Доступність посилання

ТОП новини

Чеченці про Анну Політковську.


Василь Зілгалов Прага, 10 жовтня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Прага, 10 жовтня 2006 – Сьогодні Москва попрощалася з Анною Політковською. І не лише Москва. Бо мужня журналістка з Росії запам‘ятається найбільше чеченцям – і в Чечні, і всюди у світі, куди їх закинула трагічна доля. Самі чеченці кажуть, що Політковська була для них не лише автором страшної книги "Друга чеченська". Ось як висловлюється про Анну жінка з чеченського села Сержен - юрт:

Росія -- Похорони Анни Політковської на Троєкуровському кладовищі у Москві, 10 жовтня 2006 р.
"Всі односельці, яких я зустрічаю – навіть ті, котрі, я думала, взагалі не цікавляться журналістикою і взагалі новинами, – дуже сильно засмучені. Лише вона одна розповідала правду про жахи, які кояться у Чечні. Маса народу тут сприймає її як "кьонах" (так чеченці кажуть про безстрашну, мужню людину, це найвища похвала). Мабуть, влада цієї країни не любить тих, хто каже правду і здатна співчувати приниженим. Вони вбивають кращих представників народу. Я сама така пригнічена, не можу навіть висловити. У мене всі її статті з “Нової газети”. Я тримала у себе її адресу, телефон щоб звернутися у безнадійній ситуації. Вона була моєю останньою надією. Ми сумуємо".

Доля розкидала чеченців по всьому світу. Але вони відгукуються на загибель Анни Політковської звідусіль. Ось що каже чеченець з Франції:

"Як і багатьох чеченців,горе мене навідувало не раз. Але коли я дізнався, що її вбили, на моїх очах вперше у житті з‘явилися сльози. Я знаю, що не личить, коли мужчина плаче. Але сьогодні я не приховую цього. Щоб продовжити її життя, я б погодився віддати той час, який мені дарований Всевишнім. За останні роки у неосяжній Росії було півтори особи, які висвітлювали події в Чечні. А однією з них була Анна. Таких, як вона, в принципі немає в Росії. У Чечні залишилося чимало людей, які могли сподіватися лише на неї і на Бога. Ми тут влаштували її поминки, щоб вшанувати пам‘ять про неї".

Ми знаємо, що на Анну Політковську не раз нападали раніше, її отруювали, погрожували.Бо вона не просто писала про людей Чечні, а намагалася кожному там допомогти. І допомагала. Ось що каже ще одна чеченка, котра нині мешкає у Туреччині:

"Її потребував наш, покинутий усіма, чеченський народ. Можете собі уявити, у якому стані перебуває зараз цей народ, якщо журналіста, котрий привозить звідти правду, так брутально вбивають. Така вражена, що зараз згадую, було мені так, коли вбили двох моїх синів. Чи було мені більш боляче, не можу сказати. Хоча я її й в очі не бачила, і ніколи вона мені особисто нічого не зробила. Але я завжди читала її “Нову газету” із-за її матеріалів. Вона міцно вхопилася за справи пропалих, викрадених людей. Я знаю, коли в Улус-керті забрали 14-річну дівчинку, школярку, Анна її довго шукала – і вона знайшлась. Мама цієї дівчинки зараз проживає тут. Ясно, що її замовили спеціально, щоб не заважала".

І сама Анна у своєму останньому інтерв‘ю Радіо Свобода сказала, що підготувала ще одну велику статтю для “Нової газети” про зникнення людей у Чечні. Де ця стаття, ніхто сьогодні не знає.

Матеріали по темі:

Оглядач "Новой газеты" Вячеслав Ізмайлов: "Ми розглядаємо чотири версії вбивства Анни Політковської".

Єврокомісія і Міжнародна федерація журналістів надзвичайно стривожені вбивством Анни Політковської.

Куди йде Росія і роль фальшивок в історії /європейська преса/.

Відома російська журналістка Анна Політковська на час її вбивства готувала статтю про тортури в Чечні.
XS
SM
MD
LG