ОРІХІВ – Жодної вцілілої будівлі не лишилось у нині прифронтовому місті Оріхові Запорізької області, зауважують рятувальники. Та, попри близькість до лінії зіткнення, в населеному пункті все ще залишаються місцеві, переважно пенсійного віку. Як виживають та чим живуть, дізнавалось Радіо Свобода, кореспонденти якого побували в Оріхові разом з працівниками ДСНС, які доставили до міста гуманітарну допомогу.
На них вже чекають. Вмощені під ногами і під стіною велосипеди з торбинками – це місцеві, оріхівці, приїхали по хліб.
Привозять і роздають його в цьому кварталі на околицях Оріхова працівники ДСНС, з якими кореспонденти Радіо Свобода приїхали до міста.
«Доставляємо два рази на тиждень, – каже рятувальник Євген, який роздає хліб. – Люди приходять. Вже знають і розбирають, скільки кому потрібно. Намагаємось так, щоб всім вистачало».
Швидко вишиковується черга з кількох десятків людей – щоб отримати хліб та іншу допомогу і хуткіше додому. Поки тихо…
Як перезимували, запитую в жінки, яка вже отримала хліб. Представляється Світланою.
«Перезимували з Божою поміччю. Дали вугілля, дали палети. Було чим топити (отримували через органи місцевої влади – ред.).
– А не страшно лишатися? Другий рік на лінії фронту…
– Страшно, але ми, мабуть, звикли…»
Цікавлюсь, чому не виїжджає, лишається: «Спочатку мама лежача була. Потім мама померла. Родичі виїжджали, собак залишили. Було 10, а тепер 9. Одну вбило. 16 котів. Шкода кидати. А як подумаєш, дохід – тільки ВПО, і те зараз скасували (наприкінці січня цього року Кабінет міністрів України ухвалив постанову, згідно з якою з 1 березня грошову допомогу надаватимуть лише певним категоріям внутрішньо переміщених осіб – ред.). Якось у своїй хаті. Нікуди не хочеться виїжджати. Так по-тихеньку і живемо».
Як господарює? Весна ж, час засаджувати городи…
«Ще не засадила, але город є», – посміхається.
«А плануєте саджати?
– Звісно. Обов’язково.
– А минулий рік…?
– Саджали. Все своє було. Капустку, правда, не саджала, бо потрібна водичка, щоб її поливати. Води нема, світла нема. Але вода в колонці є на нашій вулиці. Це слава Богу».
Питаю, чому не виїжджає, ще в одного отримувача допомоги. Чоловіка звати Григорій:
«Два доми пропадуть. Охороняю два доми – зятеві і собі».
Одній із моїх співрозмовниць – 81 рік. Посміхається, відповідаючи на запитання. Валентина отримувала вітаміни, які сьогодні також привезли і видавали місцевим рятувальники. Цікавлюсь, чи можна десь в Оріхові придбати, взяти ліки.
Каже, що в міськраді можна записатися, ліки привозять і є лікар:
«І із Запоріжжя приїжджають. Жити можна, якби не стріляли…»
На запитання, чому не їде, каже: «Ой, не поїду я нікуди. Доки хата моя стоїть, дах над головою є – доти й житиму. Я тут і діти мої росили і вчилися. Усе було тут. Це місто моє. Я не знаю, як покинути, як виїхати. Я не уявляю».
Всі, хто сьогодні стоїть у черзі по хліб – пенсійного віку. Саме таких людей місцеві рятувальники називають основною категорією тих, хто лишився у цій прифронтовій зоні.
«У місті Оріхів залишилась в принципі категорія – це пенсіонери, так як не мають змоги виїхати. Вони потребують всього. Приблизно в Оріхові залишились 1,5-2 тисячі людей. Підвозимо як питну, так і технічну воду. Допомагаємо гуманітарною допомогою. Обстановка в місті дуже тяжка. Йдуть інтенсивні бойові дії неподалік від міста. Прилітає часто. І вдень, і вночі маємо прильоти», – ділиться черговий зміни 20-ї державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Запорізькій області на ім’я Олександр.
До повномасштабного вторгнення РФ до України в Оріхові Запорізької області мешкали приблизно 14 тисяч людей. Від березня 2022 року поряд з насаленим пунктом точаться бойові дії. Український наступ влітку 2023 року в районі розташованих поряд сіл Роботине та Вербове частково посунули лінію фронту від містечка, втім, населений пункт лишається у зоні досяжності різних видів російської зброї, перш за все КАБів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум