В інтерв’ю, яке дав міністр закордонних справ Бернар Кушнер французькому телебаченню був такий фрагмент:
Б.К.: «Це означає, що ми маємо приготуватися до гіршого».
Кор.: «Що ж є гіршим?»
Б.К.: «Гіршим є війна, шановний».
Кор.: « І як же ви готуєтесь до цієї війни?»
Б. К.: «Ми готуємо, насамперед, спільний план, що є прерогативою глави держави, але це не для завтра. Ми готуємось сказати, що не бажаємо створення цієї ядерної бомби».
Такі слова керівника французького зовнішньополітичного відомства стали своєрідним відлунням сказаного на цю ж тему президентом Франції Ніколя Саркозі кількома тижнями раніше. Саркозі відкидав тоді можливість створення ядерної бомби Тегераном, прогнозував воєнну конфронтацію з Іраном і наголошував, що такий сценарій міг би стати «катастрофічним».
Погроза війною – додатковий тиск на Тегеран?
Відмий політичний експерт із паризького Національного Центру наукових досліджень Олів’є Руа вважає, що застереження варто розуміти як більш жорстку позицію Парижа щодо Ірану.
Олів’є Руа: «Так, Франція зайняла більш тверду позицію у даній проблемі. Я думаю, що це засвідчує висновок Франції щодо недостатності самих лише економічних санкцій для отримання необхідного результату. Париж вважає, що загроза війни та економічного тиску можуть виявитися досить дієвими щодо Ірану».
Франція займає активну позицію серед країн ЄС, які виробляють свій план санкцій супроти Тегерану, котрі виходять за межі нинішніх санкцій ООН.
Керівник МЗС Франції виступив із різкими заявами, як вважають експерти, щоб максимально натиснути на Тегеран якраз у ці дні.
Серед іншого Бернар Кушнер зазначив: «У той час, як переговори щодо іранської ядерної проблеми йдуть повним ходом і мають бути інтенсивнішими, ми дійсно вирішили приготуватися врешті і до європейських санкцій, котрі виходять за межі накладених ООН. Наші німецькі колеги запропонували такі санкції, і ми нещодавно обговорювали це питання». Тегеран у відповідь на заяви Парижа знову повторив, що його ядерна програма є мирною, і звинуватив Францію у «копіюванні Білого дому», тобто слідуванні у фарватері політики США щодо Ірану.