Василю Шкляру – 70: його називають «містиком» і «літературним велетнем»

Василь Шкляр

Його книжки читають і за написаними ним історіями знімають художнє кіно. Українському письменникові Василю Шкляру 10 червня виповнюється 70 років. Шкляра називають «батьком українського бестселера», а про його роман ​«Залишенець. Чорний Ворон» чули усі, його читають солдати на фронті. За цей роман Шкляра нагородили Шевченківською премією, але він відмовився, і тоді його шанувальники самі зібрали йому «народну премію».

Письменник Василь Шкляр очима художника Юрія Журавля

  • Василь Шкляр народився 10 червня 1951 року в селі Ганжалівка Лисянського району, що на Черкащині.
  • Середню школу зі срібною медаллю Шкляр закінчив у Звенигородці.
  • Вступив на філологічний факультет Київського університету, але через інцидент із вибуховим пристроєм (під час так званого трудового семестру у колгоспі помітили, як «студент Шкляр грався бомбою») перевівся за студентським обміном до Єреванського університету.
  • Василь Шкляр працював у газеті, займався політичною журналістикою, висвітлював події із «гарячих точок», був прессекретарем Української республіканської партії, балотувався до парламенту.
  • Перші свої літературні твори Василь Шкляр почав писати у 1970-х роках – «Перший сніг» (1977), «Де твій Остап, Соломіє?». Далі були повісті і романи: «Живиця», «Праліс», «Ностальгія», «Тень совы», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана», «Декамерон», «Репетиція сатани», «Черешні в житі».
  • У 2000–2004 роках Шкляр був головним редактором видавництва «Дніпро».
  • У 2009 році виходить найвідоміший роман Шкляра «Залишенець. Чорний Ворон».
  • За цей роман у 2011 році Василя Шкляра визнають лауреатом Шевченківської премії.
  • Шкляр відмовляється від премії, заявивши, що у такий спосіб висловлює свій протест із приводу того, що Міністерство освіти України очолює, за його словами, «українофоб Дмитро Табачник».
  • Юрій Андрухович запропонував зібрати 280 тисяч гривень для автора історичного роману «Залишенець. Чорний ворон» на знак шани до його творчості.
  • «Народну Шевченківську премію – «Залізний Мамай» Василеві Шкляру вручили у квітні 2011 року у Холодному Яру – біля пам’ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупаки.
  • Лауреат подякував і сказав, що зібрані громадянами кошти пішли на створення художнього фільму за романом «Чорний ворон»
  • У 2011 році Шкляр створив Міжнародну благодійну організацію «Фонд Василя Шкляра. Холодноярська Республіка».
  • Фільм почали знімати уже після початку агресії Росії. В український прокат стрічка вийшла у грудні 2019 року
  • Також у цей час Василь Шкляр написав і видав романи «Маруся» (2014), збірку «Чорне сонце» (2015), «Троща» (2017), «Характерник» (2019).
  • Шкляр – лауреат багатьох літературних премій, зокрема: «Золоте перо», «Золотий Бабай», «Коронація слова», «Спіраль століть», міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації «За найкращу україномовну фантастику», Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка,

    Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського в номінації «Художня література» за роман «Характерник»

  • Про життя та пригоди Василя Шкляра переповідають багато історій і стверджують, що багато із того, що сталося із ним у житті, автор переносить у свої романи.
  • Василя Шкляра називають «містиком», «літературним велетнем», «батьком українського бестселера».

Як Шкляра вітали із ювілеєм

«Біографія його сповнена пригод майже таких, як і на сторінках його книжок».

Вітання як «найбільш читаному українському письменнику», чий портрет є у постійній експозиції Національного музею літератури України Києва, створений у рамках проєкту «Обрані часом».

Читають «Чорного Ворона» на фронті і вітають письменника із ювілеєм.

«Найбільша глиба в сучасному українському історичному романі. Літературний велетень».

«Титану сучасної української літератури…»

«Василь Шкляр – велич українського духу і безмежної любові до України! На його книгах будуть рости і виховуватися покоління…»

Цитати

В українців дуже коротка пам’ять…

Нам історію писали загарбники, які називали себе героями, а наших героїв, навпаки, – бандитами.

Я хочу, щоб Україна була чесною…

Рухають суспільством завжди одиниці, й справжніх патріотів завжди в кращому разі 5%, а то й 2–3.

Україна сягне свого рівня…

Для культури потрібний сприятливий клімат.

Україна має цілу когорту дуже добрих, класних письменників.

Фрагмент інтерв’ю, записаного у січні 2019 року: