Київ, 28 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Чи дадуть депутати Президенту «шанс» знову розпустити парламент? Наразі Віктор Ющенко каже, що не хоче робити цього навіть якщо сесійні засідання не розпочинатимуться протягом 30 днів.
Попри шеститижневий «парламентський страйк» і затяте небажання деяких політичних сил іти на компроміси – Президент демонструє завидний оптимізм. Він не бачить підстав для розпуску Верховної Ради і висловлює сподівання, що та запрацює уже найближчим часом.
«Я переконаний, що ті надумані обставини, на яких сьогодні формується начебто верхня система протистояння в українському парламенті увійде у минуле. Тому що тут немає предмету дискусій, це все надумане. А парламент України запрацює конструктивно, і продемонструє для ринку – перш за все ділового – політичну стабільність. Другими словами, з цього не треба робити трагедії. Але треба робити уроки», – зазначив Віктор Ющенко.
Право розпускати парламент сьогодні має лише Президент
І хоча питання ймовірності розпуску Верховної Ради активно обговорюється представниками усіх політичних сил, про можливість цього заявляв і Голова Верховної Ради, більшість депутатів вважають, що наразі це не більше, ніж просто розмови. До того ж право розпускати парламент сьогодні має лише Президент. Цей факт, на думку представника Блоку Юлії Тимошенко Олега Ляшка, може створити певні проблеми.
«Я підготував проект змін до Конституції, який надає Верховній Раді право двома третинами ухвалювати рішення про саморозпуск. Адже сьогодні для розв’язання політичних криз необхідне втручання ззовні. У даному випадку Президент має видати Указ. А він каже, що навіть якщо Верховна Рада 30 днів не буде працювати у сесійному режимі, він все одно не буде видавати Указ. Ну а якщо Верховна Рада не буде 300 днів працювати у сесійному режимі, і Президент не видаватиме Указ, то як бути у цьому випадку?», – зауважив Олег Ляшко.
Натомість, жодного приводу для істерики не бачить представник Партії регіонів Михайло Чечетов. На його думку – це нормальний, закономірний процес, нинішня ситуація ніяким чином не загрожує парламентаризму.
Михайло Чечетов: «Депутати спираються на окремі сегменти електорального поля. Виборці мають різні точки зору, то й і депутати дискутують, і намагаються довести свою правоту. Тут все нормально. Перманентні виплески емоцій не несуть загрози парламентаризму».
«Дуже важка політична хвороба»
На думку ж представників коаліції нинішня бездіяльність Верховної Ради таки створює проблеми для парламентаризму. «До певної міри нинішня ситуація підставляє український парламентаризм», – вважає представниця «Нашої України – Народної самооборони» Лілія Григорович.
Наразі ж завершується час, відведений на напрацювання тексту політичної угоди щодо розблокування роботи парламенту. Однак, і це не дасть гарантій, що, скажімо, через тиждень роботу Верховної Ради знову не заблокують, наголошує політолог Володимир Фесенко:
«Нинішній склад парламенту, якщо і не приречений, то відчутною є дуже важка політична хвороба. Немає чіткої більшості, яка би могла ухвалювати рішення. Є серйозні конфлікти всередині нинішньої більшості, і будь-яка нова більшість, якщо вона буде створена, також буде заражена цією конфліктністю. Боюся, що до наступних президентських виборів, і парламент, і вся політична система у цілому не буде стабільною», – зазначив політолог.
Різниця між коаліцію та опозицією у нинішньому парламенті складає два голоси. У зв’язку з цим, на думку експертів, слід чекати, що вона буде існувати лише де-юре, а де-факто рішення ухвалюватимуть ситуативною більшістю.
«Я переконаний, що ті надумані обставини, на яких сьогодні формується начебто верхня система протистояння в українському парламенті увійде у минуле. Тому що тут немає предмету дискусій, це все надумане. А парламент України запрацює конструктивно, і продемонструє для ринку – перш за все ділового – політичну стабільність. Другими словами, з цього не треба робити трагедії. Але треба робити уроки», – зазначив Віктор Ющенко.
Право розпускати парламент сьогодні має лише Президент
І хоча питання ймовірності розпуску Верховної Ради активно обговорюється представниками усіх політичних сил, про можливість цього заявляв і Голова Верховної Ради, більшість депутатів вважають, що наразі це не більше, ніж просто розмови. До того ж право розпускати парламент сьогодні має лише Президент. Цей факт, на думку представника Блоку Юлії Тимошенко Олега Ляшка, може створити певні проблеми.
«Я підготував проект змін до Конституції, який надає Верховній Раді право двома третинами ухвалювати рішення про саморозпуск. Адже сьогодні для розв’язання політичних криз необхідне втручання ззовні. У даному випадку Президент має видати Указ. А він каже, що навіть якщо Верховна Рада 30 днів не буде працювати у сесійному режимі, він все одно не буде видавати Указ. Ну а якщо Верховна Рада не буде 300 днів працювати у сесійному режимі, і Президент не видаватиме Указ, то як бути у цьому випадку?», – зауважив Олег Ляшко.
Натомість, жодного приводу для істерики не бачить представник Партії регіонів Михайло Чечетов. На його думку – це нормальний, закономірний процес, нинішня ситуація ніяким чином не загрожує парламентаризму.
Михайло Чечетов: «Депутати спираються на окремі сегменти електорального поля. Виборці мають різні точки зору, то й і депутати дискутують, і намагаються довести свою правоту. Тут все нормально. Перманентні виплески емоцій не несуть загрози парламентаризму».
«Дуже важка політична хвороба»
На думку ж представників коаліції нинішня бездіяльність Верховної Ради таки створює проблеми для парламентаризму. «До певної міри нинішня ситуація підставляє український парламентаризм», – вважає представниця «Нашої України – Народної самооборони» Лілія Григорович.
Наразі ж завершується час, відведений на напрацювання тексту політичної угоди щодо розблокування роботи парламенту. Однак, і це не дасть гарантій, що, скажімо, через тиждень роботу Верховної Ради знову не заблокують, наголошує політолог Володимир Фесенко:
«Нинішній склад парламенту, якщо і не приречений, то відчутною є дуже важка політична хвороба. Немає чіткої більшості, яка би могла ухвалювати рішення. Є серйозні конфлікти всередині нинішньої більшості, і будь-яка нова більшість, якщо вона буде створена, також буде заражена цією конфліктністю. Боюся, що до наступних президентських виборів, і парламент, і вся політична система у цілому не буде стабільною», – зазначив політолог.
Різниця між коаліцію та опозицією у нинішньому парламенті складає два голоси. У зв’язку з цим, на думку експертів, слід чекати, що вона буде існувати лише де-юре, а де-факто рішення ухвалюватимуть ситуативною більшістю.