Шість тижнів «простоювання» парламенту — і про його недієздатність заговорили у Раді національної безпеки та оборони. І хоча Раїса Богатирьова висловила сподівання, що депутатам таки вдасться домовитися і 4 березня Верховна Рада запрацює, Секретар РНБО наголосила, що недієздатність парламенту створює ризики національним інтересам.
«Переконана, що політики, які є у складі Верховної Ради України, дуже чітко знають закони політології. І якщо є бажання знайти компроміс, то починають якраз із тих питань, які не знаходять гострого протистояння. І переконана, що саме цей підхід 4 березня буде покладений в основу відновлення роботи Верховної Ради. У будь-якому іншому випадку вже працюватиме логіка виборця», – зазначила Раїса Богатирьова.
Накопичилася низка нагальних питань, які може вирішити лише парламент
Неспроможність Верховної Ради розпочати роботу і справді є небезпечною для країни, вважає експерт школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Петро Бурковський. Наразі накопичилася низка нагальних питань, які може вирішити лише парламент.
Петро Бурковський: «По-перше, це пов’язано із бюджетом. По-друге, це може бути пов’язане із тендерним законодавством. Ми знаємо, що тривалий час іде боротьба за скасування Тендерної палати. І уряд виступив з такою ініціативою і навіть вніс відповідний законопроект про скасування Тендерної палати. Ну і третє, звичайно, Верховна Рада мала б внести зміни до закону про податок на додану вартість і поскасовувати низку безпідставних пільг, через які із бюджету вимиваються кошти. Це питання, які можуть бути вирішені лише на законодавчому рівні».
Під ширмою кризи Президент спробує провести конституційну реформу?
На думку ж політичного експерта Андрія Єрмолаєва, недієздатність парламенту не несе у собі жодної загрози національним інтересам. Просто під ширмою кризи Президент спробує провести конституційну реформу.
Андрій Єрмолаєв: «Навіть діюча Конституція враховує випадок, коли з причин політичної кризи чи внутрішніх конфліктів парламент може не працювати, і тоді Конституція пояснює, як виходити з цієї ситуації. Це не є якась безпрецедентна ситуація, яка становить загрозу. Оновлена адміністративна команда Президента веде досить агресивну політику тиску і шантажу на депутатів з метою перегрупування сил. На фоні питання про можливий розпуск парламенту Президент пропонуватиме саме конституційну реформу, як панацею з подолання існуючої кризи».
Крок до порозуміння зробили усі фракції, окрім комуністів, створивши робочу групу, яка упродовж цього тижня має напрацювати текст політичної угоди. Планується, що угоду підпишуть у понеділок, перед погоджувальною радою.
«Переконана, що політики, які є у складі Верховної Ради України, дуже чітко знають закони політології. І якщо є бажання знайти компроміс, то починають якраз із тих питань, які не знаходять гострого протистояння. І переконана, що саме цей підхід 4 березня буде покладений в основу відновлення роботи Верховної Ради. У будь-якому іншому випадку вже працюватиме логіка виборця», – зазначила Раїса Богатирьова.
Накопичилася низка нагальних питань, які може вирішити лише парламент
Неспроможність Верховної Ради розпочати роботу і справді є небезпечною для країни, вважає експерт школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Петро Бурковський. Наразі накопичилася низка нагальних питань, які може вирішити лише парламент.
Петро Бурковський: «По-перше, це пов’язано із бюджетом. По-друге, це може бути пов’язане із тендерним законодавством. Ми знаємо, що тривалий час іде боротьба за скасування Тендерної палати. І уряд виступив з такою ініціативою і навіть вніс відповідний законопроект про скасування Тендерної палати. Ну і третє, звичайно, Верховна Рада мала б внести зміни до закону про податок на додану вартість і поскасовувати низку безпідставних пільг, через які із бюджету вимиваються кошти. Це питання, які можуть бути вирішені лише на законодавчому рівні».
Під ширмою кризи Президент спробує провести конституційну реформу?
На думку ж політичного експерта Андрія Єрмолаєва, недієздатність парламенту не несе у собі жодної загрози національним інтересам. Просто під ширмою кризи Президент спробує провести конституційну реформу.
Андрій Єрмолаєв: «Навіть діюча Конституція враховує випадок, коли з причин політичної кризи чи внутрішніх конфліктів парламент може не працювати, і тоді Конституція пояснює, як виходити з цієї ситуації. Це не є якась безпрецедентна ситуація, яка становить загрозу. Оновлена адміністративна команда Президента веде досить агресивну політику тиску і шантажу на депутатів з метою перегрупування сил. На фоні питання про можливий розпуск парламенту Президент пропонуватиме саме конституційну реформу, як панацею з подолання існуючої кризи».
Крок до порозуміння зробили усі фракції, окрім комуністів, створивши робочу групу, яка упродовж цього тижня має напрацювати текст політичної угоди. Планується, що угоду підпишуть у понеділок, перед погоджувальною радою.