 |
Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк скептично відреагував на таку пропозицію від «регіоналів»: мовляв, ми ж такі талановиті, давайте взагалі ухвалимо Конституцію прямо з голосу у парламенті і без виборів призначимо посадових осіб. Спікер також закликав депутатів не порушувати регламент.
Стосовно ж перспектив створення парламентської комісії щодо змін до Конституції, то, за словами Яценюка, це може бути лише після того, як Національна конституційна рада подасть свій проект змін до Основного закону. Цим самим Яценюк дав зрозуміти, що визначальною тут має бути передовсім позиція Президента, а не парламентарів.
Торік 27 грудня Ющенко своїм указом створив Національну конституційну раду, на яку поклав підготовку концепції оновлення Основного закону і проекту нової редакції Конституції України. 18 лютого Президент затвердив персональний склад Національної конституційної ради, куди увійшло майже 100 осіб.
Президентським указом Ющенко призначив себе головою Національної конституційної ради. Секретарем Національної конституційної ради, згідно з указом, стала заступник голови Секретаріату Президента України, представник Президента у Конституційному Суді Марина Ставнійчук.
Також до складу цієї ради увійшли: Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк, голова Центральної виборчої комісії Володимир Шаповал, міністр юстиції України Микола Оніщук, секретар Ради національної безпеки і оборони України Раїса Богатирьова, її перший заступник Степан Гавриш, голова Секретаріату Президента України Віктор Балога, його заступники Роман Безсмертний, Ігор Пукшин та Олександр Чалий, голова Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України Микола Пухтинський, директор Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан, постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді України Анатолій Селіванов, керівник Головної державно-правової служби Секретаріату Президента України Жанна Докторова, представник України в Комісії ООН з прав людини Володимир Василенко.
До складу конституційної ради також увійшли 41 народний депутат, представники судової гілки влади, науковці, голови громадських, правозахисних організацій, зокрема, колишні судді Верховного Суду України Віталій Бойко та Василь Маляренко, президент Національної академії наук України, академік Борис Патон, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим Анатолій Гриценко, уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова, член КПУ Георгій Крючков, народні депутати України Віктор Янукович, Микола Томенко, Микола Азаров, Дмитро Табачник, Олександр Лавринович, Олена Лукаш, В’ячеслав Кириленко, Юрій Ключковський, Микола Катеринчук, Сергій Ківалов, Борис Колесников, Сергій Головатий, Мустафа Джемілєв, Роман Зварич, Володимир Литвин, Адам Мартинюк та інші.
20 лютого відбулося перше засідання Національної конституційної ради. Тоді Ющенко наголосив, що країну роздирає політична нестабільність через розбалансованість повноважень гілок влади, і запропонував своє бачення нової Конституції.
Президент, зокрема, акцентував увагу на необхідності посилити права і свободи громадянина і людини, реальне забезпечення судового захисту цих прав і свобод, розширення конституційного регулювання інститутів безпосередньої демократії, удосконалення системи стримувань і противаг, підвищення ефективності функціонування державного механізму, створення конституційних засад реформування територіального устрою держави і місцевого самоврядування, встановлення конституційних засад участі України у процесах світової і європейській інтеграції.
Говорив Президент і про посилення судового захисту вимог громадян до держави, про їхню політичну свободу і навіть про охорону самої Конституції.
Що криється за словами Президента?
Якщо уважно вивчити персональний склад Національної конституційної ради, то неважко помітити, що переважна більшість її членів є лояльною до Голови держави. А зроблені Президентом на першому засіданні Національної конституційної ради наголоси були відразу розшифровані аналітиками як вдала ширма для вирішення персональних проблем.
І справедливо, оскільки перераховані Президентом побажання, особливо про права і свободи громадян, у чинній Конституції уже є. Вони, власне, були завжди. З цього починається будь-яка Конституція будь-якої країни. Поняття ж «охорона Конституції» теж викликало здивування, оскільки Основний закон, як наголошують спостерігачі, треба виконувати і шанувати, що є найкращим свідоцтвом його охорони. Тут чимало критиків вказали на гріхи самого Президента.
Це також викликало обурення у парламентарів, що увійшли до складу Національної конституційної ради. 5 березня Партія регіонів заявила про припинення своєї участі у роботі Національної конституційної ради. «У складі цієї ради створена робоча група, яка почала роботу на перегляд всього тексту української Конституції, починаючи з преамбули, загальних положень і всіх розділів», – обурювався «регіонал» Олександр Лавринович. Про можливий свій вихід з Національної конституційної ради заговорили і комуністи.
А інший представник Партії регіонів, член постійної делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї Ради Європи Сергій Головатий взагалі поставив під сумнів фаховість складу Національної конституційної ради. За його словами, із 97 членів Ради є лише два фахівці з конституційного права – це колишні судді Конституційного Суду України Володимир Шаповал та Микола Козюбра.
Головатий також розкритикував ідею схвалення змін до Конституції на всенародному референдумі і наголосив на безпрецедентності, за його словами, такої ініціативи у світі.
У Секретаріаті Президента тоді цю критику слухали і відкидали як несправедливу. Заступник голови Секретаріату Президента Марина Ставнійчук заперечувала, що Національна конституційна рада є пропрезидентською. А інший член Національної конституційної ради, відомий юрист, заступник голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Ключковський оцінив активність Президента у конституційних змінах як добрий початок і висловився, що НУНС повністю поділяє позиції Ющенка.
Чого хочуть парламентарі?
Про те, що лідери нації та їхні парламентські фракції мають різне бачення та інтереси у питанні переписування Конституції, яскраво засвідчили та події в парламенті у вівторок і середу. Особливо це стосується фракцій з демократичної коаліції. НУНС категоричний у своїй підтримці Президентові, за окремими винятками. А БЮТ хоче перетягти ініціативи внесення змін у Конституцію до парламенту і тому змушений, як там пояснюють, ситуативно об’єднувати свої голоси з Партією регіонів.
Одначе це не означає, що БЮТ та Партія регіонів мають однакове бачення щодо змін у Конституції. Лідер фракції БЮТ Іван Кириленко заявляє, що їх хвилює дуалізм у виконавчій гілці влади, який необхідно усунути. Ще один бютівець і член Національної конституційної ради Микола Томенко, виступаючи з трибуни Верховної Ради, наголосив, що ухвалення змін до Конституції є виключно прерогативою парламенту і що всі зміни до Конституції мають ухвалюватись також законодавчим органом влади.
Томенко також натякнув, що Секретаріат Президента розігрує сценарій перетворення парламенту на якийсь додаток або взагалі ліквідації парламенту як інституту. Сама Юлія Тимошенко заявляє, що Україні не потрібен Президент і Прем’єр-міністр одночасно і що якусь із цих посад потрібно ліквідувати через зміни у Конституцію.
Фракція Партії регіонів поки не висловилася, яку саме Конституцію вони б хотіли і яка державна посада більше до вподоби Вікторові Януковичу. Зате ця фракція посварила демократичну коаліцію. Лідер НУНС В’ячеслав Кириленко заявив, що будь-яке голосування фракції БЮТ спільно з фракцією Партії регіонів із важливих питань є неприпустимим і що такі дії партнерів можуть розвалити коаліцію. А бютівці своєю чергою просять не зневажати парламент і нагадують пропрезидентській партії про її численні гріхи у можливому розвалі коаліції.
Верховна Рада між тим вирішила повернутися до питання про створення парламентської комісії для внесення змін до Конституції 14 квітня. Очевидно, тоді демократична коаліція й пройде випробування на міцність.