Доступність посилання

ТОП новини

Олександр Мороз


Олександр Мороз (65 років) тричі балотувався у Президенти України і щоразу посідав почесне третє місце. Цього разу, очевидно, традиція буде порушена. Оскільки ще два місяці назад лідер СПУ не збирався брати участь у виборчих перегонах. Спершу мова йшла про можливість висунення кандидатом від соціалістів екс-керівника Фонду держмайна Валентину Семенюк-Самсоненко, затим – СПУ виступала на підтримку мультимільйонера Сергія Тігіпка.
Утім, після довгих роздумів лідер соціалістів вирішив все ж таки сам балотуватись у президенти. Очевидно, для того, аби зберегти «обличчя» партії, а вірніше – її реноме.

Біографічні дані

Народився 29 лютого 1944 року у селі Буда Таращанського району Київської області.

Після закінчення у 1965 році Української сільськогосподарської академії працював інженером-механіком в Ємільчинського райоб'єднання «Сільгосптехніка» на Житомирщині.

З 1966 по 1974 рік – викладач, завідувач відділу механізації сільського господарства Таращанського технікуму механізації. Далі – в номенклатурі АПК.

У 1985 році закінчив ВПШ при ЦК КПУ.

До 1989 року – перший секретар Таращанського райкому партії. Пізніше - завідувач аграрним відділом обкому партії.

У 1990 році обраний до Верховної Ради України, де певний час був лідером більшості. Після заборони КПУ – голова оргкомітету зі створення Соціалістичної партії.

У 1994-1998 роках – голова Верховної Ради України. За активної участі Олександра Мороза парламент ухвалив Конституцію України (1996 р.).

Олександр Олександрович тричі висувався кандидатом у президенти – в 1994, 1999 і 2004 роках.

28 листопада 2000 року оприлюднив плівки майора Мельниченка та звинуватив Леоніда Кучму і його оточення в причетності до зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. Взимку 2001 року став одним з лідерів руху «Україна без Кучми». Був одним із запеклих опонентів Президента Кучми.

На парламентських виборах 2002 року Мороз очолив виборчий список СПУ. У загальнодержавному окрузі партія набрала 6,95% голосів виборців.

У другому турі президентських виборів 2004 року Олександр Олександрович підтримав Віктора Ющенка. Як каже Мороз, тоді Віктор Андрійович пропонував йому очолити уряд народної довіри. Одначе ця пропозиція так і залишилася нереалізованою.

На парламентських виборах 2006 року СПУ отримала підтримку 5,6% українців.

6 липня 2006 року внаслідок об’єднання в коаліцію СПУ, Партії регіонів та Комуністичної партії України Олександр Мороз обраний спікером українського парламенту. Фактично Олександр Олександрович денонсував усі попередні домовленості про створення коаліції із «Нашою Україною» та БЮТ, відповідно до яких прем’єр-міністром мала б стати Юлія Тимошенко, а спікером парламенту – Петро Порошенко. Поведінку Мороза було названо зрадою «помаранчевих» ідеалів.

Як заявив депутат від БЮТ Олег Ляшко, за входження до коаліції Соцпартія на чолі із Морозом отримала від Партії регіонів 300 мільйонів доларів. Одначе якихось документальних доказів цього так і не було надано.

Навесні 2007 року Віктор Ющенко заявив про спробу узурпації влади парламентською більшістю (СПУ, КПУ та Партії регіонів), які начебто намагалися обмежити повноваження Президента. Як результат – у державі було проголошено проведення дочасних парламентських виборів. На них СПУ на чолі з Олександром Морозом не подолала прохідний бар'єр і опинилася поза парламентом.

Партійна діяльність

Останні 18 років Олександр Мороз – лідер Соціалістичної партії України, яка була створена у жовтні 1991 року, одразу ж після заборони Комуністичної партії України.

За час, що минув відтоді, Олександр Олександрович пережив кілька спроб розколу партії. Спершу це намагалася зробити Наталія Вітренко, яка була радницею Мороза. Затим – Іван Чиж та Станіслав Ніколаєнко.

Улітку 2006 року під сумнів цілісність СПУ поставили Юрій Луценко та Йосип Вінський. Вони звинуватили Олександра Мороза у зраді.

Однак після демонстративного демаршу колишніх соратників Олександрові Морозу все ж таки вдалося утримати лідерство у партії. І навіть програш Соцпартії на дочасних парламентських виборах 2007 року не змусив його залишити посаду.

Нагороди та відзнаки

Нагороджений медаллю «За трудову доблесть».

У 1998 році відмовився від «Ордена князя Ярослава Мудрого» V ступеня.

Кавалер ордена Преподобного Нестора Літописця УПЦ-КП.

Голова Всеукраїнської громадської організації «Захист дітей війни».

Лауреат Міжнародної літературної премії ім. Сковороди за книгу «Жива стерня».

Сім’я

Одружений. Дружина – Валентина Мороз, пенсіонер по інвалідності.
Виховав двох доньок – Ірину (1966 р.н.) та Руслану (1972 р.н.).
Має шестеро онуків.

Матеріальні статки

У 2008 році дохід Олександра Мороза становив 219 тис. 38 грн. Це – пенсія екс-спікера парламенту.
Лідер Соцпартії володіє квартирою в 107 кв. м.
Сім’я минулого року отримала 7 тис. 776 грн. доходу.

Програмні засади

Олександр Мороз категорично виступає проти зміни Конституції України. Він наполягає на тому, що порядок у державі цілком можна навести у рамках чинного Основного закону.
Попри це у своїй передвиборчій програмі лідер соціалістів пропонує план реформування державного управління і економіки.

Державний устрій
Ухвалення змін до закону про вибори, які передбачають запровадження відкритих виборчих списків.
Ліквідація районних державних адміністрацій і передача органам місцевого самоврядування фінансових, організаційних та інших можливостей.
Боротьба із корупцією у владі.
Декларування доходів і витрат державними службовцями та членами їх сімей.
Реформування судової системи.

Економіка
Українська земля сільськогосподарського призначення має бути винятково власністю українського народу.
Створення Державного земельного банку.
Запровадження співвідношення мінімальної там максимальної заробітних плат та пенсій у пропорції 1:10.

Зовнішня політика і безпека

Ініціювання і скликання міжнародної конференції з питань безпеки і співробітництва, враховуючи позаблоковий статус України.
Відновлення повноцінних стосунків із Росією, активізація відносин із Євросоюзом, країнами Далекого Сходу, Китаєм.
XS
SM
MD
LG