політики в Парижі.