Доступність посилання

ТОП новини

Маючи на озброєнні ATACMS, Україна збирається нейтралізувати російську оборону Криму


Із радіусом дії до 300 кілометрів американські ракети ATACMS можуть досягати будь-якої цілі в окупованому Росією українському Криму
Із радіусом дії до 300 кілометрів американські ракети ATACMS можуть досягати будь-якої цілі в окупованому Росією українському Криму

Відтоді, як російський лідер Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, його збройні сили били по Україні ракетами та безпілотниками, які запускали із відносно безпечних баз у Криму.

Після окупації українського півострова в 2014 році лідер Кремля влив мільярди доларів у мілітаризацію Криму, розширення баз і будівництво складів та іншої інфраструктури.

Тепер «фортеця» Крим стикнеться з новою значною загрозою, яка може нейтралізувати вирішальну роль укріпленого півострова у повномасштабній війні, яка триває вже третій рік – американські ракети ATACMS далекого радіусу дії. Після майже двох років коливань Сполучені Штати на початку цього місяця все ж поставили певні модифікації потужних балістичних ракет, які можуть долати 300 кілометрів – фактично досягаючи будь-якої з понад 100 військових цілей на півострові.

Постачання ATACMS є великим проривом. Це фактично може зробити Крим для Росії таким, який не матиме жодної користі у військовому плані
Філіп Карбер

«Постачання ATACMS є великим проривом. Це фактично може зробити Крим для Росії таким, який не матиме жодної користі у військовому плані», — сказав Радіо Свобода Філіп Карбер, військовий аналітик із Вашингтону, який спеціалізується на Україні.

У Криму базується Чорноморський флот Росії, шість авіабаз, командно-диспетчерські центри, склади озброєнь, доки, казарми тощо. Він також усіяний радарами протиповітряної оборони та протиракетними системами для захисту об’єктів.

Росія регулярно обстрілює південь України ракетами, в тому числі гіперзвуковими, і безпілотниками з Криму. Останнім часом з території півострова армія РФ обстрілює український порт, Одесу.

«Непотоплюваний авіаносець»

Крим також є ключовим логістичним центром для військових зусиль російської армії. Вона переміщує важливі вантажі, такі, як боєприпаси, важку броньовану техніку, пальне, продовольство та медичне обладнання з Краснодарського краю до Криму автомобільними дорогами, залізницею, поромами та іншими суднами. Значна частина запасів і живої сили переміщується на північ через півострів до окупованих Росією частин Херсонської та Запорізької областей.

«Зараз Крим для росіян схожий на непотоплюваний авіаносець, який запускає безпілотники та літаки та забезпечує матеріально-технічну підтримку їхніх сил на півдні України», – сказав Радіо Свобода Бен Годжес, генерал-лейтенант армії США у відставці, який командував силами США в Європі.

Ще до того, як США схвалили останні поставки ATACMS 24 квітня, Україна вже завдавала ударів по кількох ключових військових цілях на півострові, враховуючи авіабази та 19-кілометровий Кримський міст, що є єдиним фізичним зв’язком між Росією та Кримом і є важливим шляхом військового постачання.

Хоча Росія регулярно закриває міст через загрози атаки, Москва продовжує робити значні поставки до Криму через переправу, а також завдяки поромам, каже Карбер. Кораблі також перевозять вантажі до Севастополя, де розмістили штаб Чорноморського флоту Росії.

Зеленський протягом кількох місяців закликав адміністрацію Байдена відправити ATACMS саме великої дальності, які несуть 230-кілограмову боєголовку, щоб вражати військові цілі далеко за лінією фронту, особливо ті, що знаходяться в Криму. Україна виробляє лише невелику кількість ракет великої дальності, хоча сподівається почати нарощувати виробництво цього року.

Минулої осені Сполучені Штати надіслали Києву модифікацію ATACMS, яка мала меншу дальність, 165 кілометрів – вона розкидає малі бомби, коли вибухає. Україна вперше успішно застосувала їх у жовтні проти цілей на сході України.

Невдовзі після отримання ATACMS великої дальності на початку цього місяця Україна, як повідомляється, 17 квітня використала їх для удару по авіабазі в Джанкої, що на північному сході Криму, пошкодивши російські гелікоптери, стратегічні установки «земля-повітря» С-400, найсучаснішу систему ППО Росії, а також аерокосмічний комплекс спостереження, який використовується як центр управління.

У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що ракетного удару завдали Сили оборони України, уразивши «визначені російські воєнні цілі». За що потім окремо подякував ЗСУ президент Володимир Зеленський. Ці повідомлення неможливо було перевірити незалежно.

Гра чисел

Сполучені Штати не оголосили, скільки ATACMS більшої дальності вони вже відправили в Україну або скільки ще Україна може отримати в найближчі місяці.

The New York Times з посиланням на невстановлених офіційних осіб США повідомляє, що понад 100 ракет ATACMS дальнього радіуса дії були доставлені в Україну. За словами Карбера та Годжеса, для знищення або серйозного пошкодження однієї цілі може знадобитися кілька ATACMS.

Колбі Бадгвар, незалежний аналітик з питань оборони, зазначив у дописі в X (колишній Twitter), що Сполучені Штати, ймовірно, можуть передати Україні 200 ракет ATACMS великої дальності та, можливо, більше, якщо приблизно 1140 ракет із «терміном придатності, що сплив» у запасах США, все ще придатні до використання.

Україна має й інші ракети західного виробництва, хоча їхні запаси скорочуються. Велика Британія минулого року надіслала Україні свої високоточні крилаті ракети Storm Shadow, які можуть вражати цілі на відстані до 250 кілометрів. Минулого тижня Лондон оголосив, що надішле ще.

Стратегія вигнання російських повітряних сил з Криму

Протягом 10 днів у вересні 2023 року Україна використала свої запаси Storm Shadows, щоб вразити дві цілі в Криму: суднобудівний завод і штаб Чорноморського флоту в Севастополі. Україна знищила або пошкодила близько 24 російських суден у Чорному морі, включно з флагманським кораблем «Москва», який був затоплений у квітні 2022 року, використовуючи комбінацію української та західної зброї.

Менш ніж через два тижні після удару по штабу Росія вивела основну частину свого Чорноморського флоту з півострова в російський Новоросійський порт.

Російські військові кораблі в порту Новоросійська в липні 2023 року
Російські військові кораблі в порту Новоросійська в липні 2023 року

«Українці вже довели концепцію того, що жменька високоточної зброї може зробити проти росіян у Криму», – каже Годжес, коментуючи удари Storm Shadows по Криму та подальший відступ Росії.

Ми їх витіснили з наших територіальних вод, тепер ми їх витіснимо з аеродромів Криму
Володимир Зеленський

В інтерв’ю Washington Post Зеленський сказав, що ATACMS дозволять Україні витіснити російські повітряні сили з півострова.

«Коли Росія усвідомить, що ми можемо знищити ці літаки, вони не атакуватимуть з Криму, – сказав він. – Це як з морським флотом. Ми їх витіснили з наших територіальних вод, тепер ми їх витіснимо з аеродромів Криму».

Бадгвар сказав, що ATACMS, які рухаються зі значно більшою швидкістю, ніж Storm Shadows, і можуть досягати своїх цілей за лічені хвилини, краще підходять для використання проти таких цілей, як мобільні наземні системи протиповітряної та протиракетної оборони, літаки на землі, логістичні активи, що займаються завантаженням і розвантаженням припасів, а також артилерійські та ракетні пускові установки.

Однак, за його словами, німецька крилата ракета Taurus краще підходить для атаки на Кримський міст, ніж ATACMS. Канцлер Німеччини Олаф Шольц досі чинив опір тиску, щоб надати Україні потужну ракету, хоча західні офіційні особи сподіваються, що рішення США поставити ATACMS змусить німецького лідера переглянути рішення.

«Ніде сховатися»

Тепер, коли Україна озброєна ATACMS, каже Годжес, російським військам у Криму «ніде сховатися». Збройні сили України «знають кожен квадратний метр» півострова, зазначив він. Під час свого візиту на Мюнхенську конференцію з безпеки в лютому Зеленський сказав, що показав офіційним особам США, по яких цілях він хоче завдати удару ракетами ATACMS.

Першим великим кроком до звільнення Криму є перетворення його на неспроможний у військовому сенсі плацдарм
Бен Годжес

«Першим великим кроком до звільнення Криму є перетворення його на неспроможний у військовому сенсі плацдарм. А потужності для високочастотних ударів великої дальності дасть Україні можливість зробити це», – сказав Годжес.

«Вам не потрібно вбивати всіх росіян, – сказав він. – Треба лише переконатися, що у них немає палива, боєприпасів і їжі».

У той час як Карбер вважає, що Україна також, ймовірно, використовуватиме ракети ATACMS проти російських військових об’єктів на окупованих східних частинах країни, де Москва має просування та готується до наступу, Годжес каже, що Крим є ключем до перемоги.

«Крим – це те, що можна назвати вирішальною територією. Хто б не контролював Крим, стане переможцем», – сказав Годжес.

Рятувальники розбирають завали після атаки російського безпілотника в Одесі 23 квітня 2024 року
Рятувальники розбирають завали після атаки російського безпілотника в Одесі 23 квітня 2024 року

Але й проста ізоляція Криму шляхом знищення ліній постачання зменшить тиск на українські сили, додав він. Російські ракетні атаки та атаки безпілотників з півострова зменшаться, а російські війська на окупованому півдні зіткнуться з проблемами матеріально-технічного забезпечення, сказав Годжес.

Тоді Україна могла б потенційно вивільнити війська на півдні для більш жорсткого розвитку подій на сході, сказав він.

«Це явно матиме ширший ефект, ніж просто витіснення росіян звідти, – каже Годжес. – Це вплине на весь спектр: як психологічно, так і матеріально, та фізично».

У матеріалі використаний доробок Володимира Притули з проєкту Української служби Радіо Свобода «Крим.Реалії»

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG