Речник НАТО Джеймз Аппатурай назвав крок Москви «розчаруванням» і «кроком назад».
Організація з безпеки і співпраці в Європі дуже стурбована розвитком подій навколо цього Договору, повідомив Радіо Свобода речник ОБСЄ Мартін Несіркі.
Білий Дім у США висловив жаль із приводу рішення Росії. Але, сказав речник Ради національної безпеки США Ґордон Джондроу, Вашинґтон усе-таки продовжить із Москвою дискусії з цього приводу.
Розчарування висловили і Латвія, Польща, Румунія, Чехія та Україна.
Міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк заявив, що рішення Росії «не привносить стабільності в реґіональну безпеку».
Президент Росії Владімір Путін підписав у суботу указ «Про призупинення Російською Федерацією чинності Договору про звичайні збройні сили в Європі і пов’язаних із ним міжнародних договорів».
Указ виданий «у зв’язку з надзвичайними обставинами», що стосуються Договору, «які впливають на безпеку Російської Федерації і вимагають вжити негайних заходів», мовиться в його преамбулі.
Заступник міністра закордонних справ Росії Серґей Кісляк заявив, що цей крок пов’язаний із розширенням союзу НАТО і, як він сказав, із його «порушеннями» з боку Північноатлантичного союзу.
Договір про звичайні збройні сили в Європі підписали 1990 року держави – учасниці Організації Північноатлантичного договору і тодішньої Організації Варшавського договору.
Цей Договір встановлював кількісні обмеження на низку категорій звичайних (неядерних і неракетних) озброєнь, які країни-учасниці мали право розташовувати на своїй території чи її реґіонах.
Після ліквідації Організації Варшавського договору і розпаду СРСР на окремі держави учасники Договору уклали Угоду про адаптацію, яка відображала ці зміни.
Росія цю Угоду підписала і ратифікувала. Водночас країни – члени НАТО не стали її ратифіковувати, доки Росія не виконає своїх зобов’язань вивести свої війська з території Грузії і Молдови.
Москва продовжує наполягати, що ці зобов’язання не пов’язані з Договором про звичайні збройні сили в Європі і супутними документами, і вимагає від країн НАТО ратифікувати Угоду про адаптацію.
Водночас Росія заявляє, що нинішній стан, який визначають ці документи, загрожує її безпеці, і домагається переукладення частини їхніх положень на вигідних для себе умовах.
Участь Росії в Договорі про звичайні збройні сили в Європі і пов’язаних із ним міжнародних договорах буде припинена через 150 днів по тому, як Москва офіційно поінформує про це всіх інших його учасників.
Організація з безпеки і співпраці в Європі дуже стурбована розвитком подій навколо цього Договору, повідомив Радіо Свобода речник ОБСЄ Мартін Несіркі.
Білий Дім у США висловив жаль із приводу рішення Росії. Але, сказав речник Ради національної безпеки США Ґордон Джондроу, Вашинґтон усе-таки продовжить із Москвою дискусії з цього приводу.
Розчарування висловили і Латвія, Польща, Румунія, Чехія та Україна.
Міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк заявив, що рішення Росії «не привносить стабільності в реґіональну безпеку».
Президент Росії Владімір Путін підписав у суботу указ «Про призупинення Російською Федерацією чинності Договору про звичайні збройні сили в Європі і пов’язаних із ним міжнародних договорів».
Указ виданий «у зв’язку з надзвичайними обставинами», що стосуються Договору, «які впливають на безпеку Російської Федерації і вимагають вжити негайних заходів», мовиться в його преамбулі.
Заступник міністра закордонних справ Росії Серґей Кісляк заявив, що цей крок пов’язаний із розширенням союзу НАТО і, як він сказав, із його «порушеннями» з боку Північноатлантичного союзу.
Договір про звичайні збройні сили в Європі підписали 1990 року держави – учасниці Організації Північноатлантичного договору і тодішньої Організації Варшавського договору.
Цей Договір встановлював кількісні обмеження на низку категорій звичайних (неядерних і неракетних) озброєнь, які країни-учасниці мали право розташовувати на своїй території чи її реґіонах.
Після ліквідації Організації Варшавського договору і розпаду СРСР на окремі держави учасники Договору уклали Угоду про адаптацію, яка відображала ці зміни.
Росія цю Угоду підписала і ратифікувала. Водночас країни – члени НАТО не стали її ратифіковувати, доки Росія не виконає своїх зобов’язань вивести свої війська з території Грузії і Молдови.
Москва продовжує наполягати, що ці зобов’язання не пов’язані з Договором про звичайні збройні сили в Європі і супутними документами, і вимагає від країн НАТО ратифікувати Угоду про адаптацію.
Водночас Росія заявляє, що нинішній стан, який визначають ці документи, загрожує її безпеці, і домагається переукладення частини їхніх положень на вигідних для себе умовах.
Участь Росії в Договорі про звичайні збройні сили в Європі і пов’язаних із ним міжнародних договорах буде припинена через 150 днів по тому, як Москва офіційно поінформує про це всіх інших його учасників.
