Білоруська служба Радіо Свобода
У Білорусі, біля території колишнього військового аеродрому під Кричевом, де Росія нині може розгортати балістичний ракетний комплекс «Орешник», з листопада 2025 року з’явилися обладнані позиції для засобів протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Це помітили журналісти-розслідувачі Білоруської служби Радіо Свобода, проаналізувавши разом із військовим експертом останні супутникові знімки місцевості.
«На супутниковому знімку сервісу Planet Labs, зробленому 17 лютого 2026 року, у радіусі п’яти кілометрів навколо колишнього військового аеродрому Радіо Свобода нарахувало не менше ніж шість обладнаних позицій із військовою технікою.
Частина цієї техніки своєю конфігурацією та тінями, які вона відкидає, нагадує російські зенітно-ракетні комплекси «Тор-М2» чи сучасний зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир», інша – комплекси радіоелектронної боротьби типу «Красуха» чи «Москва-1». Але якість супутникового знімка не дозволяє визначити тип техніки точно. Уся перелічена техніка призначена для захисту важливих об’єктів від авіації, безпілотників та ракетних ударів. Їхнє завдання – виявлення повітряних цілей, за потреби їхнє перехоплення, а також придушення засобів навігації та управління противника.
Супутниковий знімок території біля колишнього військового аеродрому «Кричев-6» із шістьма локаціями обладнаних позицій із військовою технікою навколо нього. У колі – військове містечко з імовірним перебуванням військових машин комплексу «Орешник». 17 лютого 2026 року
«Із супутникових знімків також випливає, що перша техніка для протиповітряної оборони почала з’являтися на позиціях в околицях аеродрому під Кричевом на початку листопада, коли закладалися перші фундаменти будівель військової бази на злітно-посадковій смузі. У середині грудня – приблизно тоді, коли Олександр Лукашенко заявив про «заступання на бойове чергування» в Білорусі ракетного комплексу «Орешник» – таких позицій навколо аеродрому вже було щонайменше шість.
Станом на 17 лютого 2026 року одна з обладнаних позицій із військовою технікою розташована біля села Зарубець, дві – біля села Ганновка, одна – біля села Полошково, одна – біля села Красна Буда, також обладнана позиція з кількома машинами, деякі з яких можуть бути радіолокаційними станціями, – на околиці села Нові Домамеричі. Навколо деяких із цих локацій викопані невеликі окопи, навколо частини з них насипані невеликі оборонні земляні вали.
Обладнана позиція з військовою технікою, подібною до бойової машини зенітно-ракетного комплексу «ТОР-М2», біля села Полошково. Приблизно за три кілометри від імовірної бази розміщення «Орешника». Супутниковий знімок 9 лютого 2026 року
У центральній частині військового містечка на території колишнього військового аеродрому на тому самому місці, що зафіксоване на раніше проаналізованих Радіо Свобода знімках від 9 лютого, розташовані 6 великих машин. На думку експертів, вони можуть належати ракетному комплексу «Орешник». Їхній розмір і пропорції відповідають розмірам показаної 30 грудня 2025 року міністерствами оборони Росії та Білорусі техніки, яка тоді нібито «заступила на бойове чергування». Навколо цієї техніки продовжують зводити ангар.
На знімках також можна помітити об’єкт, який за конфігурацією нагадує зенітно-ракетний комплекс С-300.
Супутниковий знімок військового містечка в центральній частині колишнього військового аеродрому «Кричев-6», на якому видно шість машин, що можуть належати ракетному комплексу «Орешник», а також імовірний зенітно-ракетний комплекс С-300. 17 лютого 2026 року
Як зазначив у коментарі Радіо Свобода український авіаційний експерт, заступник директора компанії – виробника засобів для радіоелектронної боротьби Анатолій Храпчинський, із проаналізованих ним знімків можна зробити висновок, що біля аеродрому під Кричевом може створюватися багаторівнева система протиповітряної оборони. І вона, на думку експерта, виглядає абсолютно логічною у разі розміщення в цьому місці комплексу на кшталт «Орешника».
«Якщо Росія розміщує міжконтинентальну балістичну ракету або комплекс типу «Орешника», вона в будь-якому разі будуватиме систему протиповітряної оборони для прикриття цього об'єкта, бо він має для неї стратегічне значення. І відповідно ешелоновану модель такого захисту: системи великої дальності, наприклад, класу С-300, можуть прикриватися комплексами ближньої дії на кшталт «Панцира» або «Тора». Це в принципі збігається з тим, що ми бачимо з конфігурації тіней від техніки та її розміщення на супутникових знімках. Таким чином перекриваються «сліпі зони» і забезпечується комплексний захист об’єкта».
Експерт також зазначає, що характер охорони, а також велика кількість різноманітної техніки свідчить про велику значущість об’єкта для влади Росії та Білорусі:
«Йдеться про закрите військове містечко з колосальним рівнем захисту – як наземного, так і повітряного. Такий рівень прикриття зазвичай отримують справді важливі об'єкти».