Чи відбувається на окупованих територіях примусова мобілізація до лав російської армії? Чи вдалося окупаційній владі сформувати так звані добровольчі батальйони й кого туди набирають? Чи можна уникнути мобілізації на окупованих територіях, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російські окупаційні сили продовжують готуватися до примусової мобілізації на захоплених територіях півдня України, повідомили 28 серпня у Центрі національного спротиву (ЦНС). За даними Центру, зараз триває розгортання роботи так званих військкоматів на окупованих частинах Херсонської й Запорізької областей. Водночас чоловіче населення попереджають про необхідність стати на військовий облік.
- За попередніми даними, з 2024 року облік у військкоматах в окупації на півдні стане вже обов’язковим, після чого наступним етапом стане примусова мобілізація, як це вже відбувається на окупованих територіях Донецької, Луганської областей, а також у Криму, зазначили в ЦНС.
- Окупаційна влада активізовує роботу так званих військкоматів напередодні псевдовиборів, які заплановані на 8-10 вересня. Зокрема, на захопленій частині Луганщини є вказівка пришвидшити постановку на облік потенційних призовників з-поміж жителів регіону, стверджують у Центрі. У повідомленні також сказано, що під час так званих виборів планують уточнити списки осіб, які можуть потрапити під примусову мобілізацію. Саме з цією метою окупаційні адміністрації дозволили використовувати будь-який документ, що посвідчує особу при реєстрації на «виборчих дільницях», у тому числі українські паспорти та посвідчення водія.
- Керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк 4 вересня в ефірі телемарафону повідомила, що на окупованих територіях російські військові намагаються залучити паспортизованих громадян до лав так званих «загонів територіальної оборони» з метою використання їх на фронті. За словами речниці, наразі підрозділи російської армії виснажені, тож чоловікам з окупованих територій пропонують вступити до цих «загонів», переконуючи, що вони будуть потрібні начебто лише на території своїх населених пунктів.
- Призначений Росією так званий виконувач обов'язків губернатора окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо 19 серпня у своєму телеграм-каналі повідомив, що мобілізація у цьому регіоні не планується.
- Натомість російський сенатор, якого називають представником окупованої частини Херсонської області, Костянтин Басюк повідомив телеканалу «Таврія» 27 серпня, що до так званого «добровольчого батальйону імені Маргелова» начебто подали заяви сотні жителів захопленої частини Херсонської області. Він також зазначив, що місцевий військкомат працює в регіоні з серпня цього року. Раніше, 25 серпня, Басюк також повідомляв про набір до згаданого добровольчого батальйону, наголошуючи, що особливо у загоні потрібні зв'язківці та оператори дронів.
«Масового вручення повісток немає»
Перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський розповів «Новинам Приазов’я», що окупаційна влада зараз докладає значно більше зусиль, щоб поставити місцеве населення на російський військовий облік. Втім, масового вручення повісток поки що немає.
«Те, що вони зайнялися системно постановкою на військовий облік говорить про те, що наступний етап, це вже можлива мобілізація. Тому ці ризики, вони зараз є і вони досить високі.
Ми постійно казали, що отримання російського паспорта нашими чоловіками, це створення для них додаткового ризику, саме мобілізаційного. Тому що ми розуміємо, наскільки важко зараз без російського паспорта, наскільки посилений тиск на людей, які відмовляються його брати. Але ризики додаткові є, коли людина погоджується і бере такий паспорт», – підкреслив політик.
«Відсутність мобілізаційного потенціалу»
«Батальйон імені Маргелова» російські окупаційні сили за рік сформувати так і не змогли, стверджує Соболевський. Зокрема, за його словами, фактично не змогли знайти людей у достатньо кількості, щоб це була боєздатна одиниця.
«Зараз цей «батальйон Маргелова» більше використовується в пропагандистських цілях, так само їх залучають для промивки мозку у наших дітей, вони організовують зустрічі з представниками цього так званого батальйону. Чи будуть вони ще додаткові військові підрозділи створювати? Побачимо. Але, враховуючи відсутність мобілізаційного потенціалу на Херсонщині серед місцевого населення, я думаю, що навряд», – сказав він.
Політик зазначив, що після взяття чоловіків на російський військовий облік виїхати з окупації буде ще складніше, тому порадив зробити це якомога швидше.
Якщо все ж таки людину заберуть, хай зв'язуються з СБУ, з силами оборони УкраїниЮрій Соболевський
«Коли чоловік отримав цей паспорт (російський – ред.), якщо він ще й встав на військовий облік, то, можливо, він потім, коли захоче через Крим поїхати на територію РФ, щоб потім повернутися в Україну, можуть бути проблеми з виїздом. Якщо до цього йому оформлять повістку, він вже не зможе виїхати за їхніми базами даних.
Якщо все ж таки людину заберуть, хай зв'язується з СБУ, з силами оборони України, для того, щоб мати можливість здатися. Його перевірять, якщо він не приймав до цього участі в бойових діях, якщо він не воював з власним народом, не буде ніякої відповідальності, якщо все це було під тиском», – пояснив Соболевський.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Добровольчі батальйони» задля пропаганди»
- Міський голова Мелітополя Іван Федоров 19 серпня в ефірі телемарафону розповів, що російським окупаційним силам важливо показати, що жителі захоплених регіонів воюють в нібито «добровольчих батальйонах». Посадовець зазначив, що в Мелітополі минулого року ще напередодні псевдореферендуму чоловіків активно закликали до «Батальйону імені Судоплатова» (Судоплатов, агент НКВД, відомий як убивця першого керівника ОУН Коновальця – ред.) , втім зусилля окупаційної влади виявилися марними.
- Призначений Росією виконувач обов'язків губернатора окупованої частини Запорізької області Євген Балицький публічно не коментує тему мобілізації у регіоні, втім, час від часу повідомляє про начебто активну участь у бойових діях згадоного батальйону.
- Голова Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко 4 вересня в ефірі телемарафону розповів, що на окупованій частині регіону у зв'язку з мобілізацією на блокпостах запроваджено посилені перевірки.
Депутат Запорізької обласної ради Аскад Ашурбеков розповів «Новинам Приазов'я», що процес російської мобілізації не є масовим явищем на окупованій частині області. На його думку, «Батальйон імені Судоплатова» окупанти створили більше з пропагандистською метою.
На базі їхніх окупаційних адміністрацій є спеціальні підрозділи, які в цілому можуть залучати чоловіків на контракту службу чи мобілізовуватиАскад Ашурбеков
«Насправді великої кількості мобілізованих людей немає і в цілому цей процес не має масового характеру. Він більше носить пропагандистський характер з формуванням одного такого батальйону, який навіть не бере участь у безпосередній боротьбі на лінії зіткнення.
Звісно, що там на базі їхніх окупаційних адміністрацій є спеціальні підрозділи, які в цілому можуть залучати чоловіків на контракту службу чи мобілізовувати за іншими якимись ознаками. Проте вони не відновлюють військкомати, немає спеціалізованих якихось військових підрозділів, умовно кажучи, для мобілізації», – розповів він.
Про інші збройні формування, крім «Батальйону імені Судоплатова», інформації немає, каже депутат. Він також пояснив, хто може вступати до подібних формувань в окупації.
«Люди, які не змогли знайти себе в житті – ні при українській владі, ні при тимчасовій окупації. Тобто людина при здоровому глузді, при здоровому розумі, ніколи не піде воювати проти своїх земляків. Це, по-перше.
А друге – хто піде на війну, де 99,9% того, що ти загинеш в найближчий місяць. Тому що вони всі розуміють наскільки великі втрати серед окупантів. Ці ж мобільні крематорії, вони є і в Мелітополі, і в Бердянську. Тому туди йдуть люди, або повністю асоціальні, або люди якісь фанатичні», – зауважив він.
Якщо ситуація у лавах російської армії суттєво погіршиться, жителів окупованих територій півдня дійсно можуть змусити до мобілізації, вважає Ашурбеков. Втім, окупаційна влада розуміє, що це може викликати напругу серед населення і посилити спротив.
Тим, хто не може виїхати з окупації, депутат радить уникати контактів з представниками окупаційної влади, російськими військовими та не відвідувати місця скупчення людей.
Кого відправляють на фронт з Маріуполя?
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко розповів, що у цьому місті масової мобілізації до лав російської армії також не відбувається. Втім, на фронт відправляють поліцейських, які перейшли на бік Росії.
«В такий спосіб майже весь рядовий сержантський склад – на фронті, офіцерський склад – частково на фронті», – сказав він.
