Кого російські військові переслідують на окупованій частині півдня України? Як окупанти поводяться із затриманими місцевими жителями? Хто з них досі перебуває в російському полоні? Які факти фіксують правозахисні організації, дізнавався проєкт «Новини Приазовʼя».
- Після 24 лютого на Херсонщині зафіксовано 303 випадки насильницьких зникнень. Про це 30 серпня повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його даними, у цьому регіоні вбили 1 людину, а доля 181 людини залишається невідомою. Омбудсмен зазначив, що випадки насильницьких зникнень практикуються у «фільтраційних» пунктах на Донеччині та Луганщині, окупанти продовжують відкривати такі пункти в Запорізькій області, на території окупованої Херсонщини та у Криму. Точну кількість цих випадків в Україні підрахувати неможливо, повідомив Лубінець. Він додав, що з моменту повномасштабного вторгнення «практика насильницьких зникнень стала одним з методів залякування місцевих жителів».
- За підрахунками правозахисників Центру прав людини ZMINA та Медійної ініціативи за права людини, окупована частина Херсонщини є одним з регіонів, де викрадають людей найчастіше. Правозахисники повідомляють, що для утримання заручників окупанти використовують будівлі СІЗО, у деяких населених пунктах, наприклад, у Новій Каховці, облаштовують для цих цілей гаражі та підвали, а в Херсоні людей тримають і на території дитячого приймальника-розподільника.
- Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик 30 серпня під час онлайн-конференції до Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень зазначила, що Росія використовує насильницькі зникнення людей як «метод ведення війни, залякування і придушення спротиву» ще з березня 2014 року, з моменту окупації Криму. Пізніше ця практика стала ще більш поширеною на окупованій частині Донбасу, однак з 24 лютого «Росія почала викрадати українців масово, використовуючи тортури та навіть страти», зазначають правозахисники.
- З 24 лютого ZMINA задокументувала щонайменше 311 випадків насильницьких зникнень українців на нових окупованих територіях. Потерпілі є активними членами місцевих громад, включаючи представників органів місцевого самоврядування, журналістів, волонтерів, освітян, релігійних і культурних діячів, активістів, які не були згодні з окупацією, або членів їхніх родин.
«Затримують і вдома, і на роботі»
Адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Данилов у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що лише на окупованій частині Херсонської області станом на 30 серпня зафіксовано понад 400 випадків насильницьких зникнень місцевих жителів.
«На цей період часу ми можемо говорити, особисто я зафіксував десь приблизно 405-406 зникнень, насильницьких зникнень людей. Для розуміння, ми під насильницьким зникненням розуміємо, якщо людину викрадають і ми не знаємо, де вона знаходиться, або якщо її викрадають і вона перебуває понад місяць в полоні. Тобто по таких категоріях ми говоримо по насильницьких зникненнях. От таких фактів більш як 400», – каже Данилов.
«І дуже поряд, коли ми говоримо, що людину позбавляють волі, тобто незаконне нетривале затримання, це ми говоримо про тиждень, 10 днів. Тобто таких випадків ми зафіксували десь в районі 150. Але треба розуміти, що ця інформація не є 100% повною і це лише частинка, яку нам вдалося зафіксувати. Насправді особливо що стосується незаконного обмеження волі, – їх набагато більше», – додав експерт.
Людей зазвичай затримують вдома, на робочих місцях та блокпостах, каже правозахисник.
Велику кількість людей, десь відсотків 15, – забирають на блокпостах. Велику кількість людей, це десь 20%, – це випадки, коли це роблять на роботіОлександр Данилов
«Якщо ми говоримо про насильницьке зникнення, то тут в 50% випадків, ми говоримо про те, що людей затримують вдома, тобто за ними цілеспрямовано приходять, їх приходять і забирають вдома. Велику кількість людей, десь відсотків 15, – забирають на блокпостах. Велику кількість людей, це десь 20%, – це випадки, коли це роблять на роботі, з роботи забирають. Переважно це стосується представників органів місцевого самоврядування», – пояснює Данилов.
«Якщо ми говоримо про незаконне позбавлення волі, то тут ситуація трохи інша, це люди, яких переважно затримують випадково, під час перевірок, під час «фільтраційних» якихось моментів на блокпостах. Тобто третину людей затримують на блокпостах», – стверджує правозахисник.
Затримують за будь-які, навіть мінімальні, прояви проукраїнської позиціїОлександр Данилов
Олександр Данилов зазначив, що останнім часом жителів окупованої частини Херсонщини затримують за будь-які, навіть мінімальні, прояви проукраїнської позиції: «Учасники АТО, педагоги, 10% – це кримські татари, представники органів місцевого самоврядування, колишні правоохоронці, тобто насправді велика кількість – просто пересічні громадяни. От останні тенденції пішли, що вони просто будь-яку особу затримують, яка там має мінімальні проукраїнські позиції».
Правозахисник розповів, що більшість насильницьких зникнень супроводжуються психологічним і фізичним тиском з боку російських військових.
«Коли ми зафіксували ті випадки насилля, вони є такими кричущими. Це коли там, умовно кажучи, опубліковане відео, коли там нашого земляка Сергія Мороза, – його катують електричним струмом, навіть на відео просто підчеплені ці фіксатори і кров тече. Тобто, це жах, розумієте.
Голова Бехтерської ОТГ, його захоплюють на 2 години і потім його день протримали, але він потім одразу в лікарню потрапив з переломами численними.
Якщо ми говоримо про учасника АТО Назара Кагальняка, його взагалі забрали і так відлупцювали, що він просто помер потім вдома. Це ті випадки коли людину закатували до такого стану, що вона померла в лікарні, і ті люди, які були поряд з нею в камері, кажуть, що вона за 2 місяці практично не лежала, бо в неї зламані усі ребра, людина не могла дихати. А був випадок, коли людину виловили з гирею на ногах», – перерахував кілька зафіксованих випадків Данилов.
За його словами, лише частина потерпілих від дій російських військових звертається до правоохоронних органів з метою проведення розслідувань.
Якщо люди гинуть, то звичайно звертаються родичіОлександр Данилов
«Певна категорія звертається і розслідування ведуться, але сказати, що це переважна кількість людей, то звичайно ні. Якщо люди гинуть, то звичайно звертаються родичі, якщо побиття, каліцтва, то переважно теж звертаються. Чим м'якше наслідки, особливо якщо людина залишається в окупації, то звичайно взагалі таких моментів немає. Якщо на думку людини наслідки несуттєві або мають психологічні виключно аспекти, або якийсь сексуальний підтекст, – то такі люди не звертаються», – підкреслив правозахисник.
«Тут є ще момент розумієте який, коли їх викрадають, дуже часто росіяни в балаклавах і люди не вірять, що можна притягти власне цих людей до відповідальності, ідентифікувати їх», – поділився Данилов.
«У Херсоні тепер свої закони»
Мер Каховки Херсонської області Віталій Немерець розповів, що тенденція стосовно насильницьких зникнень в громаді не змінюється.
«Тією інформацією, що ми володіємо наразі, шестеро мешканців нашої громади знаходяться у казематах орків. Меншою бути не може, може, є ще хтось, про кого ми не знаємо», – сказав мер.
За його словами, «найбільше обурення в окупантів викликає відмова місцевих жителів співпрацювати з ними». А також прояви проукраїнської позиції.
На сьогодні п'ятеро голів територіальних громад Херсонщини утримуються у полоні окупантівВіталій Немерець
«Я переймаюся не лише людьми з Каховської ОТГ, а ще й іншими знайомими, на жаль, серед них є мої колеги – керівники територіальних громад. Найбільше, кого я знаю, це голова Голої Пристані Олександр Бабич, якого ще з березня тримають так само як і інших (у полоні – ред.). Ще на сьогодні п'ятеро голів територіальних громад Херсонщини утримуються у полоні окупантів. Про них не забувають», – зазначив він.
У липні стало відомо, що в окупованому Херсоні російські військові викрали з власного дому заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду області Сергія Барчука та взяли в полон його рідних. Про це повідомила його сестра Надія Дегтяренко. За її словами, Сергій Барчук з початку окупації намагався врятувати інформацію про зареєстрованих у фонді громадян, і на прохання керівництва сховав у своїй оселі комп’ютери, що є власністю Пенсійного фонду України.
Коли російські військові затримали Барчука, то перевезти ці комп’ютери у нове, більш безпечне місце, взялися батько Надії, батько та мати Сергія, а також друг родини. На новому місці їх також затримали.
У коментарі «Новинам Приазов'я» Надія Дегтяренко розповіла, що дізналася про затримання родичів від своєї матері, яка стала свідком цієї події.
