Як відновлюються села Благодатне і Правдине на Херсонщині? Чи повертаються туди місцеві жителі і якою є гуманітарна ситуація? За який час можна відбудувати села Херсонщини повністю і від чого це залежить, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- На Херсонщині вже відбудували майже 1000 будинків в межах програми «Пліч-о-пліч», повідомив у кінці січня голова військової адміністрації області Олександр Прокудін. За його словами, більше, ніж третина зруйнованих будинків, відремонтовані. Також є об'єкти, де роботи тривають.
- У жовтні минулого року Прокудін розповідав, що тоді підготували звернення до Кабміну про виділення коштів на реалізацію проєкту «Пліч-о-пліч». Першочерговий транш – до 1 млрд грн – планували розподілити між областями, які допомагають Херсонщині. А вони їх спрямують на свої підприємства, що будуть займатися відновленням житла в регіоні.
Благодатне: «Люди повертаються додому»
«Новини Приазовʼя» вирішили відвідати кілька сіл області, де були ще рік тому – після їхнього звільнення від російської окупації та подивитися, як там за цей час змінилося життя.
Мова йде про Правдине та Благодатне. Друге належить до Чорнобаївської громади Херсонщини. Місцеві жителі розповіли, що багато людей повертаються, в селі активно перекривають пошкоджені дахи будинків. Головна проблема – відсутність роботи.
«Допомогу нам дають і непогану дають. Але роботи немає. У нас ніхто не працює», – каже місцева жителька Тетяна Паламарчук.
Втім, люди кажуть, що село перспективне, тому повертатися є сенс.
«В окупації у нас тут залишалося десь 175 осіб, а зараз вже понад 500. Загалом в нас 300 дворів. Багато хто ще не повернувся на постійне проживання. Але де обстріли йдуть, – Білозерка, Чорнобаївка, Станіслав – ось багато таких переселенців сюди до нас поприїжджали, тимчасово мешкають», – розповіла інша жителька села Світлана Глуздакова.
«Чорнобаївка без відновлення»
Начальник Чорнобаївської сільської військової адміністрації Ігор Дудар розповів «Новинам Приазов’я», що село Благодатне свого часу перебувало на лінії зіткнення, до 20 будинків там були знищені повністю і ще частина пошкоджені.
В Благодатному саме пошкоджень – близько 20% будинківІгор Дудар
«Якщо порівнювати саме село Благодатне і Посад-Покровське, тому що Посад-Покровське також було на лінії зіткнення, але знаходилось на стороні, яку контролювали ЗСУ, – то ситуація з Посад-Покровським гірша, можливо, разів у п'ять. З 940 будинків, які знаходились в селі Посад-Покровське, знищено десь 60% – це повністю знищені будинки. І всі інші зазнали різного ступеню пошкоджень. В Благодатному саме пошкоджень – близько 20% будинків. Це з 320 будинків. А знищених – до 20», – розповів він.
Сама Чорнобаївка поки не відновлюється, оскільки російські військові продовжують її обстрілювати, каже начальник адміністрації.
Зараз у Чорнобаївській громаді проживають 40% населення від тієї кількості, яка була до повномасштабного вторгнення Росії, розповідає посадовець. Гуманітарна ситуація в регіоні стабільна, люди отримують допомогу від різних організацій, запевнив він, додавши, що дійсно є проблеми з працевлаштуванням.
Багато людей в принципі працюють з тими підприємствами, які зараз здійснюють відновленняІгор Дудар
«Наразі є і електропостачання, і водопостачання, і робота комунальних підприємств, робота адміністративних та соціальних закладів. Газ також є. Здійснюються заходи щодо укриття критичної інфраструктури, щоб від «прильотів» ми не зазнали втрат саме в цьому напрямку. З роботою складніше, але багато людей в принципі працюють з тими підприємствами, які зараз здійснюють відновлення. Комунальні підприємства також працюють. Працівники не всі повернулися, але їх достатньо для того, щоб надавати ці комунальні послуги. Ситуація з продажем товарів також стабільна, та кількість магазинів, яка необхідна для такої кількості населення, також є», – додав Дудар.
Що відбудовують?
У селі Правдине Білозерської громади Херсонщини станом на 1 січня відремонтували 132 будинки, розповіла староста населеного пункту Любов Шевченко. Вона нагадала, що йдеться про ті будинки, які мали пошкодження легкого або середнього ступеня.
«Пройшли ремонт дахів, вікон та дверей. Те, що стосується програми «Пліч-о-пліч», яку проводить там Полтавська ОДА, вона подовжена і на цей рік. Повністю зруйновані або потребують капітального ремонту – 44 будинки. На жаль, коштів поки немає в державному бюджеті на відбудову цих будинків. Але продовжується підготовка документів, робляться технічні звіти для цих документів, там трохи інший спосіб оформлення, тому що, відповідно, і затрати більші», – пояснила вона.
Окрім урядової програми «Пліч-о-пліч» відбудові допомагають закордонні організації – надають фінанси для придбання будівельних матеріалів для будинків, які мають не тотальні пошкодження. Люди до села повертаються, каже староста. Якщо на момент деокупації проживали до 200 осіб, то на сьогодні у населеному пункті вже 800 жителів.
«Чи працює у нас соціальна інфраструктура? Ні хаб, ні дитячий садок, ні будинок культури, – ні, не працюють, оскільки там немає світла. Тому сільська рада тільки працює, це один з об'єктів, який приймає людей. Але в нас є інтернет, школа в нас працює, діти навчаються онлайн», – повідомила староста.
Правдине: «Життя покращується»
Жителі Правдиного, з якими поспілкувалися «Новини Приазовʼя» розповіли, що через рік після деокупації ситуація у селі набагато покращилася.
Повертаються люди більш похилого віку. Молодь не дуже, тому що потрібна роботаТетяна Плохотніченко
«Світла не було, мабуть, всю окупацію. Тому що коли ми виїхали, вже не було світла. Ми виїхали буквально через два тижні, коли почалась окупація. А світло з'явилось на початку літа минулого року. І газ дали теж, а це головне, тому що взимку потрібне опалення. В кого є свердловина, допомагають з водою іншим. Ми повернулися одразу після деокупації. Вже рік живемо тут. Повертаються люди більш похилого віку. Молодь не дуже, тому що потрібна робота», – розповіла Тетяна Плохотніченко.
«З водою звичайно, у нас проблеми. Ще не відновили, бо система побита, башти побиті. Привозять нам водичку бутильовану. Певна кількість людей повернулася, коли не було світла і газу, тому що ту територію – Херсон, Білозерку, Дніпровське, почали сильно обстрілювати. Це моя земля. Як я можу сюди не повернутися?» – поділилась місцева жителька Олена Дубина.
Танк у городі, могила у дворі – село Правдине на Херсонщині після окупації (фоторепортаж)
«Тікають від російських обстрілів»
Заступник начальника Білозерської сільської військової адміністрації Олексій Журавленко у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що в селі Правдине відремонтована 71 будівля. Наразі у громаді спостерігається внутрішня міграція жителів. Вони виїжджають до більш віддалених населених пунктів із тих сіл, які розташовані близько до Дніпра і обстрілюються російськими військами.
У нас є два села, в яких на постійній основі сьогодні ніхто не проживаєОлексій Журавленко
«У нас в громаді налічують 25 населених пунктів. На жаль, станом на сьогодні ми можемо констатувати, що деякі села населеними можна назвати дуже умовно. Тому, що у нас є два села, в яких на постійній основі сьогодні ніхто не проживає. До війни (широкомасштабного вторгнення – ред.), були такі маленькі села, десь до 100 людей проживало, але на жаль, на сьогодні, у цих двох селах всі люди виїхали.
Наша громада розташована вздовж річки Дніпро – це вже гирло Дніпровсько-Бузького лиману, на правому березі ,під Херсоном. На жаль, ми там перебуваємо під постійними обстрілами. Мешканці прибережних сіл переселяються, переїжджають до своїх друзів, родичів – в бік саме Правдиного», – розповів він.
Повноцінно громада зможе відновлюватися лише після звільнення лівобережної частини Херсонщини, каже посадовець.
Журавленко підкреслює, що відбудовувати те, що через два дні може зруйнувати російська бомба, – немає сенсу.
«Ми приймаємо заявки по програмі «єВідновлення», люди можуть податися. Ми їх розглядаємо, але ми їх призупиняємо. Бо такі вимоги законодавства. Коли ми не будемо в зоні бойових дій, тоді, відповідно, знімається це обмеження і тоді вже будуть людям йти відшкодування або на ремонт, або будуть сертифікати отримувати», – пояснив він.
Села, в яких більш безпечна ситуація, реально відновити за 1-2 роки, каже Журавленко. Важливо, щоби 2024 року не припинялося фінансування.
- Від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року і до 1 жовтня 2023 року збитки внаслідок забруднення ґрунтів на території Херсонщини склали 1,8 млрд гривень, повідомила Державна екологічна інспекція Південного округу
- За даними Світового банку, на повоєнне відновлення України буде потрібно щонайменше 411 мільярдів доларів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум