Чому український парламент не може затвердити омбудсмена?

Офіційна причина перенесення голосування – за десять днів до нього депутатам не роздали біографії кандидатів на посаду омбудсмена (саме цього вимагає регламент Верховної Ради). Правозахисник Людмила Коваль висловлює стурбованість перенесенням виборів омбудсмена, оскільки термін, визначений для цих виборів Законом, уже минув: «Законодавчий орган України, який покликаний писати закони, пише їх і одночасно порушує, показуючи негативний взірець для людей, які, напевне, можуть собі дозволити робити те саме».

Причина – політичні торги

На думку Людмили Коваль, причина перенесення голосування може насправді полягати у політичних торгах або збиранні більшістю Верховної Ради додаткової підтримки для «свого» кандидата – Ніни Карпачової. Проте у Партії регіонів запевняють: вони підтримують Ніну Карпачову виключно за її професіоналізм. Про це говорить народний депутат України Юрій Мірошниченко: «Ми підтримуємо Ніну Іванівну Карпачову, оскільки вона вже довела своєю діяльністю, по-перше, принциповість, по-друге, професійність, і, по-третє, активну позицію щодо захисту прав людини в Україні незалежно від того, хто при владі».

Однак спостерігачі ПАРЄ Ганне Северінсен і Ренате Вольвенд висловлюють сумнів у неупередженості кандидатки на посаду омбудсмена. Стурбовані тим, що Ніна Карпачова як депутат належить до однієї з політичних сил, й інші європейські організації. Ось як пояснює цю стурбованість директор Східноєвропейського Інституту розвитку Мрідула Ґош: «Треба йти не тільки за буквою закону, а й за духом. Звісно, коли пані Карпачова висувається як омбудсмен, вона не є членом Партії регіонів. Але тут мова йде про належність до політичної сили, не обов’язково про членів партії. Тому зміни до Закону про омбудсмена мають передувати будь-якому обранню».

Шкодить політизація

Зміни до законів, які рекомендував ухвалити Східноєвропейський Інститут розвитку за результатами моніторингу інституту омбудсмена в Україні, стосувалися насамперед деполітизації цього інституту. Мрідула Ґош вважає, що й зараз, особливо після впровадження політреформи, ступінь політизації посади Уповноваженого ВР з прав людини залишається занадто високим.

Проте Юрій Мірошниченко називає претензії європейських інституцій «втручанням у внутрішні справи держави»: «Ми заперечуємо в принципі втручання у внутрішні справи України з боку будь-якої організації, особливо в частині коментарів, кого призначати на ту чи іншу посаду. Це виключне право України, зокрема, парламенту України».

Контраргументи Юрія Мірошниченка стосовно сумнівів у неупередженості Ніни Карпачової такі: «Ми не можемо говорити, що вона, виконуючи свої повноваження, якимось чином буде представляти партію. Належність до партії не робить людину в професійній діяльності залежною від партії. Я особисто абсолютно не бачу підстав, щоб забороняти омбудсмену бути членом якоїсь політичної партії, якщо це партія демократична».

Демократичність Партії регіонів, на думку Юрія Мірошниченка, підтверджують і два нових законопроекти, які вніс він сам спільно якраз із Ніною Карпачовою, а також Едуардом Павленком. Законопроекти передбачають суттєве розширення прав омбудсмена, зокрема участь у цивільному та адміністративному процесі. Проте у правозахисному середовищі вже пролунали критичні оцінки цих законопроектів. Так, Людмила Коваль вважає, що вони суперечать Конституції України та Закону про омбудсмена: «Пані омбудсмен практично підміняє собою функції судової гілки влади, відбираючи для себе право подавати експертні оцінки рішення суду. Це взагалі є порушенням принципу правосуддя в Україні, тому що суд є вищим органом, який здійснює судочинство, і оскаржувати рішення суду можна тільки в судовому порядку, а вона бере на себе повноваження оцінювати, добре чи недобре вирішив суд».

Також, на думку Людмили Коваль, суперечать Конституції передбачені законопроектами функції омбудсмена як одночасно учасника судового процесу і органу, що контролює цей процес.