Ведуча: Мар’яна Драч(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Мар’яна Драч: Американці зробили свій вибір: уперше за 12 років Палату представників Конгресу контролюватиме Демократична партія. Опозиція посилила свої позиції також на рівні губернаторів. Ще під знаком питання результати виборів до Сенату, голоси дораховують. Як результати виборів у США можуть вплинути на українсько-американські відносини і, зокрема, на становище українців у Сполучених Штатах?
Спершу послухаємо відомого діяча української діаспори у Сполучених Штатах, президента Світового конгресу українців Аскольда Лозинського. Аскольд Лозинський: Остаточно в політиці не буде жодної різниці, тому що навіть ті демократи, які прийшли до влади на заміну республіканцям, є консервативного погляду.
Єдина різниця, що я зауважую, то це є відношення до нелегалів. Я думаю, що будуть більш гнучкі у відношенні до нелегалів. Українським нелегалам, які попадають взагалі в ту категорію нелегалів, їм буде трошки легше у цьому відношенні.
- Не таємниця, що низка американських конгресменів активно співпрацює з Україною. Кому з них вдалося переобратися, а кому ні? Це запитання до кореспондента Радіо Свобода у Вашингтоні Сергія Куделі.
Сергій Куделя: Більшість і конгресменів, і сенаторів переобралися: і Джон Маккейн, і Гілларі Клінтон, які останнім часом досить активно співпрацюють з українськими урядовцями, успішно переобралися на наступний термін.
Однак один із провідних діячів у Палаті представників, який активно займався українськими проблемами, республіканець Курт Велдон отримав досить серйозну поразку на цьогорічних виборах. Він впродовж останніх, напевне, 8 років займається українськими питаннями досить пильно. Треба віддати йому належне, він був одним із ентузіастів скасування поправки Джексона-Веніка, відновлення нормальних торговельних відносин США з Україною.
Однак останнім часом він опинився у центрі корупційних скандалів. Одне із головних обвинувачень, які висуваються проти нього, – це те, що у 2002 році компанія “Ітера” заплатила один мільйон доларів йому за те, що він лобіював інтереси цієї компанії у Білому домі.
- А взагалі, чи має значення для українсько-американських відносин те, хто при владі в Конгресі: демократи чи республіканці з огляду на історію українсько-американських відносин?
От радянські лідери, ми знаємо, надавали перевагу республіканцям, яких вважали більш прямолінійними і прагматичними. А що має значення для України?
Леонід Кожара: Коли у Вашингтоні існує внутрішня боротьба і, скажімо, один із центрів влади, таких як Білий дім або Конгрес, є в руках опозиційної партії, то така ситуація найбільш вигідна Україні.
Чому? Тому що, коли існує одна лінія американська в зовнішній політиці жорстка, скажімо, таким маленьким країнам, як Україна та інші, вони попадають просто в русло цієї політики.
Але коли існує політична боротьба всередині Вашингтону, то народжується саме той баланс, який сприяє більш врівноваженій політиці в США.
Ми бачили, скажімо, на прикладі 1990-их років, коли в Білому домі були демократи, а в Конгресі республіканці, тоді саме, а це 1996 рік, це був пік розквіту американсько-українських відносин. Саме тоді зародилася ідея створення міждержавної комісії Кучма-Ґор, тоді Україна стала третім реципієнтом американської допомоги і так далі.
- Як Ви вважаєте, чи такий розквіт можливий і надалі?
Леонід Кожара: Це не тільки питання, які стосуються Вашингтона, це питання, які стосуються й України.
- За океан незабаром збирається Ваш однопартієць, Прем’єр-міністр України.
Під час свого першого візиту на Захід, до Брюсселя, Віктор Янукович зробив дуже неоднозначну заяву про НАТО, яка викликала широкий резонанс в Україні. Чи відомо зараз, коли відбудеться цей візит?
Леонід Кожара: Наскільки мені відомо, візит Прем’єр-міністра до Вашингтона відбудеться в цьому році. Я не знаю про конкретні дати. Мені здається, що це буде грудень.
- Чи відомо, з ким саме він зустрічатиметься?
Одна із громадських організацій в Україні вже привітала нібито рішення Джорджа Буша не зустрічатися з Віктором Януковичем. Я наголошу, що офіційного підтвердження чи заперечення цієї інформації з американського боку немає. Чи Вам про це щось відомо?
