Президент Сербії Борис Тадич проголосив у Раді Безпеки емоційну промову, в якій намагався переконати відхилити будь-яку односторонню декларацію албанського керівництва Косова. Тадич ще раз повторив, чим для Європи загалом може бути небезпечний цей прецедент на Балканах.
У словах президента Сербії відобразилися позиції щодо Косова чи не всіх політичних сил цієї країни: «Сербія ніколи не визнає незалежності Косова і збереже свою територіальну цілісність та суверенітет демократичним шляхом – з допомогою правових аргументів та дипломатії. Я ще раз запевняю вас, пані й панове, що Сербія не вдаватиметься до силових дій».
Прем’єр Косова розраховує на визнання незалежності міжнародною спільнотою
Хоча й представник нової албанської влади Косова, глава уряду краю Хашим Тачі був також присутній на засіданні Ради Безпеки ООН, все ж йому не дозволили зробити офіційну заяву. Згідно з правилами ООН, на сесії Ради Безпеки можуть виступати лише представники офіційно визнаних держав, якщо є згода членів Ради. Але Тачі висловився перед журналістами після завершення дискусії в Раді Безпеки.
Хашим Тачі: «Дуже скоро ми ухвалимо рішення про незалежність і сподіваємося на визнання міжнародної спільноти – Вашинґтона, Брюсселя та інших. Приштина буде діяти у тісній співпраці з Вашинґтоном та Брюсселем, щоб усе відбулося якнайшвидше».
США виступають за незалежність Косова, Росія – проти
Посол Сполучених Штатів в ООН Залмай Халілзад вважає, що план спеціального посланця ООН у справі косовського врегулювання Марті Ахтісаарі щодо «контрольованої незалежності» Косова є найкращим можливим рішенням. Вашинґтон – найпалкіший прихильник незалежності Косова. Разом з тим, Халілзад наголосив, що необхідно мінімізувати політичні втрати Сербії шляхом швидкого вступу і Белграда і Приштини до ЄС.
Залмай Халілзад: «Остаточним вирішенням цієї проблеми була б інтеграція цього регіону в ширші європейські структури, особливо в ЄС, це майбутнє для цього регіону».
Посол Росії в ООН Віталій Чуркін намагався запевнити, що односторонній шлях вирішення проблеми Косова не веде до визнання краю всією міжнародною спільнотою. При цьому Чуркін знову посилався на відоме рішення Ради Безпеки ООН від 1999 року, яке визнавало територіальну цілісність Сербії недоторканною. У четвер Владімір Путін виступив із заявою у болгарській пресі, що рішення проблеми Косова мусить бути лише двостороннім, інакше це стане «прецедентом для міжнародної практики».
Західні оглядачі прогнозують, що Приштина оголосить про незалежність відразу ж після президентських виборів у Сербії, які відбудуться 20 січня. А якщо постане потреба у другому турі голосування, то воно відбудеться 3 лютого.
У словах президента Сербії відобразилися позиції щодо Косова чи не всіх політичних сил цієї країни: «Сербія ніколи не визнає незалежності Косова і збереже свою територіальну цілісність та суверенітет демократичним шляхом – з допомогою правових аргументів та дипломатії. Я ще раз запевняю вас, пані й панове, що Сербія не вдаватиметься до силових дій».
Прем’єр Косова розраховує на визнання незалежності міжнародною спільнотою
Хоча й представник нової албанської влади Косова, глава уряду краю Хашим Тачі був також присутній на засіданні Ради Безпеки ООН, все ж йому не дозволили зробити офіційну заяву. Згідно з правилами ООН, на сесії Ради Безпеки можуть виступати лише представники офіційно визнаних держав, якщо є згода членів Ради. Але Тачі висловився перед журналістами після завершення дискусії в Раді Безпеки.
Хашим Тачі: «Дуже скоро ми ухвалимо рішення про незалежність і сподіваємося на визнання міжнародної спільноти – Вашинґтона, Брюсселя та інших. Приштина буде діяти у тісній співпраці з Вашинґтоном та Брюсселем, щоб усе відбулося якнайшвидше».
США виступають за незалежність Косова, Росія – проти
Посол Сполучених Штатів в ООН Залмай Халілзад вважає, що план спеціального посланця ООН у справі косовського врегулювання Марті Ахтісаарі щодо «контрольованої незалежності» Косова є найкращим можливим рішенням. Вашинґтон – найпалкіший прихильник незалежності Косова. Разом з тим, Халілзад наголосив, що необхідно мінімізувати політичні втрати Сербії шляхом швидкого вступу і Белграда і Приштини до ЄС.
Залмай Халілзад: «Остаточним вирішенням цієї проблеми була б інтеграція цього регіону в ширші європейські структури, особливо в ЄС, це майбутнє для цього регіону».
Посол Росії в ООН Віталій Чуркін намагався запевнити, що односторонній шлях вирішення проблеми Косова не веде до визнання краю всією міжнародною спільнотою. При цьому Чуркін знову посилався на відоме рішення Ради Безпеки ООН від 1999 року, яке визнавало територіальну цілісність Сербії недоторканною. У четвер Владімір Путін виступив із заявою у болгарській пресі, що рішення проблеми Косова мусить бути лише двостороннім, інакше це стане «прецедентом для міжнародної практики».
Західні оглядачі прогнозують, що Приштина оголосить про незалежність відразу ж після президентських виборів у Сербії, які відбудуться 20 січня. А якщо постане потреба у другому турі голосування, то воно відбудеться 3 лютого.