Також до російських збройних формувань подекуди долучається молодь, розповідає посадовець.
Коли у людей немає освіти, немає де працювати, здається, що це нормальний вихід, плюс обіцянка нормальної зарплатиПетро Андрющенко
«На жаль спрацювала вся ця велика рекламна кампанія з цього псевдогеройства щодо «вагнерівців» і частина маріупольських молодиків такого маргінального складу пішли воювати на фронт під впливом військового псевдоепосу. Всі розуміють, про що мова. На жаль, ці люди існують, це окрема психологічна машина, яка над цим працює.
Сюди ще попадає «Юнармія», «Молода гвардія», «Рух перших», які мають молодь спонукати йти на фронт та захищати незрозуміло що. Коли у людей немає освіти, немає де працювати, здається, що це нормальний вихід, плюс обіцянка нормальної зарплати. Такі випадки не масові, вони скоріше системно поодинокі», – каже Андрющенко.
«Мігрантів на військовий облік»
Крім того, за словами радника, у Маріуполі мобілізовують тих, хто приїхав туди на заробітки. Посадовець каже, що цих чоловіків ставлять на військовий облік, тому що вони громадяни Росії.
Відомо про щонайменше 10-15 таких мігрантів, яких вже мобілізовано безпосередньо з Маріуполя і це набирає обертівПетро Андрющенко
«Ми точно знаємо, щонайменше про 10-15 таких мігрантів, яких вже мобілізовано безпосередньо з Маріуполя і це набирає обертів. Ми розуміємо, що на сьогодні залишається невирішеним питання щодо масової мобілізації разом з Росією. В сенсі не те, що її не буде, а в сенсі, кого мобілізовувати.
Скоріше за все, в такий спосіб за рахунок цих «нових росіян», цих мігрантів і будуть вирішуватися мобілізаційні питання. Це забезпечує певну захищеність для маріупольських чоловіків, щоб їх не мобілізували на фронт», – зауважив Андрющенко.
Він вважає, що до російської армії, у першу чергу, можуть мобілізувати працівники окупаційних бюджетних установ і комунальних підприємств.
Як уникають призову на Донбасі
Журналіст, президент Центру досліджень соціальних перспектив Донбасу Сергій Гармаш розповів «Новинам Приазов’я», що військкомати на окупованих територіях Донецької та Луганської областей були інтегровані до мобілізаційної системи Росії ще до повномасштабного вторгнення.
Він каже, що російські сили готувалися до цих процесів. З даних генштабу РФ відомо, що на окупованих територіях саме Донбасу було вже мобілізовано 80 тис. чоловіків.
«Тож ця система готова і постійно діє. Як і в Росії зараз там мобілізація відбувається. Відомий указ Путіна ніхто не скасовував, але вона відбувається дуже тихо, повільно. Немає того, що відбувалося у вересні минулого року, коли одночасно призвали 300 тис. чоловіків. Зараз це відбувається поступово, в міру того, як люди отримують російські паспорти», – повідомив журналіст.
Гармаш зазначив, що зараз процес мобілізації до російської армії суттєво уповільнився через псевдовибори. Оскільки окупаційна влада не хоче стимулювати невдоволення серед місцевого населення. Крім того, у чоловіків на окупованих територіях Донеччини й Луганщини поки що є можливість уникнути призову.
Можуть виїхати й сховатися на певний час, десь на Далекому Сході, наприкладСергій Гармаш
«Уникнути можна завдяки корупції та завдяки тому, що РФ дуже велика держава, куди вони можуть виїхати й сховатися на певний час, десь на Далекому Сході, наприклад. Тому механізми такий є. Але як було перші пів року, після так званої СВО (спеціальна військова операція, якою в Росії називають війну проти України – ред.), коли чоловіки просто ховалися у своїх квартирах, жінки не випускали їх з будинків, таке навряд чи вже буде», – каже Гармаш.
Він пояснює це тим, що мобілізація перейшла з тимчасового у постійне явище. Журналіст також припускає, що з кінця жовтня почнеться чергова хвиля мобілізації в Росії і на захоплених нею територіях.
Гармаш додав, що жителі окупованих територій Донеччини і Луганщини невдоволені залученням чоловіків до російської армії, але сприймають цей процес як неминучість. Тому це навряд чи призведе до соціальних протестів у регіоні.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