Леонід Кожара: Мені про це нічого не відомо. Але Америка – це країна з усталеними протокольними нормами. Відповідно до цих протокольних норм є той перелік необхідних зустрічей, які має кожен прем’єр-міністр будь-якої країни.
Питання зустрічі з Президентом США, я думаю, будуть завжди для нас актуальними і, скажімо так, ми воліємо, щоб така зустріч відбулася у Вашингтоні.
Леонід Кожара, Юрій ЩербакПане Щербак, чи це питання тепер стане актуальнішим на порядку денному в українсько-американських відносинах?
Юрій Щербак: Це питання завжди стояло і ряд конгресменів його піднімали. Але скасування поправки Джексона-Веніка свідчить про те, що дуже реально і прозоро оцінюють поступ України в цьому плані. Абсолютно зрозуміло і кожному відомо, що в Україні немає державного антисемітизму, немає ксенофобії, яка в деяких країнах роздмухується і веде до дуже серйозних наслідків.
- Але в останньому звіті Комітету ООН Україну якраз критикують за прояви антисемітизму і ксенофобії.
Юрій Щербак: Я думаю, що тут свою роль відіграла так звана “справа МАУПу”, яка свідомо роздмухує оці всі настрої. Звичайно, влада українська повинна на це реагувати. Думаю, що це питання дуже легко вирішується.
- І ще одне питання – вступ до СОТ, важливе для України.
Костянтин Косачов, голова закордонного Комітету російської Думи, висунув такий прогноз: якщо в Америці демократи переможуть, то вступ до СОТ Росії скоро не світить. А як щодо України? Чи це має значення?
Леонід Кожара: По-перше, я хотів би не погодитися з паном Косачовим і сказати, що демократи якраз завжди більш сприятливу політику будували щодо Росії, ніж республіканці.
А те, що стосується питання вступу України до СОТ, то ми політизуємо питання часу вступу. Мені здається, що ми звикли до політизації таких питань, які не варто політизувати.
ВРУ йде за графіком ухвалення законодавчих актів, необхідних для вступу в СОТ. Я цілком погоджуюся з тим, що кажуть і в уряді, що до початку року ми ухвалимо необхідний пакет законів і на початку наступного року Україна вже зможе вступити в СОТ.
- Деякі оглядачі казали, що і візит Віктора Януковича до Вашингтона, його успішність, рівень зустрічей пов’язані з тим, наскільки Партія регіонів буде підтримувати СОТівські закони. Так це чи ні?
Леонід Кожара: Я хочу сказати, що в політиці все має значення. Тому нас успішний поступ на цьому шляху також матиме певне значення.
- Дякую Вам за відвертість.
Отже, підсумовуємо.Чого варто очікувати в американсько-українських відносинах з огляду на попередні результати виборів до американського Конгресу?
Леонід Кожара: Я розраховую на те, що в Конгресі буде більш сприятлива ситуація щодо розвитку стосунків з Україною зараз.
Юрій Щербак: Я не думаю, що суттєво щось зміниться у зв’язку з приходом демократів.
Я скажу, чому. Ми зараз весь час говоримо про перемогу демократів, забуваючи про Сенат. Ми не знаємо, якою буде доля Сенату. Практично фундаментальні питання закордонної політики вирішує не Палата представників, а Сенат. І тоді ми побачимо...
Леонід Кожара: Але фінансує Палата представників.
Юрій Щербак: Так. Але, знаєте, ми, Україна, можемо втратити ті позиції міжнародні, тому що зараз Америці, прямо кажучи, не до нас, тому що вона бере участь у двох війнах, вона надзвичайно навантажена різними проблемами – боротьби з тероризмом і так далі. Україна зараз не має якось там драматичних подій, які викликали б інтерес до неї. Тому в принципі поблажливо-схвально-позитивне певною мірою ставлення збережеться до України. Але я не думаю, що воно різко поміняється, тому що і Президент залишається, і Державний секретар, і вся структура.
- Державний секретар залишається, але щойно надійшла вістка, що подав у відставку міністр оборони США Дональд Рамсфельд. Тобто, можливі й інші перестановки на Капітолійському пагорбі з огляду на результати цих виборів.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