«21 липня їх викрали. Мене вже не було в Херсоні, я виїхала ще у квітні, тому я все дізналась з дзвінка моєї мами. Вона одразу зателефонувала, вона бачила все що відбувалось, і вона мені просто подзвонила вся в сльозах і розповіла це все. І завдяки тому, що вона це бачила, ми знаємо, де вони знаходяться і щодня вона ходить, двічі на день і носить їм їжу», – повідомила Надія.
Вона його бачила у багажнику автівки, вона спитала чи він живийНадія Дегтяренко
«Вона розповідала, що їх просто забрали, Сергій (Сергій Барчук, брат Надії – ред.) вже на той час там перебував кілька днів і вона його бачила у багажнику автівки, вона спитала чи він живий, їй сказали: «Так, живий», потім ми отримали від Сергія листа. Він там розказує як саме його забрали, що його катували, він написав, що били, душили, якось так», – додала жінка.
Вона повідомила, що формально російські окупаційні сили пояснюють, що причиною затримання її родичів є нібито «розкрадання майна у великих розмірах».
«Вони залякують мою маму щодня, от вчора вона дзвонила, казала, що вона знову зустрічалась з цією слідчою жінкою, вона просто кричала на неї, казала, що їх не випустять, от принесіть нам характеристики на них, от принесіть нам наказ з мокрою печаткою від Пенсійного фонду України», – поділилася жителька Херсонщини.
Коли терористи захоплюють заручників, вони все, що хочуть, те і роблять і кажуть все, що їм потрібноНадія Дегтяренко
Надія Дегтяренко зазначила, що співпрацює з приводу затримання її рідних з українськими правоохоронними органами, а також з юристами, які ведуть справу в Європейському суді з прав людини.
«Там у Херсоні свої закони, коли терористи захоплюють заручників, вони все, що хочуть, те і роблять і кажуть все, що їм потрібно, просто така от політика залякування і все, нічого не можна зробити», – додала співрозмовниця.
«З Мелітополя везуть на «вироки» до Москви»
Мер Мелітополя Запорізької області Іван Федоров у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що всього з початку окупації міста російські військові затримали там понад 500 людей: «Сьогодні в полоні перебуває трохи понад 70 людей. Вони перебувають в різних містах. Хтось копає окопи біля Полог, хтось сидить в комендатурі міста Мелітополя, а хтось невідомо де. Також є такі події, коли людей, наших мелітопольців, перевозять до Москви, в Лефортово, в СИЗО, щоб виносити вироки їм до довічного ув’язнення».
Особливого тиску у Мелітополі зазнають освітяни, які відмовляють окупантам у співпраці, зазначив мер.
«Почалося все з того, що вони почали викрадати наших вчителів та директорів шкіл. Ще на початку, коли вони намагалися змусити наших організаторів освіти співпрацювати з ними, вони почали викрадати в полон, саджати «на підвал» просто наших директорів шкіл», – стверджує Федоров.
Директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки, правозахисник Павло Лисянський називає викрадення і катування російськими військовими українських громадян злочинами проти людяності.
«Фактично депортація місцевого населення, примусова мобілізація – це викрадення людей, катування, полювання на українських активістів, волонтерів, журналістів – всіх тих, хто підтримує Україну. Це, звичайно, фільтраційні заходи, це дактилоскопія – це все злочини проти людяності», – підкреслив він.
Правозахисник зазначив, що, за його даними, у небезпеці перебувають також працівники Запорізької атомної електростанції.
Стягують людей, там їх катують, вбивають. Та ж ЗАЕС, де обстріли, які можуть призвести до ядерної катастрофи – це все кричущі випадкиПавло Лисянський
«Вся тюрма Енергетик на ЗАЕС фільтраційна, куди стягують людей, там їх катують, вбивають. Та ж ЗАЕС, де обстріли, які можуть призвести до ядерної катастрофи – це все кричущі випадки.
На початку війни були численні викрадення людей чеченцями, кадирівцями. Масово дуже закривали в мелітопольські СІЗО і потім відпускали тільки за гроші. Багато таких кричущих випадків на півдні, які тягнуть один за одне. В принципі, це один великий злочин, якій можна назвати військова агресія Росії», – зазначив він.
Павло Лисянський радить жителям окупованих територій Херсонської і Запорізької областей виїжджати з регіону, попри матеріальні втрати.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження чи незалежно перевірити свідчення, які були озвучені.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
