Шановні гості, Юлія Тимошенко – це феномен для України і, можливо, для світу. У чому її феномен?
Віктор Шлинчак: Очевидно, Юлія Володимирівна вирішила все-таки довести в першу чергу, що вона жінка, що жінки в політиці мають право на існування.
Мені вчора було дуже цікаво дивитися деякі сюжети, які робило “Голос Америки”. Були саме такі сюжети, що якраз наступає час жінок у політиці. Очевидно, що Юлія Володимирівна якраз чи не найближча зараз до своєї заповітної мети. Як не парадоксально.
Юлія Жмакіна: У мене враження, що Віктор Шлинчак ще під впливом свята 8 Березня .
Пане Скачко, в чому феномен політика Тимошенко?
Юлія ТимошенкоЯ бачу феномен, під який підпадають будь-які люди, які хочуть дорватися до влади за будь-яку ціну. Коли це робиться істерично, а в цю істерику втягується все українське суспільство, то в цьому плані це й може бути феноменом. А так тут нічого особливого немає.
Це форма захворювання. Лікувати її треба не стільки політологам, скільки психіатрам. В принципі все буде нормально.
Юлія Жмакіна: А Ви, Володимире, брали інтерв’ю у Юлії Тимошенко?
Володимир Скачко: Брав інтерв’ю і спілкувався.
В принципі як журналіст можу сказати, що в неї є під кожний момент певна схема відповідей і власної аргументації. Але все закінчується, коли підходиш до стіни. А ця стіна – це запитання: “Навіщо це все потрібно?” І все! Все тут закінчується, тут починається щось на кшталт: я і моя Україна, я – гарантія, я, я, я... І все.
За цим “я” немає нічого, бо одне “я” не може керувати Україною. У сім’ї – будь ласка! В Україні – спаси Господи!
Андрій Шевченко: Я відразу можу продовжити думку Володимира Скачка. Я просто думаю, що слово “я” і літера “я” – це трошки до іншого політика, який не володіє ні тією яскравістю, ні тією мотивацією, якою володіє Тимошенко.
У чому суть цього феномену? Колись я почув таку приказку (це мексиканська приказка), що про деяких людей кажуть, що це людина вигодувана молоком білки. Це людина, яка фантастично швидко думає, дуже швидко ухвалює рішення і дуже багато встигає.
Мені здається, що це багато в чому про Юлію Тимошенко. Вона точно виділяється в дуже сірій українській політиці. Яскрава людина.
Я б сказав, що її відрізняє й те, що це людина, яка колосально заряджена на досягнення результату, тому що низький ККД – це біда української політики. От вона в цьому є дуже сильним винятком, дуже випадає з цього сірого політичного ряду.
Юлія Жмакіна: Андрію, “націлена на результат”... Сформулюйте результат.
Андрій Шевченко: Це означає, що якщо інші люди навколо можуть тижнями або місяцями, перепрошую, жувати соплі, то ця людина буде кожну секунду часу тратити на те, щоб досягати тієї цілі.
Володимир Скачко: Я абсолютно погоджуюся з Андрієм Шевченком, що це людина справді націлена на мету. Головне, що немає цієї мети. Тимошенко – це людина війни. Коли вона досягає мети і потрібно вже щось будувати, а не руйнувати, то висувається нова мета. І так до безкінечності.
А в принципі в стані війни не може перебувати без лікарів ні людина, ні країна тим більше, бо в країні, крім Тимошенко, ще живуть люди, крім БЮТ, ще трішки людей є. І оце найстрашніша штука, як на мене.
Віктор Шлинчак: Мені доводилося спостерігати ріст Тимошенко з 1996 року, коли вона потрапила в парламент, власне, як перетворювалася жінка, яка уособлювала український не зовсім чистий бізнес, в оту Юлію Володимирівну, яку ми бачимо зараз.
Насправді Юлія Володимирівна за цей час дуже прогресувала. Це не можна не відмітити.
Але те, що вона є дійсно рушійною силою, яка не завжди діє на користь якихось національних інтересів, то я в цьому теж переконаний.
Андрій Шевченко: Якщо у нас така спокійна розмова і ми намагаємося справді зрозуміти феномен цієї жінки (а це справді феноменальна людина), то я сказав би, що в ній справді дуже багато руху.
Я думаю, що українські політики, взагалі люди діляться на тих, хто щось змінює, на людей дії і на людей бездіяльності. Люди дії – це ті люди, які щось намагаються змінити. Люди бездіяльності – це болото, це сірість і це стагнація.
Я думаю, що ось по цьому проходить розкол. Дуже багато людей саме по цьому ідентифікують.
Я просто хочу ще сказати, що є політики-семулякри, за якими насправді пустота. За цією людиною точно в кожному дні її життя є якась дуже сильна мотивація.
Віктор Шлинчак: Це гарно говорити гаслами і усталеними нормами, які полюбляє говорити останнім часом БЮТ.
Але насправді якщо ми говоримо про те, якою є Юлія Володимирівна, то давайте чесно скажемо, що ті дії, які вона робила там... От Андрій каже, що вона дуже дієва жінка, то я з цим не можу не погодитися....
Володимир Скачко: Це безперечно!
Віктор Шлинчак: Ні в кого не виникає сумнівів.
Єдина проблема в тому, щоб всі 100% цих дій були спрямовані якраз на позитив, на якийсь розвиток.
Андрій Шевченко: Я згоден, Андрію. Я це підтримую.
Володимир Скачко: Я не пам’ятаю, коли я був в секс-шопі, де продаються стимулятори...
Юлія Жмакіна: Семулякр, а не стимулятори. Це Ви погано почули, пане Володимире.
Володимир Скачко: Але в принципі інколи мені дії БЮТу нагадають таке: ми себе самі “роздраконимо”, ми самі отримаємо задоволення і самі собі поаплодуємо.
А ще раз кажу: де вихід? Це все одно, що голландці, які женяться на пальмах, а потім жаліються всьому світові, що в них старіє населення.Немає проблем! “Дєлом нада занімаца...,” – казав...
Андрій Шевченко: Я не готовий дискутувати про товари секс-шопів.
Але я на ще одне хотів би звернути увагу, що по-журналістськи це дуже цінний персонаж для репортерів...
Володимир Скачко: Супер! Згодний!
Андрій Шевченко: Я знаю, коли вона виходить з Погоджувальної ради для того, щоб 10-хвилинний брифінг зробити для журналістів і повертається назад, я бачу, як нервуються навколо всі мужики-політики.
Юлія Жмакіна: Наразі я пропоную послухати портрет нашої сьогоднішньої героїні, який змалював мій колега Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло: Юля (у дівоцтві Григян) народилася 1960 року у Дніпропетровську. Про батька мало що відомо — він рано полишив сім’ю, Юлю виховувала мати.
У 19 вона виходить заміж і стає Тимошенко. У неповних 20 народжує дитину. Потім закінчує з відзнакою місцевий університет. Фах — економіст-кібернетик.
Працювала на машинобудівному заводі, потім перебудова і перші кроки в бізнесі, тоді це був відеопрокат.
На час розпаду СРСР 30-річна Тимошенко вже генеральний директор корпорації «Український бензин», яка трансформується в ЄЕСУ («Єдині енергетичні системи України»).
Офіційна біографія Юлії Тимошенко стверджує, що ЄЕСУ запропонувала нову модель забезпечення енергоносіями українських підприємств.
Незалежні експерти переконують, що цією моделлю став принцип: жодної копійки живих грошей, лише бартер і вексельні операції.
Також, на думку все тих же експертів, процвітання ЄЕСУ забезпечував Павло Лазаренко. Він, начебто, зробив корпорацію монополістом на українському ринку газу і начебто з цього мав користь.
Сама Юлія Володимирівна все це спростовує.
Юлія Тимошенко: Я маю до справи Лазаренка приблизно таке ж відношення, як до Жовтневої революції.
Віктор Міняйло: Щоправда, з відставкою Павла Івановича, влітку 1997 року, починаються проблеми і в Юлії Володимирівни. За її словами, різними перевірками і штрафами тодішня влада знищила корпорацію.
Тимошенко в опозиції. Вона заступник голови партії «Громада», яку очолює Павло Лазаренко. Не без його сприяння Юлію Тимошенко обирають головою Бюджетного комітету Верховної Ради.
Арешт рахунків ЄЕСУ і арешт колеги Миколи Сивульського змусили Юлію Володимирівну ходити на чай з Президентом Леонідом Кучмою.
Наслідком чаювання став вихід Тимошенко з «Громади», створення фракції «Батьківщина», розблокування рахунків ЄЕСУ і свобода Миколи Сивульського.
З призначенням Віктора Ющенка Прем‘єр-міністром Юлія Тимошенко стає віце-прем‘єром з питань ПЕК. Фахівці стверджують, що на цій посаді вона активно ламала схеми, за якими колись працювала сама. Економіка почала отримувати живі гроші, але окремі фізичні і юридичні особи їх не дораховувалися.
Арешт чоловіка, відставка, слідчий ізолятор… Далі акції «Україна без Кучми!», «Повстань Україно!»... Блок Юлії Тимошенко отримує майже 7,5% на парламентських виборах 2002 року.
Потім “Сила народу”, “вічний союз” з Віктором Ющенком і президентські вибори 2004-го.
Майдан. Скандування “Юля! Юля! Юля!” переходять в “Юля-прем’єр!”... Розкладачка в Кабміні, багатогодинні засідання уряду, підвищення пенсій і зарплат, бензинова і м’ясна кризи.
Далі — «любі друзі», відставка, парламентські вибори і виснажливі спроби створити коаліцію демократичних сил. І вже за крок до прем’єрства Олександр Мороз повертає Юлію Тимошенко в опозицію.
